Решение № 87919533, 20.02.2020, Донецкий окружной административный суд

Дата принятия
20.02.2020
Номер дела
200/14350/19-а
Номер документа
87919533
Форма судопроизводства
Административное
Компании, указанные в тексте судебного документа
Государственный герб Украины

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2020 р. Справа№200/14350/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Покровського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Позов вмотивовано тим, що 14.11.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і надав всі необхідні документи. Відповідач, розглянувши зазначену заяву та надані документи, прийняв рішення від 19.11.2019, яким відмовив позивачеві у призначенні пільгової пенсії, не зарахувавши до пільгового стажу позивача певні періоди роботи на підставі того, що позивач не має необхідного пільгового стажу на підземних роботах, оскільки для його підтвердження не були надані довідки на підтвердження пільгового стажу. Позивач вважає такі висновки відповідача протиправними, такими, що суперечать записам у його трудовій книжці та наданим до управління довідкам, які підтверджують факт роботи. Таким чином, відповідач при обчисленні пільгового стажу роботи безпідставно не врахував записи у трудовій книжці, які підтверджують пільговий стаж роботи, який дає право на пенсію відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Представник відповідача надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що у зв`язку з тим, що довідки, підтверджуючі факт пільгової роботи не надані, а в трудовій книжці відсутні відповідні записи, які б визначали право на пенсію на пільгових умовах неможливо врахувати до пільгового стажу спірні періоди роботи. Управлінням не було порушено норм діючого законодавства при прийнятті рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах без підтверджуючих документів.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2019 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.01.2020 позовну заяву залишено без руху і встановлено позивачеві п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.01.2020 продовжено судовий розгляд адміністративної справи, призначено розгляд справи на 20.02.2020.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними повідомленнями.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання, відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 .

Відповідач в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.11.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою № 5655 про призначення пенсії згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

19.11.2019 рішенням Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 5655 позивачеві відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

В зазначеному рішенні від 19.11.2019 № 5655 відповідач, зокрема зазначив, що до пільгового стажу не враховано періоди роботи з 26.08.1996 по 14.06.1999 на шахті «Калинівська-Східна»; з 11.10.1999 по 25.06.2001 в ДВАТ «Шахта ім.Кірова» так як місцезнаходження підприємств не встановлено згідно витягів з Єдиного державного реєстру.

Заявником не надано довідки, підтверджуючі пільговий характер роботи, відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. В трудовій книжці відсутні відповідні записи, які б визначали право на пенсію на пільгових умовах (відсутні дані про роботу на поверхні, участь у страйках, знаходження у відпустці без збереження заробітної плати, дані про проведення атестації робочих місць, тощо.

Періоди роботи з 01.03.2009 по 31.03.2009 в ШПБУ №4 ДВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» (місцезнаходження м.Донецьк), з 01.01.2015 по 31.12.2015 та з 01.04.2016 по 30.04.2016 в ТОВ «Шахтобудівельна компанія Донецькшахтопроходка» (місцезнаходження м. Донецьк) не враховано до пільгового стажу, так як відсутні дані по спеціальному стажу в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, відповідно до п. 20 Порядку № 637. Період роботи в ТОВ «Восток» ЛТД (місцезнаходження м.Донецьк) з 02.03.2010 по 08.07.2013 не враховано до пільгового стажу, так як відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру неможливо визначити зайнятість підприємства видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників. Відповідно до даних індивідуальних відомостей про застраховану особу заявник одночасно працював на інших підприємствах, але довідки підтверджуючі пільговий характер роботи відповідно до записів в трудовій книжці та за сумісництвом не надав. До страхового стажу не враховано період роботи на АП Макіївському металургійному комбінаті ім. С.М.Кірова з 12.05.1994 по 15.12.1994, так як запис в трудовій книжці завірено печаткою, яка не відповідає найменуванню підприємства при прийомі на роботу. Дані про реорганізацію або перейменування підприємства відсутні. Довідку, підтверджуючу факт роботи, заявником не надано.

