Постановление суда № 87621677, 17.02.2020, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/2079/19

Номер провадженняя № 1-кс/194/37/20

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

17 лютого 2020 року м. Тернівка

Слідчий суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області Корягін В.О. за участю прокурора Тернівського відділу Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Олійникова Б.Ю., захисника Голіцина О.М., при секретарі судового засідання Ніколайчук О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Тернівського ВП ПВП ГУ НП в Дніпропетровській області Захарчук О.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

м. Тернівка Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, має малолітню дитину 2009 року народження, не працюючого, зареєстрованоого та проживаючого

за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-21 травня 2019 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області

за ч.1 ст.309 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком1 рік,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,та додані до клопотання матеріали, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий Тернівського ВП ПВП ГУ НП в Дніпропетровській області Захарчук О.І. звернувся до суду з клопотанням, узгодженим з прокурором Тернівського відділу Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Олійниковим Б.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Своє клопотання мотивує тим, що ОСОБА_1 у не встановлений під час досудового розслідування час та місці, однак не пізніше 17 грудня 2019 року, маючи умисел на незаконне зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - дезоморфін, достовірно знаючи, що є особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.309 КК України,не маючи спеціального дозволу - ліцензії, на виготовлення та зберігання наркотичних засобів, умисно, ігноруючи вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», а також Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» із змінами, умисно, незаконно, достовірно знаючи, що є особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.309 КК України,придбав рідину загальною масою не менш ніж 15,1784 г, яка містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб - дезоморфін, обіг якого заборонений, маса якого становить не меш ніж 0,0694 г, та маючи умисел на незаконне, зберігання з метою збуту незаконно придбаного ним особливо небезпечного наркотичного засобу, достовірно знаючи, що є особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.309 КК України, розфасував його у два медичні флакони з прозорого скла, розділивши по ним вказаний наркотичний засіб масами не менше 2,9077 г та не менше 12,2707 г, та почав умисно, незаконно, зберігати перший медичний флакон з зазначеним наркотичним засобом при собі, а другий медичний флакон з зазначеним наркотичним засобом - за місцем мешкання ОСОБА_2 , без її відома, за адресою: АДРЕСА_2 .

17 грудня 2019 року ОСОБА_1 , умисно, незаконно, зберігаючи при собі раніше придбану ним рідину масою не менш ніж 2,9077 г, яка містить у своєму складі особливо небезпечного наркотичний засіб - дезоморфін, та яка знаходилась у медичному флаконі з прозорого скла, достовірно знаючи, що є особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.309 КК України, маючи злочинний умисел, спрямований на незаконний збут вказаного особливо небезпечного наркотичного засобу, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця,

в цей же день, тобто 17 грудня 2019 року приблизно о 13-12 год., знаходячись біля першого під`їзду (зліва направо) буд. № 2 АДРЕСА_4 ,

в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки відносно ОСОБА_2 , умисно, незаконно збув (продав) за 120 гривень ОСОБА_3 , який проводив оперативну закупку, медичний шприц ємністю 5.0 мл з рідиною масою 2,9077г, яка містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб - дезоморфін, обіг якого заборонений, маса якого становить 0,0034 г, яку він особисто набрав у вказаний шприц з вищезазначеного медичного флакону з прозорого скла, в якому він її носив при собі.

Після проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки особливо небезпечного наркотичного засобу - дезоморфін, ОСОБА_3 17 грудня 2019 року

у присутності двох понятих видав працівникам поліції медичний шприц ємністю 5.0 мл з рідиною масою 2,9077г, яка містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб - дезоморфін, обіг якого заборонений, маса якого становить 0,0034 г, який він придбав (купив) за 120 гривень у ОСОБА_1 , який вилучено працівниками поліції.

Таким чином, ОСОБА_1 незаконно придбав, зберігав з метою збуту та незаконно збув особливо небезпечний наркотичний засіб - дезоморфін, масою 0,0034 г.

