Решение № 87872228, 03.02.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/32643/18

Провадження № 2/761/580/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Осаулова А.А.

за участю секретаря судових засідань: Вольда М.А.,

представників учасників: ОСОБА_3., ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні в місті Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс» (далі - відповідач) з позовом, в якому просив суд стягнути з ТОВ «Житло-Сервіс» на свою користь 1 213 670,00 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та витрат, пов`язаних із визначенням розміру матеріальної шкоди; зобов`язати ТОВ «Житло-Сервіс» провести ремонт котельні, включаючи повністю все її технічне обладнання, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , розташованої над квартирою АДРЕСА_2 , для забезпечення належного технічного стану котельні та усунення причин псування майна, яке орендує ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 . Дану квартиру позивач орендує у ТОВ «Інвестиційно-промислова група» на підставі договору оренди квартири від 15.12.2016 року. Балансоутримувачем будинку є ТОВ «Житло-Сервіс». 15 травня 2018 року відбулося залиття квартири. Позивач телефонував відповідачу з вимогою надати представників для визначення розміру завданої шкоди, з`ясування завдаючи матеріальну шкоду та складання Акту про залиття. Проте, прибувши за вищевказаною адресою відповідач оцінив завдану шкоду, встановив причину, через яку відбувалися неодноразові залиття квартири але відмовився від складання та підписання акту про залиття. Позивачем було направлено повторний лист до відповідача з вимогою забезпечити присутність представників ТОВ «Житло-Сервіс» на «20» червня 2018 року о 14 год. 30 хв. для складання Акту про залиття за адресою: АДРЕСА_3 . У разі неможливості забезпечення представників ТОВ «Житло-Сервіс» визначений час, відповідачу було запропоновано надіслати лист-пропозицію на адресу для листування із зазначенням дати та часу, в які може бути складений Акт про залиття. Відповідач не з`явився за вказаною вище адресою та у зазначений час для оцінки завданого збитку, встановлення причини залиття та складання і підписання Ату про залиття. Лист-пропозицію із зазначенням іншої дати та часу відповідач не направив.

У зв`язку з тим, що відповідач не провів оцінку завданих збитків, а позивач не володіє спеціальними знаннями у сфері оцінки завданого збитку, позивач звернувся до сертифікованого експерта ФОП ОСОБА_2 (свідоцтво про реєстрації фізичної особи - підприємця № 20690000000030439) для оцінки завданого збитку. Відповідно до Звіту визначення розміру матеріальних збитків № 51/18 від 15.07.2018 і розмір матеріальних збитків, який завдано позивачу в результаті залиття квартири АДРЕСА_4 станом на момент складання звіту становить 1 208 670,00 грн.

Позивач вважає, що оскільки відповідач є балансоутримувачем будинку, в якому сталось залиття, останній зобов`язаний відшкодувати позивачу шкоду завдану залиттям, в тому числі моральну шкоду та витрати понесені у зв`язку з проведенням оцінки матеріальної шкоди.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні.

Розгляд справи відбувається в судовому засіданні(ч. 1 ст. 211 ЦК України).

Ухвалою суду від 28.08.2018 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 14.11.2018 року по справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, та на час проведення експертизи провадження по справі зупинено.

Ухвалою суду від 05.12.2019 року відновлено провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Протокольною ухвалою суду від 03.02.2020 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду..

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що ОСОБА_1 проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , на підстав0і договору оренди квартири від 15.12.2016 року з ТОВ «Інвестиційно-промислова група» (а.с.16-19.

Квартира АДРЕСА_5 належить на праві власності ТОВ «Інвестиційно-промислова група», на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру Серії НОМЕР_1 від 26 червня 2001 року, що видане на підставі Наказу Головного управління житлового забезпечення від 21.06.2001 р.№640-С (а.с. 20).

Позивач зазначає, що у квартирі, яку він орендує неодноразово відсувались залиття.

В червні 2018 року позивач направив відповідачу листа з проханням направити представників Відповідача для складання акту по залиття, зазначивши, що останнє залиття квартири відбулося 15 травня 2018 року (а.с.32-35).

21.05.2018 року ОСОБА_1 та оцінювачем ОСОБА_2 було складено акт огляду пошкоджень після залиття оздоблення квартири АДРЕСА_4 (а.с.49).

Відповідно до Звіту визначення розміру матеріальних збитків № 51/18 від 15.07.2018 року, розмір матеріальних збитків, який завдано власнику в результаті залиття квартири АДРЕСА_4 станом на момент складання звіту становить 1 208 670,00 грн. (а.с.36-48).

