Постановление суда № 87987992, 04.03.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 березня 2020 рокум. ПолтаваСправа №440/1109/20

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., ознайомившись з матеріалами позову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області 28.02.20 звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про скасування постанови від 10.02.20 у виконавчому провадженні №60908768 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

За змістом пункту 11 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається, зокрема, власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, у позовній заяві ГУПФ України в Полтавській області таке підтвердження відсутнє.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, позивачем наведені вище вимоги процесуального закону не виконані, до позовної заяви не додано докази сплати судового збору.

Натомість, прохальна частина позовної заяви містить клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судом рішення у цій справі.

Розглянувши дане клопотання, суд дійшов такого висновку.

Згідно з частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду, зокрема, відстрочити сплату судового збору позивачем до ухвалення судового рішення у справі.

Разом з цим, законодавцем визначено, що підставою для ухвалення судом відповідного рішення є незадовільний майновий стан сторони. Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) визначається судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір за звернення до суду. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні статей 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Однак, доводи заявника щодо необхідності відстрочення сплати судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджені жодними належними і допустимими доказами, а отже, не є достатньою і необхідною підставою для відстрочення йому сплати судового збору.

Окрім того, як визначено частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Проте жодна з наведених умов не стосується позивача.

За таких обставин, у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі належить відмовити.

За змістом підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, сплачується судовий збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, частиною першою статті 4 названого Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 гривні.

Таким чином, позивач має сплатити судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Також, як визначено частиною сьомою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до заяви про визнання індивідуального акта протиправним додається також оригінал або копія оспорюваного акта, а у разі відсутності акта у позивача - клопотання про його витребування.

Однак, позивачем до позовної заяви не додано копію спірної постанови чи клопотання про її витребування у відповідача.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Вказані недоліки можуть бути усунені шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду:

заяви з власним письмовим підтвердженням позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 2102,00 грн за реквізитами: отримувач коштів - УК у м. Полтаві Полтавської області, 22030101; код отримувача 38019510; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA518999980313141206084016002; призначення платежу: судовий збір, за позовом (назва позивача), Полтавський окружний адміністративний суд;

копії оспорюваної постанови або клопотання про її витребування у відповідача.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі відмовити.

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви упродовж десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Попередити позивача, що в разі не усунення недоліків позовної заяви її буде повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати ініціатору звернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремо не оскаржується.

Суддя О.О. Кукоба