Позивач оскаржує вищевказане рішення відповідача як таке, що прийняте з порушенням норм чиного законодавства та його конституційних прав.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1058- ІV).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У відповідності зі статтею 26 Закону № 1058-ІV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Згідно з пунктом 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці на списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону і в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 року (далі - Закон № 1788-XII).

Відповідно до положень п. 16 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV, положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону № 1058-ІV визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

На підставі частини 1 статті 44 Закону № 1058-ІV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Закон № 1788-XII відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-ІV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за нормами ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та надав відповідні документи.

У відповідності до статті 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначеній норми відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), відповідно до якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637, визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

Відповідач не зарахував до пільгового стажу позивача періоди роботи: з 26.08.1996 по 14.06.1999 на шахті «Калинівська-Східна»; з 11.10.1999 по 25.06.2001 в ДВАТ «Шахта ім. Кірова»; з 01.03.2009 по 31.03.2009 в ШПБУ №4 ДВАТ «Трест Донецькшахтопроходка»; з 01.01.2015 по 31.12.2015 та з 01.04.2016 по 30.04.2016 в ТОВ «Шахтобудівельна компанія Донецькшахтопроходка»; з 02.03.2010 по 08.07.2013 в ТОВ «Восток» ЛТД.

Відповідач не зарахував до страхового стажу позивача період роботи на АП Макіївському металургійному комбінаті ім. С.М.Кірова з 12.05.1994 по 15.12.1994.

Щодо спірних періодів роботи, дублікат трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 містить записи про те, що ОСОБА_1 , зокрема в спірні періоди працював повний робочий день під землею в шахті.

Щодо періоду роботи з 12.05.1994 по 15.12.1994, суд зазначає, що дублікат трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 видано ТОВ «Шахтобудівельна компанія», запис про звільнення з АП Макіївськой металургійний комбінат ім. С.М.Кірова, на якому працював позивач в спірний період, завірено саме печаткою ТОВ «Шахтобудівельна компанія», тобто належним чином.

Суд зазначає, що дублікат трудової книжка позивача містить належним чином відображені записи щодо спірних періодів роботи позивача у шкідливих умовах під землею, що дає право на зарахування цих періодів до страхового та пільгового стажу.

Крім того, в матеріалах справи, зокрема містяться: довідка «про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», видана ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» від 17.03.2017 № 02/223, в якій підтверджується робота позивача в шкідливих умовах з 09.07.2001 по 01.03.2010 та проведення атестації робочих місць; довідка «про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», видана ТОВ «Шахтобудівельна компанія Донецькшахтопроходка» від 17.03.2017 № 02/515, в якій підтверджується робота позивача в шкідливих умовах з 12.11.2013 по 30.04.2016 та проведення атестації робочих місць.

Суд звертає увагу, що відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства, уточнюючі довідки для підтвердження пільгового стажу, необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

Суд також не приймає посилання відповідача на те, що в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості по спеціальному трудовому стажу позивача з огляду на те що, такі посилання суперечать вимогам Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що затверджено постановою правління Пенсійного фонду України 18.06.2014 року № 10-1, яке відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб (п. 1 Порядку).

Вказаний Порядок такого поняття як "спеціальний стаж" не містить, тому посилання відповідача на необхідність наявності в реєстрі застрахованих осіб відомості про спеціальний стаж не ґрунтується на вимогах законодавства.

Суд вважає необґрунтованими посилання представника відповідача на відсутність в індивідуальних відомостях про застраховану особу відомостей про сплату страхових внесків та даних про нарахування заробітної плати як на підставу для не врахування спірних періодів до страхового та пільгового стажу позивача, з огляду на наступне.

На підставі пункту 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.

Статтею 113 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

На підставі частини 1 статті 16 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

З цим правом кореспондується обов`язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (пункт 6 частина 2 статті 17 Закону) незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 20 Закону).

