Постановление суда № 87739023, 21.02.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 лютого 2020 року Справа № 160/1900/20 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (вул. Гетьманська, 12, м. Новомосковськ, Дніпропетровська обл., 51200) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

18.02.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо припинення виплати раніше призначеної допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 за період з 01.07.2014 року по 30.11.2014 року;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області відновити нарахування та виплату мені допомоги при народженні дитини з 01.07.2014 року по 30.11.2014 року;

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо припинення виплати раніше призначеної допомоги по догляду за дитиною до трьох років починаючи з 01.07.2014 року по 31.12.2014 року, а також з 01.03.2015 року по 12.12.2015 року;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області відновити нарахування та виплату мені раніше призначеної допомоги по догляду за дитиною до трьох років починаючи з 01.07.2014 року по 31.12.2014 року, а також з 01.03.2015 року по 12.12.2015 року;

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо припинення нарахування та виплати раніше призначеної допомоги на дітей одиноким матерям з 01.07.2014 року по 31.12.2014 року, а також починаючи з 01.03.2015 року;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області відновити нарахування та виплату мені раніше призначеної допомоги на дітей одиноким матерям з 01.07.2014 року по 31.12.2014 року, а також починаючи з 01.03.2015 року.

Ухвалою суду від 21.02.2020 року задоволено клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову.

Разом із позовною заявою позивачем надано клопотання про поновлення строку звернення до суду із адміністративним позовом.

Вирішуючи заявлене позивачем клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, що дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.

Вирішуючи питання щодо визнання поважними причин пропуску звернення до суду, суд виходить із принципів адміністративного судочинства та практики Європейського суду з прав людини.

Так, одним із елементів права на суд є право на доступ до суду, який означає, що особа повинна мати можливість подати справу на розгляд, а суд повинен розглянути її без зайвих та неналежних правових чи практичних перешкод. Таке право покладає на державу як негативний обов`язок, - тобто утриматися від створення неналежних процесуальних перешкод для доступу до суду, - так і позитивний, тобто забезпечити практичний та ефективний доступ до суду.

Держави користуються певною свободою розсуду у сфері регулювання права на доступ до суду, яке залежить як від потреб і ресурсів суспільства, так і від конкретних осіб.

Безпосередньо доктрина обмежень на право доступу до суду була сформульована Судом у справі Ashingdane v. United Kingdom (1985), згідно якої такі обмеження, для того, щоб відповідати вимогам ч. 1 ст. 6 Конвенції мають:

- переслідувати правомірну мету, і

- не порушувати саму сутність права.

Як зазначено у п. 36 рішення Суду у справі Golder United Kingdom, ст. 6 Конвенції містить право на суд, у якому право на доступ до суду, тобто право розпочати провадження в суді, становить лише один із його аспектів.

У рішенні Комісії за заявою № 10475/83 Dyer v. United Kingdom, Decisions and Reports 39, pp. 246-66 at pp. 251-52).

Відповідні принципи Суд виклав таким чином:

а) Право на доступ до суду, гарантоване ч. 1 ст. 6, не є абсолютним і може бути обмежене. Це дозволяє сама суть цього права, позаяк право на доступ до суду «за своєю природою вимагає регулювання державою - регулювання, що може різнитися залежно від часу та місця і відповідно до потреб і ресурсів суспільства та особи».

б) При встановленні таких обмежень Договірні держави користуються певною свободою розсуду, однак, остаточне вирішення того, чи було дотримано вимог Конвенції залишається за Судом. Він має впевнитися, що встановлені обмеження не порушують чи зменшують доступ, що залишився особі таким чином, що завдають шкоду самій суті права.

в) Більше того, обмеження не буде сумісним із ч. 1 ст. 6, якщо воно не має правомірної мети і коли відсутнє пропорційне співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою.

Позивач у клопотанні зазначає, предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, пов`язані з соціальними виплатами. При застосуванні строків звернення до суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.

З огляду на викладені обставини у сукупності, враховуючи те, що правовідносини позивача та відповідача є довготривалими, та обов`язок суду забезпечити доступ до правосуддя, як гарантоване Конституцією України право, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень ч. 3 та згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Положеннями ч. 1 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дана справа є незначної складності та підлягає вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 2, п. 6 ч. 6 ст. 12, ч. 2, ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.

Керуючись статтями 12, 122, 160, 161, 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду – задовольнити.

Визнати поважними причини пропущення позивачем строку звернення до суду із цим позовом.

Відкрити провадження в адміністративній справі №160/1900/20.

Призначити розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами на 18 березня 2020 року відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Сліпець Н.Є.

Відповідачу – протягом 15 днів з дня отримання цієї ухвали надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву, копію якого разом з доданими до нього документами надіслати позивачу та докази надіслання надати суду згідно до вимог ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Інформацію щодо адміністративної справи №160/1900/20 учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/.).

Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду у випадку, передбаченому п. 5 ч. 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець