№ 8777112, 15.03.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2010 р.           Справа № 2-а-157/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни,

при секретарі судового засідання: Балан Марині Анатоліївні

за участю представників :

позивача : Данилюка Віталія Михайловича

відповідача : Ільницької Юлії Юріївни

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мир"

про: стягнення 17340,00 грн. адміністративно-господарської санкції та 1461,20 грн. пені

Обставини справи:

Вінницьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, м. Вінниця подано позов до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мир", с. Слобода-Межерівська Жмеринського району про стягнення 17340 грн. адміністративно-господарських санкцій та 1461 грн. 20 коп. пені за невиконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів у 2008 році .

Позов мотивовано тим, що в порушення статті 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів” відповідач не забезпечив встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, в зв’язку з чим зобов’язаний сплатити адміністративно-господарські санкції та пеню у розмірі встановленому чинним законодавством.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позові, просив його задовольнити.

Представник відповідача в запереченнях проти позову (вх. № 4854 від 12.03.2010 року) та в судовому засіданні позов не визнала, мотивуючи, зокрема, тим, що Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Мир" протягом 2008 року вчасно подавалися до районного центру зайнятості звіти про наявність вакансій (форми 3-ПН), у яких безпосередньо вказувалась потреба у працівниках-інвалідах для заняття вакантних робочих місць, створених спеціально для даної категорії населення. Крім того, протягом 2008 року відповідачем було створено та атестовано чотири робочих місця для працевлаштування інвалідів та на підприємстві були вакантними два робочих місця зазначеної категорії. Крім того, до Жмеринського міськрайонного центру зайнятості відповідачем адресовано лист з проханням направити для працевлаштування на вакантні і атестовані на той час робочі місця інвалідів, однак особи-інваліди не звертались до підприємства протягом 2008 року з приводу працевлаштування, що стверджується листом Жмеринського міськрайонного центру зайнятості № 06-13/1423 від 18.06.2009 року. Представник відповідача стверджує, що товариством повністю виконано вимоги законодавства України, які ставляться перед підприємствами щодо вжиття заходів для працевлаштування інвалідів, а тому адміністративно-господарські санкції не можуть бути застосовані.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представників сторін всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частинами 1, 2 статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України” (далі –Закон № 875-XII), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Частиною 5 статті 19 Закону № 875-XII встановлено, що виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Частиною 1 статті 20 Закону № 875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Згідно з частинами 2, 3, 4 статті 20 Закону № 875-XII, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.

Як вбачається із поданого СТОВ "Мир" звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік форми № 10-ПІ середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві в 2008 році становила 80 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 1. Середньорічна заробітна плата на підприємстві відповідача за 2008 рік становила 8670 грн. Кількість інвалідів –штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях та яка самостійно розрахована відповідачем - становить 3 особи (а.с.6).

Статтею 18 Закону № 875-XII встановлено, що підприємства, поміж іншого, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленою Кабінетом Міністрів України. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

З аналізу положень статей 19, 20 Закону № 875-XII вбачається, що на суб’єктів господарювання покладено обов’язок виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів і надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів. При цьому, обов’язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов’язком самостійно підбирати інвалідів на створені робочі місця. Водночас, законодавець зобов’язує підприємства надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів.

Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування затверджений постановою Кабінету Міністрів України №70 від 31.01.2007 року “Про реалізацію статей 19 та 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”(далі - Порядок).

Згідно з пункту 2 Порядку звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом, а інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Судом встановлено, що на запит позивача - Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів за №01-08/1000 від 11.06.2009 року (а.с. 8) щодо надання інформації про наявність вільних робочих місць, Жмеринський міськрайонний центр зайнятості надав відповідь за №06-13/1423 від 18.06.2009 року (а. с.9), згідно якої СТОВ "Мир" протягом 2008 року надавало до центру зайнятості інформацію про вакансії (лист № 35 від 29.02.2008 року) для осіб з обмеженими фізичними можливостями - інвалідів (дата реєстрації 11.03.2008 року). 24.04.2008 року був поданий звіт 3-ПН про наявність двох вакантних посад для працевлаштування інвалідів. Вакансії підтверджувались роботодавцем щомісяця та зняті 29.10.2008 року. Направлення на працевлаштування не видавались та прийом інвалідів не здійснювався.