За таких обставин, суд вважає, що певний період стажу позивача не може бути не зарахований через не сплату підприємством страхових внесків, оскільки несвоєчасне перерахування страхових внесків підприємством не може впливати на право заявника на призначення пенсії.

Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періодів його роботи на такому підприємстві.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 27.03.2018 по справі № 208/6680/16-а, від 24.05.2018 по справі № 490/12392/16-а, від 20.03.2019 по справі №688/947/17.

Кірм того, щодо посилання відповідача на неможливість перевірки документім, так як первинні документи знаходяться на тимчасово окупованій території, як на підставу для відмову у зарахуванні трудового стажу, суд зазначає наступне.

Згідно статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки Намібії" зазначено, що держави члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконним і недійсним, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад реєстрації народжень, смертей і шлюбів". Так, у справі "Лоізіду проти Туреччини" (Loizidou v. Turkey 18.12.1986 &да) ЄСПЛ обмежився коротким пунктом посилання на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то, у справах Кіпр проти Туреччини" (Cyprus v. Nurkey 10.05/2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та в подальшої міжнародної практики. При цьому, ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de fackto та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш смертним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше, означало б зовсім позбавити людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать" (Cyprus v. Turkey 10.05.2001&й ). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі "Мозер проти Республіка Молдова та Росії" наголосив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої договірної сторони (тобто є окупованою) (Mozer v . the Republic of Moldova and Russia 23022016 & 142).

Отже, оскільки право позивача, як право на пенсію, ґрунтується на положеннях Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", стандарти ЄСПЛ можуть і повинні бути застосовані до цього випадку.

ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі "Ковач проти України", п.59 рішення у справі "Мельниченко проти України", п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Таким чином, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

У відповідності до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно із статтею 21 Конституції України, усі люди є вільними у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.

Суд зазначає, що наведені відомості у трудовій книжці про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього на відповідних посадах в шкідливих умовах під землею в шахті. Записи про спірні періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають, а відтак факт роботи позивача у спірні періоди підтверджується відповідними записами, які були внесені відповідно до діючого законодавства.

Крім того, доказів, які б спростовували факт роботи позивача повний робочий день у шкідливих умовах праці та інших доказів, які підтверджували б не виконання позивачем роботи за зазначеною професією у спірний період до суду не надано.

У відповідності до пункту 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови).

Пунктом 17 Постанови № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов`язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що позивачем подані необхідні та належні відомості щодо періодів пільгової роботи, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні підстави її не враховувати.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що рішення відповідача від 19.11.2019 № 5655 про відмову в призначенні пенсії, прийнято не на підставі Конституції та законодавства України, а отже підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується квитанцією № 0.0.1543790545.1 від 05.12.2019, позивач за подання адміністративного позову сплатив 768,40 грн. судового збору.

Отже, суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області у розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42169323; 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 13) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 19.11.2019 № 5655 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії згідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42169323) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) від 14.11.2019 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи: з 26.08.1996 по 14.06.1999 на шахті «Калинівська-Східна», з 11.10.1999 по 25.06.2001 в ДВАТ «Шахта ім. Кірова», з 01.03.2009 по 31.03.2009 в ШПБУ №4 ДВАТ «Трест Донецькшахтопроходка», з 01.01.2015 по 31.12.2015 та з 01.04.2016 по 30.04.2016 в ТОВ «Шахтобудівельна компанія Донецькшахтопроходка», з 02.03.2010 по 08.07.2013 в ТОВ «Восток» ЛТД; до страхового стажу періоду роботи з 12.05.1994 по 15.12.1994 на АП Макіївському металургійному комбінаті ім. С.М. Кірова.

Стягнути з Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42169323; 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 13) судові витрати у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20 лютого 2020 року.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Голошивець

Предыдущий документ : 87919531
Следующий документ : 87919536