Решение № 87795642, 19.02.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2020 р. Справа№200/849/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., при секретарі - Смаль О.В., розглянувши у судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що є пенсіонеркою та отримує пенсію по втраті годувальника, знаходиться на обліку у відповідача. У зв`язку з проведенням бойових дій та антитерористичної операції в її населеному пункті вона була вимушена покинути своє постійне місце проживання та переїхати до м. Маріуполя Донецької області, де і стала на облік як внутрішньо переміщена особа. Проте відповідач з 01.03.2016 року припинив їй виплату пенсії. На її звернення про причини невиплати їй пенсії відповідач повідомив останню про те, що причиною зупинення виплат стало отримання інформації від відповідних органів щодо її повернення на тимчасово окуповану територію України та одночасно рекомендував отримати нову довідку внутрішньо переміщеної особи, оскільки її діюча довідка була скасована. 27.03.2017 року позивачка отримала нову довідку внутрішньо переміщеної особи та надала її відповідачу. Проте виплату пенсії їй було поновлено лише з жовтня 2018 року.

Позивачка вважає такі дії відповідача щодо припинення виплати їй пенсії протиправними, оскільки вони порушують її право на пенсійне забезпечення. Поряд з цим, позивачка просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо припинення з 01.03.2016 року виплати їй пенсії; у разі встановлення судом наявності відповідного рішення (розпорядження) про зупинення їй виплати пенсії з 01.03.2016 року визнати протиправним та скасувати відповідне рішення; зобов`язати відповідача відновити з 01.03.2016 року виплату їй пенсії; зобов`язати відповідача сплатити їй недоотримані нею суми пенсій за період з 01.03.2016 року по 30.09.2018 року; допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати їй пенсії у межах суми за один місяць; зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення у місячний строк з дати набрання рішенням по цій справі законної сили.

Відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача, як отримувач пенсії за віком в статусі внутрішньо переміщеної особи. З 01.04.2016 року позивачка не була внесена у відомості на виплату пенсій до з`ясування фактичного місця проживання на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365, про що зроблено відповідну відмітку в Централізованій системі призначення та виплата пенсій (ППВП) - тип особливість 93. Щодо виплати пенсії за період з 01.04.2016 року по 30.09.2018 року відповідач зазначає, що вона буде виплачена позивачці після визначення Кабінетом Міністрів України окремого порядку виплати пенсій за минулий період. Тому відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31.01.2020 року справу прийнято до розгляду та відкрито по ній провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 19.02.2020 року. Цією ж ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання позивачки про відстрочення сплату судового збору до ухвалення судового рішення в даній справі. Витребувано у відповідача додаткові докази по справі.

На судове засідання, призначене на 19.02.2020 року, позивачка не з`явилась, про місце, дату та час проведення судового розгляду справи повідомлялась судом належним чином.

Одночасно із позовними вимогами ОСОБА_1 заявила до суду клопотання про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача 19.02.2020 року на судове засідання не з`явився, про дату, місце та час проведення судового розгляду відповідач повідомлявся судом належним чином, про причини не явки у судове засідання представника суд не повідомив.

Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено копією паспорта серії НОМЕР_1 (а.с. 10-11).

Позивачка є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 від 25.11.2005 року (а.с. 12).

Позивачка є внутрішньо переміщеною особою із зареєстрованим місцем фактичного проживання: АДРЕСА_2 . Про вказане свідчить довідка від 27.03.2017 року № 9449 (а.с. 13).

Як встановлено судом на підставі пояснень сторін та матеріалів справи ОСОБА_1 перебуває на обліку в Маріупольському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію за віком (а.с. 25, 27)

Як вбачається із довідки Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 07.02.2020 року пенсійні виплати ОСОБА_1 не отримувала у період з 01.04.2016 року по 30.09.2018 року (а.с. 27).

Зазначене також підтверджується витягом із ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії, згідно якого з 01.04.2016 року по 30.09.2018 року пенсія позивачці нараховувалась, але не виплачувалась (зворотній бік а.с. 27).

