Постановление суда № 87986224, 25.02.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

25 лютого 2020 р. Справа № 125/2451/19

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитришеної Руслани Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Воронюк В.В.

позивача: ОСОБА_1

без участі відповідача та третьої особи

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання по справі

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Луко-Барської сільської ради Барського району Вінницької області (вул. Колгоспна, 15, с. Лука-Барська, Барський район, Вінницька область, 23015), за участю третьої особи - ЗАТ "Український мобільний зв`язок" (вул. Хмельницьке шосе, 145, м. Вінниця, 21000)

про: визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Луко-Барської сільської ради Барського району Вінницької області (вул. Колгоспна, 15, с. Лука-Барська, Барський район, Вінницька область, 23015), за участю третьої особи - ЗАТ "Український мобільний зв`язок" (вул. Хмельницьке шосе, 145, м. Вінниця, 21000) про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору.

Ухвалою суду від 27.01.2020 відкрито провадження у адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 25 лютого 2020 р. о 10:00 год.

10.02.2020 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання. Клопотання мотивоване тим, що 04.02.2020 Луко-Барська сільська рада отримала повістку та ухвалу суду від 27.01.2020, якою рекомендовано написати відзив на позовну заяву. Відповідач має намір написати відзив, проте до ухвали не надано копію позовної заяви та додатки, що унеможливлює написати відзив. Відтак, відповідач просить надіслати копію позовної заяви з додатками і відкласти підготовче засідання у справі.

В підготовчому судовому засіданні позивач заперечував щодо задоволення клопотання відповідача, вказував на його необґрунтованість та безпідставність.

Інші учасники на судовий розгляд справи не прибули, будучи належним чином повідомлені.

Розглянувши вказане клопотання представника відповідача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 3 ст. 55 КАС України, юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Також, згідно із п. 1 ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю юридичної особи.

Із поданого клопотання вбачається, що воно підписане в.о. сільського голови Мірниці Т.І. При цьому, документів, що свідчать про те, що ОСОБА_2 є особою, яка діє відповідно до статуту, положення, регламенту чи іншого акта, на підставі якого він здійснює представництво юридичної особи у порядку її самопредставництва також не надано.

Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 2 червня 2016 року №1401-VIII.

2 червня 2016 року за №1401-VIII Верховною Радою України було прийнято зміни до Конституції України, відповідно до яких розділ XV "Перехідні положення" Основного Закону України було доповнено пунктом 11, який передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року (абзац перший пункту). Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 1 січня 2020 року (абзац другий пункту).

Водночас, варто зазначити, що пунктом 11 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України врегульовані саме питання представництва. Про "самопредставництво" в Конституції України не йдеться, воно передбачено лише відповідними положеннями процесуальних кодексів.

За загальним правилом право на самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови колегіального виконавчого органу діяти від імені такої особи, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Разом з тим, змінами, внесеними до КАС України Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" від 18 грудня 2019 року № 390-IX розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що "юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені" та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: закон, статут, положення, трудовий договір (контракт).

З аналізу цієї норми закону вбачається, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 КАС України процесуальних прав, зокрема подавати чи заявляти клопотання/заяви можливий за умови сукупної наявності обох цих умов. Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

Відповідно до частини першої статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (ч.4 ст.87 Цивільного кодексу України).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім Цивільного кодексу України, спеціальним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов`язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі. З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр) (ч.1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань") .

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (ч.3 ст.9 Закону).

При цьому, відповідно до пункту другого частини першої статті першої цього закону Витяг з Єдиного державного реєстру (далі - Витяг) містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.

Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 03 лютого 2020 року по справі №160/6823/19.

Разом з тим, в якості підстави для відкладення розгляду справи представник відповідача зазначає, що до ухвали не надано копію позовної заяви з додатками, що унеможливлює написання відзиву на позовну заяву.

Статтею 205 КАС України передбачено підстави для відкладення розгляду справи в межах встановленого Кодексом строку. Втім, вказана у клопотанні підстава серед визначених ст. 205 КАС України відсутня. Підстав для неможливості прибути в судове засідання уповноваженого представника відповідача у клопотанні не наведено.

З огляду на відсутність доказів щодо належного уповноваження підписантом клопотання на вчинення будь-яких процесуальних дій та невідповідність підстави для відкладення ст.ст. 180-182, 205 КАС України, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання.

Керуючись ст.ст. 44, 55, 205, 256 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання про відкладення підготовчого засідання - відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна