Решение № 87624521, 05.02.2020, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

_____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2020 року Справа № 923/974/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства "Херсонобленерго", код ЄДРПОУ 05396638,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжний житловий комплекс", м. Херсон, код ЄДРПОУ 14137852,

про визнання додаткової угоди до договору укладеною.

За участю представників сторін:

від позивача - Кізім Т.О., довіреність № 07/017-20, Анісімов В.В., довіреність № 07/016-20 від 02.01.2020р.;

від відповідача - Терех В.Р., заст. директора, наказ 12-К від 15.11.2018р.

У відповідності до ч.1 п.1 статті 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи.

11 листопада 2019 року Акціонерне товариство "Херсонобленерго" звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжний житловий комплекс" про визнання укладеною додаткової угоди до договору № 1022482/47678 від 25.08.2015 про нестандартне приєднання до електричних мереж систем розподілу у редакції додаткової угоди, на підставі ст. 188 ГК України, ст. ст. 651,844, 903 ЦК України, Закону України "Про ранок електричної енергії", викладеній у наступній редакції :

"ДОДАТКОВА УГОДА

до Договору № 1022482/47678 від 25.08.2015р. про нестандартне приєднання до електричних мереж систем розподілу

м. Херсон " " 2019 р.

АТ «Херсонобленерго», в особі Голови правління Сафронова Ігоря Миколайовича,

що діє на підставі статуту, (далі - Виконавець послуг), з однієї сторони та, ПрАТ "Молодіжний житловий комплекс" в особі директора Картавцева Миколи Миколайовича, що діє на підставі Статуту (далі - Замовник), з іншої сторони (далі - Сторони), відповідно до ст.ст. 651, 653, 654 Цивільного кодексу України уклали цю Додаткову угоду до Договору № 1022482/47678 від 25.08.2015р. про нестандартне приєднання (далі - Договір) до електричних мереж систем розподілу (надалі іменується "Угода") про таке:

1. Керуючись Кодексом оператору системи розподілу затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310 Сторони погодили, що плата за приєднання згідно Договору становить 5 435 656 грн. 39 коп. (п`ять мільйонів чотириста тридцять п`ять тисяч шістсот п`ятдесят шість гривень 39 коп.) в т.ч. ПДВ 905 942 грн. 73 коп. (дев`ятсот п`ять тисяч дев`ятсот сорок дві гривні 73 коп.).

2. Замовник сплачує плату за приєднання, яке не є стандартним на поточний рахунок Виконавця послуг в розмірі 100 відсотків, упродовж 5 (п`яти) банківських днів від дати підписання даної додаткової угоди.

3.У разі зміни цін на матеріали та обладнання більш ніж на 10%, що є істотною зміною обставин, якими Сторони керуються при укладанні даного Договору, сторони керуючись ст. 652 Цивільного кодексу України мають право внести в Договір відповідні зміни, шляхом укладення додаткової угоди.

4. Враховуючи об`єми будівництва, що зазначені у проектній документації, строк надання послуги з приєднання становить 6,2 місяці з моменту виконання Замовником п. 2. даної Додаткової угоди та отримання Виконавцем дозвільних документів на виконання робіт в установленому законодавством України порядку.

5. Ця додаткова угода складена при повному розумінні Сторонами її умов та термінології українською мовою у трьох автентичних примірниках, один з яких зберігається у Замовника, другий у Виконавця послуг, а третій у відповідному структурному підрозділі Виконавця послуг. Усі три примірники мають однакову юридичну силу для Замовника та Виконавця послуг.

6. Ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками Сторін і є невід`ємною частиною вищевказаного Договору."

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2019 визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.

В обґрунтування позовних вимог АТ "Херсонобленерго" посилається на те, що 25.08.2015 між Сторонами було укладено Договір про приєднання до електричних мереж № 1022482/47678, який на даний час є чинним в редакції Додаткової угоди № 66669 від 15.05.2018 (якою змінено потужність в точці приєднання з 835 кВт на 700 кВт). Договір було укладено за типовою формою (додаток 1 до Правил приєднання електроустановок до електричних мереж). За змістом п. 4.1. Договору - Сторони погодили остаточне узгодження розміру плати за нестандартне приєднання шляхом оформлення додаткової угоди (ДУ) до Договору. При цьому, відповідно до п. 4.2. Договору - Замовник повинен здійснити загальну оплату вартості приєднання протягом 7-ми банківських днів на підставі виставленого рахунку.

Позивач посилається на те, що Товариство пропонувало конкретизувати умови Договору (що узгоджується з абз. 3 ч. 4 ст. 179 ГКУ) шляхом визначення: ціни Договору (п. 1 - 5 435 656,39 грн., в т.ч. ПДВ); порядку та строків сплати Замовником послуги з приєднання (п. 2 - 100% упродовж 5 банківських днів від дати підписання ДУ); строку надання послуги з приєднання (п. 4) тощо.

Ухвалою від 15 листопада 2019 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи 923/974/19 визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Цією ж ухвалою суд запропонував учасникам провадження у встановлені строки надіслати (надати) до суду: відповідачу - відзив на позовну заяву (одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) іншим учасникам справи копію відзиву та доданих до нього документів, а відповідні докази представити суду), належним чином завірені копії статутних та реєстраційних документів та позивачу відповідь на відзив.

Ухвала суду про відкриття провадження направлена сторонам рекомендованою поштою з повідомленням, у відповідності до вимог частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

09 грудня 2019 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжний житловий комплекс" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає у повному обсязі. Зокрема, відповідач посилається на те, що ТОВ «МЖК» є правонаступником ПрАТ «МЖК» внаслідок перетворення в товариство з обмеженою відповідальністю. 26.04.2018 Приватне акціонерне товариство «Молодіжний житловий комплекс» було реорганізоване шляхом перетворення в Товариство з обмеженою відповідальністю «Молодіжний житловий комплекс.», тобто, було змінено організаційно-правову форму підприємства з приватного акціонерного товариства на товариство з обмеженою відповідальністю. Код ЄДРПОУ підприємства не змінився.

Ще у 1998 році відповідач отримав Акт на право постійного користування землею, після чого був розроблений генеральний план забудови, який згодом був затверджений архітектурно-містобудівною радою м. Херсона. Будівництво ведеться у відповідності до генерального плану, без порушень. На виділеній під будівництво даній земельній ділянці було збудовано і введено в експлуатацію 9-ть багатоповерхових житлових будинків.

На земельній ділянці №3 (кадастровий номер: 6510136900:01:001:0291) площею 2,1364 га запроектовано будівництво 6-ти багатоквартирних житлових будинків: №34/4 №34/3, №34/2, №34/1, №35, №27.

За твердженням відповідача, для забезпечення даних об`єктів будівництва електроенергією, між позивачем і відповідачем було укладено договір про приєднання до електричних мереж №1022482/47678 від 25.08.2015 (надалі - Договір).

14 вересня 2015 року позивачем було видано технічні умови №36/80-811 приєднання, яке не є стандартним, в яких визначено окремо вимоги до електроустановок Замовника та вимоги до електроустановок електропередавальної організації.

15 травня 2018 року між сторонами було укладено додаткову угоду №66669 про зміну договору про приєднання, якою було зменшено величину приєднання потужності до 700 кВт.

ТОВ «МЖК» замовлено виготовлення двох робочих проектів: «Електропостачання комплексу житлових будинків №34 (1-4 черги), №35, №27, ПрАТ «МЖК» по просп.200-річчя Херсона (ділянка №3), у м. Херсон» та «Будівництво трансформаторної підстанції 10/0,4 кВ з двома трансформаторами потужністю 630 кВА для електропостачання комплексу житлових будинків №34» за договором підряду №84 від 18.08.2016 з ФОП Дмитраков О.В.

Замовником забезпечено виготовлення кошторисної документації до вказаних двох проектів. Так, ФОП Дмитраков О.В. виготовив окремі кошторисні розрахунки: на електропостачання комплексу житлових будинків у сумі 1082875 грн., та на будівництво трансформаторної підстанції у сумі 1 248 413 грн.

Відповідач зазначає, АТ «Херсонобленерго» не погодив зазначений кошторис.

За твердженням відповідача, позивач самостійно скоригував кошторисну документацію, та направив відповідачу на погодження листом №34- 059755-12 від 12.10.2018, листом №124 від 02.07.2019 відповідач був змушений погодити запропонований кошторис.

Стосовно проекту Додаткової Угоди від 03.10.2019 до Договору №1022482/47678 від 25.08.2015 про нестандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу для розгляду та підписання, то відповідач зазначає, що у зв`язку з тим, що умови зазначеної додаткової угоди порушують права та законні інтереси відповідача, останнім було надіслано АТ «Херсонобленерго» підписану Додаткову Угоду від 03.10.2019р. разом з протоколом розбіжностей від 22.10.2019.

Відповідач здійснив власний розрахунок плати за приєднання за формулою Методики у повній відповідності до нормативних актів. Розрахунок викладено у додатку 1 до Додаткової угоди, якій є невід`ємною частиною Додаткової угоди.

Щодо додаткової угоди запропонованої в редакції позивача, то відповідач зазначає, що умови вказаної угоди суперечить нормативно-правовим актам у сфері електроенергетики та є такими, що порушують передбачені законодавством права відповідача. За таких обставин, відповідач просить суд відмовити позивач у задоволені позову.

Відзив з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

10 грудня 2019 року до суду від позивача у справі надійшло клопотання про продовження процесуального строку, в якому позивач просив подовжити строк для надання відповіді на відзив. Зазначене клопотання обґрунтовано посиланням на отриманням АТ «Херсонобленерго» відзиву ТОВ «МЖК» лише 09.12.2019. За таких обставин, з посиланням на приписи статті 119 ГПК України відповідач просить суд продовжити процесуальний строк для надання відповіді на відзив відповідача.

Ухвалою від 12 грудня 2019 року суд продовжив строк проведення підготовчого провадження у справі № 923/974/19 на 30 днів та продовжив строк для надання позивачу відповіді на відзив. Встановивши строк для надання відповіді на відзив - 10 днів, починаючи з 12.12 .2019р.

Цією ж ухвалою судом запропоновано позивачу надіслати (надати) до суду відповідь на відзив - протягом 10 днів з дня постановлення ухвали суду від 12.12.2019.

Підготовче засідання у справі було відкладено на 14 січня 2020 року.

13 січня 2020 року до суду від позивача у справі надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з хворобою представника позивача та зайнятістю представників позивача в інших судових засіданнях.

Ухвалою від 14 січня 2019 року суд відмовив позивачу у задоволені клопотання про відкладення підготовчого засідання.

За результатами підготовчого засідання, 14.02.2019 судом винесено увалу про закриття підготовчого провадження у справі №923/974/19 та призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 30.03.2020 на 10 год. 00 хв.

За приписами ч.3.ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, ухвала суду від 14.01.2020 року направлена на адресу учасників провадження рекомендованою поштою з повідомленням про вручення.

21 січня 2020 року до суду від позивача у справі надійшло клопотання про поновлення процесуального строку, в якому позивач просить суд визнати поважними причини пропуску встановленого судом строку для подання відповіді на відзив поважними та поновити строк для надання відповіді на відзив ТОВ «МЖК».

У судовому засіданні 30.01.2020 судом було розглянуто зазначене клопотання, за наслідками чого суд відмовив позивачу у задоволені клопотання про поновлення процесуального строку, з огляду на наступне.

Статтею 113 ГПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом

За приписами ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, в якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Положеннями ст. 119 ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, які відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, які наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, із правового контексту наведених норм вбачається, що законодавством не встановлено безумовного обов`язку суду поновити строк на подання відзиву та прийняття його до розгляду у будь-якому разі поданою особою. Заявник має враховувати, що подання відзиву на позов поза встановленим процесуальним законом строком покладає на нього обов`язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку.

Проте, обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку для подання відповіді на відзив відповідача великим обсягом документації, долученої відповідачем до відзиву вивчення яких потребує додаткових, відмінних від правової сфери знань, загального навантаження Департаменту юридичного відділу АТ "Херсонобленрго" не надано будь-яких доказів на підтвердження наведених вище доводів для відновлення строку на подання відповіді на відзиву та наявності у позивача істотних перешкод чи труднощів для подання відповіді на відзив у встановлений ГПК України та судом строк, які не залежали від його волі.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що ухвалою від 12.12.2019 позивачу вже було продовжено строк для надання відповіді на відзив відповідача.

Правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин: рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак: рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин (ст.7 ГПК України).

Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Тягар доказування (доведення обставин справи) покладається законом на сторону, яка висуває певні вимоги або заявляє заперечення. І в даному випадку цей обов`язок відповідачем не виконаний, оскільки ним не доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилається в обґрунтування клопотання.

На переконання суду, поважності причин пропуску процесуального строку для поновлення строку для надання відповіді на відзив позивач не довів, а тому вказане клопотання підлягає залишенню без розгляду, в силу приписів статті 118 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, суд відмовляє позивачу у задоволенні заяви про поновлення процесуального строку та залишає без розгляду відповідь позивача на відзив відповідача.

У судовому засіданні 30.01.2020 суд розпочав розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 30.01.2020 було оголошено перерву у засіданні суду до 05.02.2020.

У судове засідання 05.02.2020 прибули повноважні представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні 05.02.2020р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві, оцінюючі надані докази на свою користь.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.02.2020р. позовні вимоги не визнав та у задоволенні позову просив відмовити, надавши аналогічні пояснення тим, які містяться у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 05.02.2020р. проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представникам сторін орієнтований час складення повного рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 25 серпня 2015 року між Публічним акціонерним товариством “Енергопостачальна компанія “Херсонобленерго” (надалі позивач або виконавець послуги) і Приватним акціонерним товариством “Молодіжний житловий комплекс” (надалі - відповідач або замовник) був укладений Договір про приєднання до електричних мереж № 1022482/47678 (надалі - Договір), який на даний час є чинним в редакції Додаткової угоди №66669 від 15.05.2018.

Вказаний Договір було укладено за типовою формою відповідно додатка №1 до Правил приєднання електроустановок до електричних мереж (затв. Постановою НКРЕ №32 від 17.01.2013).

Згідно умов договору позивач взяв на себе зобов`язання забезпечити нестандартне приєднання електроустановок об`єкта відповідача відповідно до схеми зовнішнього електропостачання і проектної документації, здійснити підключення об`єкта Замовника до електричних мереж тощо, в свою чергу на останнього покладено обов`язок протягом 7 операційних (банківських) днів та на підставі виставленого рахунку оплатити першому вартість приєднання (п. 1.4., 2.1., 2.2., 3.2.2., 4.2. Договору).

Відповідно до п. 3.1.2. Договору, підключення електроустановок Замовника до електричних мереж здійснюється після введення в експлуатацію об`єкта в порядку, встановленому законодавством у сфері містобудування та, у т.ч., оплати Замовником вартості приєднання.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що для приєднання, яке не є стандартним, плата за приєднання остаточно узгоджується після погодження електропередавальною організацією проектної документації, а уточнене значення оформляється додатковою угодою до нього Договору.

Згідно приписів діючого законодавства та на виконання умов договору АТ «Херсонобленерго» 03 жовтня 2019 року супровідним листом за вих. № 34/10-050459 Позивач, через уповноважену особу ТОВ “МЖК”, нарочно передав Відповідачеві на розгляд та підписання три екземпляри проекту Додаткової угоди до Договору (надалі - ДУ) та Додатку № 1 до неї (Розрахунок плати за приєднання, яке не є стандартним, надалі - Розрахунок).

Проектом Додаткової угоди передбачено:

- визначеність ціни Договору (п. 1 - 5 435 656,39 грн., в т.ч. ПДВ);

- порядок та строки сплати Замовником за нестандартне приєднання (п. 2 — 100% упродовж 5 банківських днів від дати підписання ДУ);

- строк надання послуги з приєднання (п. 4) тощо.

Розрахунок здійснено Позивачем на підставі Правил № 32 та відповідно до Методики розрахунку плати за приєднання електроустановок до електричних мереж, затвердженої Постановою НКРЕ № 115 від 12.02.2013 р., яка була чинною на момент виникнення правовідносин між Сторонами, з урахуванням приписів Порядку фінансування послуг з приєднання електроустановок до електричних мереж (затв. Постановою НКРЕ № 1467 від 21.11.2013 р., чинний на момент укладення Договору).

Листом від 22.10.2019 №163 ТОВ “МЖК” направило АТ «Херсонобленерго» підписаний та скріплений печаткою Договір разом з протоколом розбіжностей від 22.10.2019 у двох примірниках для узгодження та підписання, який був отриманий Товариством.

Так, відповідачем було змінено окремі пункти додаткової угодив редакції запропонованій позивачем, п.1.п.2, п.3 та п.4, доповнено п.5 та п.6 додаткової угоди. Була змінена Преамбула додаткової угоди, а саме організаційно-правову форму підприємства, додано посилання на Господарський кодекс України, внесено зміни в пункті 1 додаткової угоди було змінено посилання на норму права, керуючись якою було розраховано плату за приєднання. Замовником було змінено суму плати за приєднання, здійснено власний розрахунок плати за приєднання, доповнено порядок відповідальності сторін..

Позивачем запропоновані відповідачем зміни у додаткову угоду частково прийняті, зміни та доповнення до п.1 - стосовно вартості приєднання, п. 2. - порядку оплати, зміни в п.3 та п. 4 не прийняті, визнані необґрунтованими та таким що порушують вимоги чинного законодавства. Позивач також не погодився з викладеними відповідачем умовами п. 5 та п. 6 Додаткової угоди.

Позивач наполягає на укладені додаткової угоди в редакції запропонованої АТ «Херсонобленерго».