Рішення відповідача, на підставі якого було припинено виплату пенсії ОСОБА_1 у період з 01.04.2016 року по 30.09.2018, в матеріалах справи відсутнє.

Будучи не згодною із невиплатою їй пенсії за спірний період позивачка звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із цим позовом.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг передбачено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно ст. 5 цього Закону цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Згідно ст. 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 1788-ХІІ, Закон України "Про пенсійне забезпечення") пенсії виплачуються за місцем проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", Закон № 1706-VII), який набрав чинності 22 листопада 2014 року, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Статтею 2 Закону № 1706-VII визначено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Статтею 49 Закону № 1058-IV врегульовано питання щодо припинення та поновлення виплати пенсії.

Так, частиною 1 ст. 49 Закону № 1058-IV передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження правомірності припинення виплати пенсії позивачці з 01.04.2016 року.

Враховуючи приписи ч.ч. 2 та 5 ст. 77 КАС України суд вважає таке припинення не правомірним.

8 червня 2016 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", яка набрала чинності 14 червня 2016 року, пунктом 1 якої затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання /перебування.

Пунктом 4 цього Порядку установлено, що соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються […] територіальними органами Пенсійного фонду України […] за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

Також цією ж постановою визначено, що суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Згідно з довідкою, що видана Маріупольським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області, пенсія позивачці за період з 01.04.2016 року по 30.09.2018 року нараховувалась, але не виплачувалась.

Як зазначає відповідач у відзиві, виплата зазначеної заборгованості з пенсії не провадилась у зв`язку із тим, що окремий порядок виплати існуючої заборгованості з пенсії, передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 365 станом на час розгляду цієї справи не визначений.

Враховуючи висновок суду щодо не підтвердження матеріалами справи правомірності підстав припинення (призупинення) виплати позивачеві пенсійних виплат з 01.04.2016 року по 30.09.2018 року, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2016 року по 30.09.2018 року.

Суд зазначає, що матеріалами справи, а також поясненнями відповідача не підтверджена вимога позивачки щодо припинення їй виплати пенсії з 01.03.2016 року. Позивачкою на підтвердження вказаного доводу не надано суду жодного доказу. Судом встановлено, що пенсійні виплати були припинені саме з 01.04.2016 року, а тому позовна вимога про відновлення виплати пенсії з 01.03.2016 року підлягає частковому задоволенню.

Відповідно, позовна вимога ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача сплатити виниклу заборгованість з пенсії за період з 01.03.2016 року по 30.09.2018 року також підлягає частковому задоволенню, а саме з 01.04.2016 року по 30.09.2018 року.

Щодо позовної вимоги про скасування рішення (розпорядження) про зупинення позивачці виплати пенсії з 01.03.2016 року суд зазначає, що під час розгляду даної справи існування такого рішення встановлено не було, а отже вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги позивачки про встановлення судом відповідачу строку для подання звіту про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Аналізуючи вказані нормативно-правові приписи суд дійшов висновку, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов`язком судом.

Враховуючи характер спірних правовідносин та склад учасників адміністративної справи, беручи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження обґрунтованості заявленої вимоги про встановлення судового контролю, суд вважає, що підстави для зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення у справі відсутні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до квитанції № 0.0.1575523180.1 від 09.01.2020 року позивачка сплатила судовий збір за подання даного адміністративного позову у сумі 840, 80 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивачки судового збору у розмірі 813, 68 грн.

Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць. Тому, суд приходить до висновку, щодо стягнення з відповідача на користь позивачки суми пенсійних виплат за один місяць.

Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 118, 139, 159-165, 199, 244-247, 255, 257-263, 295, 297, 371 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171861, місцезнаходження: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, буд. 27-а) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2016 року.

Зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2016 року, сплативши недоотримані нею суми пенсій за період з 01.04.2016 року по 30.09.2018 року.

В задоволенні іншої частині позовних вимог - відмовити.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 суми пенсійних виплат за один місяць.

Стягнути з Маріупольського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 813, 68 грн. (вісімсот тринадцять гривень шістдесят вісім копійок).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 24 лютого 2020 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Голуб