Постановление суда № 87766607, 24.02.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

24 лютого 2020 року м. Рівне №460/3044/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П. розглянувши у письмовому провадженні питання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог по адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1 доУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волков Олександр Юрійович третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волков Олександр Юрійович (далі - відповідач), в якому просила суд:

1. Скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волковим Олександром Юрійовичем про визнання переказу коштів (транзакція), здійснений ТОВ Інвестиційно-розрахунковий центр» 19.05.2016 року в сумі 22 161,64грн., з призначенням платежу Повернення коштів згідно з договором № 980-053-000232239 від 04.05.2016 на рахунок № НОМЕР_1 , що належить позивачу нікчемним ;

2.Зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Михайлівський Волкова Олександра Юрійовича внести зміни та доповнення до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , а саме 22161,64грн.

Ухвалою суду від 21.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи провести за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "11" грудня 2019 р. Крім того, вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою суду від 11.12.2019 закрито підготовче провадження у справі. Розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 20.01.2020 о 11:30 год., в залі судових засідань Рівненського окружного адміністративного суду (м. Рівне, вул. 16 Липня 87).

Позивач у судове засідання призначене на 20.01.2020 о 11:30 год. не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Подала заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач у судове засідання призначене на 20.01.2020 о 11:30 год. не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у судове засідання призначене на 20.01.2020 о 11:30 год. не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, суд ухвалою від 20.01.2020 дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні, за наявними у суду матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі в частині позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 20.07.2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 6 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 2, п. 7 ч. 1 ст. 4, п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з, у тому числі, іншим суб`єктом при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих осіб, відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних (публічно-владних) управлінських функцій.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Наведеними положеннями процесуального закону окреслюється перелік повноважень адміністративного суду при вирішенні питання про правомірність рішень, дій чи бездіяльності осіб, яким делеговані повноваження зі здійснення владних (публічно-владних) управлінських функцій.

Згідно ч. ч. 1, 2, 10 ст. 38 Закону Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до ст. 38 Закону, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону незалежно від того, чи проведена передбачена ч. 2 ст. 38 Закону перевірка правочинів ПАТ «Банк Михайлівський» із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

Наведена позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 910/12294/16 від 11.04.2018 року, № 910/24198/16 від 16.05.2018 року та № 819/353/16 від 04.07.2018 року.

Таким чином, оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, то він не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), а тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.

Зміст вищевикладеного дає підстави для висновку, що права позивача у межах спірних правовідносин не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

Отже, встановлена правова природа наказу (повідомлення про нікчемність) унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про скасування рішення Уповноваженої особи щодо визнання нікчемними правочинів (трансакцій) щодо перерахування на користь позивача грошових коштів, відтак не може бути розглянута у судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах), а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі № 802/351/16-а.

Крім того, судом враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волковим Олександром Юрійовичем про визнання переказу коштів (транзакція), здійснений ТОВ Інвестиційно-розрахунковий центр» 19.05.2016 року в сумі 22 161,64грн., з призначенням платежу Повернення коштів згідно з договором № 980-053-000232239 від 04.05.2016 на рахунок № НОМЕР_1 , що належить позивачу нікчемним.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 238, 239, 241, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Провадження у справі №460/3044/19 в частині позовних вимог про скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волковим Олександром Юрійовичем про визнання переказу коштів (транзакція), здійснений ТОВ Інвестиційно-розрахунковий центр» 19.05.2016 року в сумі 22 161,64 грн., з призначенням платежу Повернення коштів згідно з договором № 980-053-000232239 від 04.05.2016 на рахунок № НОМЕР_1 , що належить позивачу нікчемним - закрити.

Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повну ухвалу суду складено 24 лютого 2020 року

Суддя Зозуля Д.П.