Решение № 87738321, 21.02.2020, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа №279/4535/19

Провадження №2/279/155/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2020 року м. Коростень Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Моголівця І.А., з секретарем Мишко В.В. розглянувши в підготовчому засіданні цивільну справу №270/4535/19 за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, зазначивши, що ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 200000.00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана 22 березня 2018 року заява № б/н разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" і "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, що складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитним лімітом, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, за перевитрати платіжного ліміту, комісії за користування кредитом та інших витрат на умовах передбачених дійсним договором. Однак, відповідач порушив умови договору та станом на 10.07.2019 року має прострочену заборгованість в розмірі 271 720 грн 65 коп, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 204 772 грн 82 коп, із заборгованості по відсотках за користування кредитом в сумі 66 947 грн 83 коп. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість лише за тілом кредиту в сумі 204 772 грн 82 коп, посилаючись на те, що кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь яку частину суми заборгованості за кредитом, оскільки законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості та понесені судові витрати в розмірі 3071 грн 59 копійок. Учасники подали письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, представник позивача позовну заяву підтримав, просив її задовольнити, відповідач позовні вимоги визнав, проти задоволення позову не заперечив.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності та давши їм оцінку, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини в сфері кредитування, а саме ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "ПриватБанк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг № б/н від 22.03.2018 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 200000.00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" і "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Банк свої зобов`язання виконав надав ОСОБА_1 кредит, однак відповідач порушив умови договору та станом на 10.07.2019 року має прострочену заборгованість в розмірі 27 грн 23 коп, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 204772 грн 82 коп, із заборгованості по відсотках за користування кредитом в сумі 66947 грн 83 коп.

Відповідно до ст.526 ЦК України - "Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться."

Згідно з частиною 2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 1 ст.76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положення ст.81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Цивільного процесуального кодексу України.

В даному випадку позивач надав суду достатньо доказів про невиконання відповідачем умов кредитного договору, що знайшло своє підтвердження в матеріалах справи, відповідач в свою чергу не спростував доводи позивача викладені в позовній заяві та позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Тому суд, дотримуючись норм закону та всебічного і повного дослідження матеріалів справи та враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 в добровільному порядку не виконав свої зобов`язання перед Банком, що є істотним порушенням договору № б/н від 22.03.2019 року, вважає позов обґрунтованим та доведеним належними доказами, тому підлягає задоволенню та стягненню з відповідача документально підтвердженої заборгованості за тілом кредиту станом на 10.07.2019 року в розмірі 204772,82 грн.

Крім того, суд звертає увагу на те, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості, а кредитодавець на свій розсуд може правити від боржника будь яку частину суми заборгованості за кредитом.

Згідно ст.200 ч.3 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ст.264 Цивільного процесуального кодексу України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

За нормами ч.1 ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку із ухваленням суду рішення про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати понесені ним і документально підтверджені.

Враховуючи, що відповідачем позов визнано до початку розгляду справи по суті, то відповідно до ст.142 ЦПК України 50% сплаченого позивачем судового збору підлягає поверненню йому з державного бюджету.

Керуючись ст.ст.7, 12, 13, 81, 141, 142, 200, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 530, 610-612, 629, 1054 ЦК України, суд, -

ухвалив:

Позов акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 22.03.2018 року станом на 10.07.2019 року в сумі 204 772 (двісті чотири тисячі сімсот сімдесят дві) гривні 87 копійок.

Повернути акціонерному товариству комерційного банку "ПриватБанк" з державного бюджету 1535 (одну тисячу п`ятсот тридцять п`ять) гривень 80 копійок сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" 1535 (одну тисячу п`ятсот тридцять п`ять) гривень 80 копійок судових витрат.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Сторони: Позивач: акціонерне товариство комерційного банку "ПриватБанк", адреса для листування - 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570.Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 від 11.02.2015 року. Копія згідно оригіналу.

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області І.А.Моголівець