Так, дійсно, відповідачем 2.04.2008 року ( вх. № 25 від 02.04.2008 року); 22.04.2008 року (вх. № 108 від 22.04.2008 року); 24.04.20008 року; 16.05.2008 року ( вх. №78 від 16.05.2008 року) та за вх. № 144 від 28.07.2008 року подавалися звіти форми №3-ПН з інформацією про наявність вакансій на посади: робітника складу, головного агронома, підсобного робітника, завідуючого складом, кухара, обліковця тракторної бригади.

Як вбачається з матеріалів справи, фактично відповідачем подано звіти Ф 3ПН тільки за квітень, травень. Ще в одному звіті (вх № 144 від 28.07.08 р.) відсутній місяць звітування та дата його складання. При цьому, тільки у звіті складеному станом на 24.04.08 р. зазначено про наявність двох місць призначених для працевлаштування інвалідів. В решті звітів -такі відомсті відсутні.

При вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій суд виходить із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов’язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв’язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов’язане з необхідністю доведення порушення зобов’язання.

Так, адміністративно-господарська відповідальність, передбачена статтею 20 Закону, за своєю правовою природою є господарсько-правовою відповідальністю. Підставою для застосування такої відповідальності учасника господарських відносин, згідно частини 1 статті 218 ГК України, є вчинене роботодавцем правопорушення в сфері господарювання. Відповідно до частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Звіт за формою 3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування інвалідів і, водночас, запитом про направлення на підприємство інвалідів із встановленим рівнем нозології для працевлаштування.

Відповідно до абзаців 1, 2 Інструкції щодо заповнення форми звітності N 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 № 420, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2005 р. за № 1534/11814, підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

При цьому, згідно пункту 4 статті 20 Закону України "Про зайнятість населення" підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Отже, звіти за формою державної статистичної звітності № 3-ПН містять вичерпну інформацію про наявність на підприємстві вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів протягом звітного періоду та є єдиним документом, передбаченим чинним законодавством, що підтверджує відповідну інформацію.

Натомість, СТОВ "Мир" лише в квітні 2008 року повідомлено центр зайнятості про створені робочі місця для інвалідів, в решті звітів така інформація відсутня, а отже суд не вважає, що останнім здійснені всі залежні від нього заходи по недопущенню господарського правопорушення.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій та пені, передбачених Законом № 875-XII, відносно відповідача наявні.

Статтею 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України” передбачено, що спори, які виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України також передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Доказів, які б спростовували доводи позивача та доказів проведення розрахунків відповідач суду не надав.          

          За сукупністю наведених обставин, враховуючи те, що відповідач не забезпечив встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, не проінформував у порядку встановленому законодавством центр зайнятості, самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції у строки встановлені Законом, суд приходить до висновку що вимоги позивача є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 18, 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України”, статтями 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженю відповідальністю "Мир"(с. Слобода-Межирівська, Жмеринський район, Вінницька область, 23123, код ЄДРПОУ 03377840, банківські реквізити: р/р 26002300000850, ВФ АКБ "Форум", МФО 302816) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалілів (вул. Пирогова, 135 А, м. Вінниці, 21100, одержувач: Держбюджет Жмеринський район, р/р 31214230700132, МФО 802015, символ звітності 230, код бюджетної класифікації 50070000, призначення платежу: "платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2008 рік") 17340 грн. (сімнадцять тисяч триста сорок грн. 00 коп.) адміністративно -господарських санкцій та 1461,20 грн. (одна тисяча чотириста шістдесят одна грн. 20 коп.) пені.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 22.03.10

Суддя          Воробйова Інна Анатоліївна

15.03.2010