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №13457/19-43 від 21.11.2019 року, встановити конкретну причину залиття квартири АДРЕСА_4 , згідно даних візуально-інструментального обстеження не вбачається можливим, в зв`язку з відсутністю на час проведення обстеження витоку рідини з санітарно-технічних систем технічного поверху та елементів перекриття; встановити конкретну причину залиття, згідно документальних даних не вбачається можливим , в зв`язку з тим, що акт обслуговуючої організації про залиття квартири, не отримано; встановити дату залиття квартир не вбачається можливим, в зв`язку з відсутністю методики та документальних даних; вартість ремонтно-відновлювальних робіт розмір завданої матеріальної шкоди) та вартість ремонтно-будівельних робіть для усунення наслідків залиття квартири становить 506 512,80 грн.; вартість будівельних матеріалів та виробів, необхідних для усунення наслідків квартири становить 294 821,60 грн. (а.с. 213-239).

Згідно ч. ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначає, що котельня знаходиться у технічно несправному стані, а тому відповідач як балансоутримувача несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом, оскільки зобов`язані забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів.

Балансоутримувачем будинку АДРЕСА_6 , є Товариство з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувача) - це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідач, як балансоутримувач, має право: здійснювати функції утримання на балансі переданого йому за договором з власником майна та управляти їм чи передавати за договором повністю або частково функції управління управителю; визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту майна; укладати договори на надання житлово-комунальних послуг; приймати рішення щодо використання коштів на виконання капітального та поточного ремонтів тощо.

При визначенні робіт які відносяться до технічного обслуговування поточного ремонту або капітального слід керуватися Примірним переліком послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків споруд, затвердженим наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 №150 та Переліком послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. № 869. Технічне обслуговування жилих будинків, крім іншого, є комплексом робіт, спрямованих на підтримку справності та роботи технічного обладнання. Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків. Система технічного огляду жилих будинків включає проведення планових (загальних, профілактичних) та позапланових оглядів.

Відповідно до п. 13 Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 №529 виконавець, зокрема, зобов`язаний забезпечувати своєчасне надання послуг належної якості згідно із законодавством; утримувати внутрішньо-будинкові мережі в належному технічному стані здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, усунення порушень щодо надання послуг в установлені законодавством строки.

В даному випадку, позивачем не доведено, що саме відповідач Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс» має вживати заходи щодо проведення катарального ремонту, будь-які договірні відносин між сторонами відсутні.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі (ч.ч.1,4, 5 ст.319 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода задана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Так, шкода завдана залиттям може бути відшкодована власнику майна, в даному випадку власнику квартири ТОВ «Інвестиційно-промислова група», а не орендарю ОСОБА_1 .

Позивачем зазначено, що він як орендар квартири несе ризик випадкового знищення та/або пошкодження квартири та майна, що в ньому знаходиться, орендар зобов`язаний при необхідності самостійно й за власний проводити поточний та капітальний ремонт квартири та за власний рахунок, тому позивач у розумінні ч. 1 ст. 1191 ЦК України є неналежним позивачем у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Разом з тим, в матеріалах справі відсутні та позивачем не надано доказів проведення ремонтних робіт у зв`язку з залиттям квартири за власні кошти.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Доказами, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Приписами ч.ч. 1,6 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи наведене суд вважає, що при розгляді справи позивачем не доведено, що залиття квартири АДРЕСА_4 відбулось саме 15.05.2018 року, що таке залиття відбулось з вини відповідача. Доказів, які б свідчили про вину відповідача та причинний зв`язок між шкодою та поведінкою відповідача, матеріали справи не містять. Крім того, позивачем не доведено дійсний розмір завданої шкоди, та позивач не є власником пошкодженого майна, що не обумовлює його право на звернення до суду за захистом порушеного права. Доказів пошкодження належного позивачу майна суду надано не було.

Тому, суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення матеріального збитку відсутні.

Розглядаючи справу на підставі наявних у справі матеріалів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 16, 319, 1166, 1167, 1192 ЦК України, ст ст.ст. ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 128, 211, 223, 263, 265, 273 п.п.15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Постановою Пленуму Верховного суду України N 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди», суд, -

В И Р І Ш И В:

відмовити в повному обсязі в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_7 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс», код ЄДРПОУ 30167045, адреса знаходження: м.Київ, пров..Бехтерєвський, 14.

Суддя: Андрій Анатолійович Осаулов

Повний текст рішення виготовлено 13.02.2020 року