Свою правову позицію позивач обґрунтовує тими обставинами та нормами, що 25.08.2015 між сторонами було укладено Договір про приєднання до електричних мереж № 1022482/47678, який на даний час є чинним в редакції Додаткової угоди № 66669 від 15.05.2018 (якою змінено потужність в точці приєднання з 835 кВт на 700 кВт). Договір було укладено за типовою формою (додаток 1 до Правил приєднання електроустановок до електричних мереж). За змістом п. 4.1. Договору - Сторони погодили остаточне узгодження розміру плати за нестандартне приєднання шляхом оформлення додаткової угоди (ДУ) до Договору. При цьому, відповідно до п. 4.2. Договору - Замовник повинен здійснити загальну оплату вартості приєднання протягом 7-ми банківських днів на підставі виставленого рахунку.

В обґрунтування своєї правової позиції позивача посилається на те, що Товариство пропонувало конкретизувати умови Договору (що узгоджується з абз. 3 ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України) шляхом визначення: ціни Договору (п. 1 - 5 435 656,39 грн., в т.ч. ПДВ); порядку та строків сплати замовником послуги з приєднання (п. 2 - 100% упродовж 5 банківських днів від дати підписання ДУ); строку надання послуги з приєднання (п. 4) тощо.

В обґрунтування позовних вимог АТ “Херсонобленерго” зазначає про необхідність застосування при врегулюванні спірних відносин, положень ст. 181, 187 Господарського кодексу України, а саме норми, які передбачають порядок укладання договорів, тобто регулюють питання встановлення договірних відносин.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги АТ «Херсонобленерго» не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до положень статей 15 та 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Частина друга статті 16 ЦК України передбачає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений не тільки договором або законом, але й судом у визначених законом випадках.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 180 ГКУ при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Згідно із ч. 3 ст. 184 ГК України: “Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору”.

Частинами 3, 7 ст. 179 ГК України визначена обов`язковість укладення господарського договору, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно ч. 3, 7 ст. 181 ГК України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Як вже зазначалось, 25.08.2015 між сторонами було укладено Договір про приєднання до електричних мереж № 1022482/47678, тобто було встановлено правовідносини, а отже укладання Додаткової угоди є дією направленою не на встановлення правовідносин, а на їх зміну, а тому положення Господарського кодексу України на які посилається позивач, а саме ст. 181 та 187, не регулюють питання, що є предметом спору, що також підтверджується главою 53 Цивільного кодексу України.

Також слід зазначити, що ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України передбачають різні способи захисту та відмежовують серед них установлення та зміну господарських правовідносин, як окремі способи захисту.

Суд вважає, що спірні правовідносини, які склались між сторонами, врегульовані положеннями законодавства, що регулює питання зміни правовідносини, а саме ст. 188 Господарського кодексу України, 651, 652 Цивільного кодексу України.

Так ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Відповідно до ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Підстави для внесення змін передбачені Цивільним кодексом України, а саме ст. 651, 652.

Також слід зазначити, що розділами 6, 7 Договору визначено, що Договір може бути змінено за ініціативою будь-якої зі Сторін у порядку, визначеному законодавством України (п. 7.2.), а усі спірні питання, пов`язані з виконанням цього Договору (у разі недосягнення згоди) вирішуються в судовому порядку відповідно до законодавства України.

Зважаючи на частину першу статті 651 Господарського кодексу України, якою визначено, що зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Іншими підставами для зміни договору в судовому порядку (крім істотного його порушення) відповідно до частини другої цієї ж статті є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни відповідних договірних правовідносин. Такого висновку дійшов Верховний суд у Постанові ВП від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17.

Статті 651 та 652 Цивільного кодексу України чітко визначають, що підставами для внесення змін до договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін є істотне порушення договору другою стороною та істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Враховуючи той факт, що сторони не досягли згоди щодо внесення змін до Договору про приєднання до електричних мереж № 1022482/47678, а отже відповідні зміни є не узгодженими та такими, що не відбулись, а тому для прийняття рішення по справі, що стосується зміни правовідносин, необхідно встановити наявність підстав передбачених ст. 651, 652 Цивільного кодексу України.

В той же час, позивачем не наведено обставини, що обґрунтовують підстави передбачені законодавством України для внесення змін до договору, а саме відсутнє підтвердження істотного порушення договору сторонами та істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, а саме наявності в сукупності 4-х умов передбачених ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України та їх обґрунтування, а тому відповідно і відсутні підстави для задоволення позову.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.

У відповідності до приписів статі 129 ГПК України, судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.02.2020р.

Суддя С.В. Нікітенко