Постановление суда № 87722341, 19.02.2020, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №642/3806/19

Провадження №1-кп/639/172/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року м. Харків

Колегія суддів Жовтневого районного суду м. Харкова у складі:

головуючого судді – Васильєвої Н.М.,

суддів – Труханович В.В., Рубіжного С.О.,

за участю секретаря – Погрібняк А.В.,

прокурора – Шпака М.А.,

потерпілих – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

обвинувачених – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисників – Церковного В.В., Борзих Ю.В., Голянда Ю.І., Ревенка С.О., Ринчака В.І., Бондаря О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному 21.08.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №120182204700004668 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122, ч.5 ст. 186 КК України;

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 186 КК України;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Харкова перебуває вищевказане кримінальне провадження.

До початку судового засідання потерпіла ОСОБА_1 звернулася до суду із клопотанням про забезпечення позову в розмірі позовних вимог шляхом накладення арешту на все нерухоме та рухоме майно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала вищевказану заяву та просила її задовольнити.

Прокурор та потерпіла ОСОБА_2 не заперечували проти задоволення клопотання потерпілої ОСОБА_1 .

Захисники Церковний В.В., Борзих Ю.В., Голянд Ю.І., Ревенко С.О., Ринчак В.І., Бондарь О.П. та обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 заперечували проти задоволення вказаного клопотання у зв`язку із його необґрунтованістю, відсутністю конкретизації майна, на яке потерпіла просить накласти арешт.

Колегія суддів, заслухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступних висновків.

Виходячи з положень ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом непізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті – це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Судовим розглядом встановлено, що 05.06.2019 року потерпіла ОСОБА_1 звернулася до суду з цивільним позовом.

При цьому, цивільним позивачем – потерпілою ОСОБА_1 у клопотанні про забезпечення позову не обґрунтовано та не наведено обставин того, що невжиття таких заходів як арешт майна може істотно ускладнити чи унеможливити виконання процесуального рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів потерпілої.

Також всупереч вказаним вимогам закону, потерпілою не було надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що майно, на яке вона просить накласти арешт, належить на час звернення з даною заявою до суду на праві власності відповідачам-обвинуваченим у справі, співрозмірно з позовними вимогами.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні клопотання потерпілої ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. 350 КПК України, ст.ст. 149,150,153 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання потерпілої ОСОБА_1 про забезпечення позову– відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.М. Васильєва

Судді В.В. Труханович

С.О. Рубіжний