Постановление суда № 87846921, 07.02.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/3556/20

Провадження № 2/761/4226/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кондратенко О.О. розглянула позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні

в с т а н о в и в:

В січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача: ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", в якому просив суд: стягнути з ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" на її ( ОСОБА_1 ) користь 72 200,23 грн., а саме: вихідну допомогу в розмірі 43 320,14 грн. та середню заробітну плату за час затримки розрахунку в сумі 28 880,09 грн.

Подана позивачкою заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.

Так, подана позивачкою заява, в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не оплачена судовим збором, відповідно до Закону України " Про судовий збір" від 08.07.2011 року.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Аналізуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", можна зробити висновок, що від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позову, в якому заявлено вимоги саме щодо стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та поновлення на роботі.

Крім того, як зазначено у висновках Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі №12-301гс18, за змістом приписів ст.ст. 94, 116, 117 КЗпП України та ст.ст. 1, 2 Закону України "Про оплату праці", середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними, в передбачений законом строк, винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право, згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Так, у своїй заяві позивачка заявляє вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що у відповідності до висновків Великої Палати Верховного Суду не відноситься до структури заробітної плати, а отже, і до справ про стягнення заробітної плати, під час розгляду яких позивач звільняється від сплати судового збору.

Тобто в даному випадку, вбачається, що позивачкою заявлено, в тому числі вимогу, яка має майновий характер про стягнення середнього заробітку та яка підлягає оплаті судовим збором, відповідно до Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 2 Закону України " Про судовий збір ", платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі ( ч. 1 ст. 4 Закону України " Про судовий збір " ).

З 01 січня 2020 року, згідно із Законом України " Про Державний бюджет України на 2020 рік " прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 102, 00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України " Про судовий збір ", за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 10 510, 00 грн.

А тому, позивачці необхідно сплатити суму судового збору у розмірі, передбаченому Законом України " Про судовий збір ", що складає 840,80 грн. (платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: Отримувач коштів: УК у Шевчен.р-ні/Шевченк.р-н; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37995466; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA628999980313151206000026011; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;_____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шевченківський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

Враховуючи те, що позивака не позбавлена можливості усунути викладені зауваження, суд, відповідно до ст.185 ЦПК України, вважає вірним залишити заяву без руху і надати ОСОБА_1 строк для виправлення зазначеного недоліку.

Керуючись ст.ст. 175, 185, 348 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні - залишити без руху, надавши стороні заявника строк для усунення недоліку, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали суду, попередивши, що в разі не усунення вказаного недоліку заява буде вважатися неподаною і повертається стороні заявника.

Суддя: