Постановление суда № 87959310, 03.03.2020, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Ухвала

Іменем України

03 березня 2020 року смт.Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Реброва С.О.

при секретареві Ратушній Л.В.

за участю сторін:

прокурора Нероди Д.Д.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Сидоренка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське клопотання захисника Сидоренка В.В. про визнання усіх доказів у кримінальному провадженні №12017040440000695 недопустимими за обвинуваченим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.310, ч.2 ст.309 КК України -

встановив:

В судовому засіданні перед початком дослідження письмових доказів по справі наданих прокурором суду, захисник Сидоренко В.В. заявив усне і надав письмове клопотання, щодо визнання усіх доказів у кримінальному провадженні №12017040440000695 недопустимими, оскільки стороною обвинувачення у порушення вимог ст. 290 КПК України вони не були відкриті стороні захисту, а в протоколі про надання доступу до матеріалів досудового розслідування містяться виправлення щодо кількості аркушів.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника. Будь-яких самостійних клопотань не мав.

Прокурор заперечував щодо заявленого клопотання, оскільки на а.с.к.п. 167-168 міститься повідомлення і протокол про відкриття сторонам кримінального провадження матеріалів, що засвідчено підписами захисника і обвинуваченого, але в цьому протоколі є виправлення, яке відповідає кількості аркушів. Просив відмовити у задоволенні клопотання.

Відповідно до діючого кримінального-процесуального законодавства України докази в кримінальному провадженні повинні бути належними та допустимими.

Статтею 85 КПК України передбачено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Також, відповідно до положень ст.86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

При цьому, стаття 87 КПК України передбачає, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

За приписом ч.1 ст.89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Заслухавши сторони , дослідивши клопотання в нарадчій кімнаті, суд не вбачає очевидної не допустимості усіх доказів у кримінальному провадженні №12017040440000695, які ще не було досліджено, тільки на підставі помилково зазначеної кількості аркушів в протоколі про відкриття сторонам кримінального провадження матеріалів, та враховуючи проведення такої слідчої дії за участі обвинуваченого та захисника.

Тому суд не вбачає порушень ст.290 КПК України щодо відкриття стороні захисту матеріалів кримінального провадження, виправлення у протоколі про надання доступу до матеріалів досудового розслідування, не є підставою для визнання усіх доказів недопустимими у розумінні ст. 87 КПК України.

За таких обставин питання щодо визнання доказів неналежними та недопустимими буде вирішено судом у загальному порядку, передбаченому ч.1 ст.89 КПК України, тобто під час ухвалення судового рішення, а відповідно до ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та їх оцінка має ґрунтуватись на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, а тому на даній стадії судового розгляду, відсутні дані щодо очевидності недопустимості доказів, на які вказує сторона захисту, у зв`язку з чим клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 87, 89, 350 КПК України, суд -

ухвалив:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 про визнання усіх доказів у кримінальному провадженні №12017040440000695 недопустимими - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.О.Ребров