Крім цього, 17 грудня 2019 року в період часу з 18-10 год. до 19-57 год. у ході проведення санкціонованого обшуку, на підставі ухвали слідчого судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області №194/2079/19 від 04 грудня 2019 року, за місцем мешкання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , працівниками поліції в присутності двох понятих було виявлено та вилучено: у спальній кімнаті медичний флакон з прозорого скла з написом на ньому «Нафтизин» з рідиною масою 12,2707г, яка містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб - дезоморфін, обіг якого заборонений, маса якого становить 0,0660 г, та яка однорідна з рідиною масою 2,9077г, яка містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб - дезоморфін, обіг якого заборонений, маса якого становить 0,0034 г, яка була вилучена 17 грудня 2019 року в ході контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки у ОСОБА_3 .

Виявлену та вилучену під час проведення обшуку рідину масою 12,2707г, яка містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб - дезоморфін, обіг якого заборонений, маса якого становить 0,0660 г, ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що є особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.309 КК України, умисно, незаконно, повторно зберігав без відома ОСОБА_2 за місцем її мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , з метою збуту.

У діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 2 ст. 307 КК України.

Прокурорв судовому засіданні підтримав клопотання слідчого щодо обрання у відношенні підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,посилаючись на обставини, викладені в клопотанні. Також, зазначив, що оскільки підозрюваний, вчинив злочини в період іспитового строку, ніде не працює, не має постійного джерела доходів, раніше судимий. Отже, не має міцних соціальних зв'язків, що дає підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі продовжить вчиняти інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, та може переховуватися від слідства та суду, просив суд застосувати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Підозра є обгрунтованою, а також в протоколі про результати контролю за вчиненням злочину мається описка стосовно прізвища ОСОБА_4 , що на данний час виправлено слідчим.

Підозрюваний ОСОБА_1 щодо пред`явленої підозри зазначив, що він раніше вживав наркотичні засоби. Так, він в квартирі Ігнатової разом ще з двома особами виготовили наркотичний засіб, який поділили і він забрав собі для особистого вживання два шприці, які в подальшому вжив особисто. Нікому не продавав наркотичні засоби, обшук вдома не проводився. Заперечував проти обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. В порядку ст. 208 КПК України не затримувався. На даний час не мешкає з дружиною та дитиною, однак має намір помиритися з дружиною.

Захисник Голіцин О.М. проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на можливість обрання більш м`якого запобіжного заходу - цілодобового домашнього арешту, оскільки підозрюваний на утриманні має малолітню дитину, бажає виправитися, клопотання не обгрунтоване, ризики, зазначені в клопотанні в тому числі щодо тиску на свідків, не підтверджуються та не доведені. Підозра не обґрунтована, оскільки в протоколі про результати контролю за вчиненням злочину шприц був вилучений у ОСОБА_4 , а не у ОСОБА_3 , який придбав шприц. При обшуку також було вилучено ще один шприц, а судова трасо логічна експертиза не надає підтвердження що відбитки пальців рук, які належать підозрюваному, саме з придбаного шприца з наркотичним засобом у ОСОБА_3 Грошові кошти вилучені у іншої особи.

Вислухавши підозрюваного, захисника, прокурора, дослідивши доводи клопотання та надані письмові докази, приходжу до наступного висновку.

Матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 листопада 2019 року за №12019040400000517 за ч. 2 ст. 307 КК України.

17 лютого 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В порядку ст.208 КПК України підозрюваний ОСОБА_1 не затримувався.

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_1 інкримінованого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом про результати контролю за вчиненням злочину (у формі оперативної закупки) від 17 грудня 2019 року, протоколом за результатами проведення аудіо-, відео контролю особи від 23 грудня 2019 року, протоколом обшуку від 17 грудня 2019 року, висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №1/8.6/5123 від 11 січня 2020 року, висновком судової трасологічної експертизи №19/104-17/2/34 від 21 січня 2020 року, постановою про визнання і долучення до матеріалів кримінального провадження доказів від 28 січня 2020 року, постановою про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 14 лютого 2020 року.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованого йому злочину і правильності кваліфікації його дій, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами. Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).

Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні злочинів обґрунтованою. Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року, де суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року де суд зазначив «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування»; у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року, де суд зазначив «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Таким чином, враховуючи вимоги ст.ст. 177,178,183 КПК України та те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, який у відповідності зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, вважаю, що клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 2 ст. 307 КК України, не працює, не має офіційного джерела доходу, розлучений, мешкає один, що вказує на відсутність у нього міцних сімейних та соціальних зв`язків в м. Тернівка, злочин вчинив в період іспитового строку за вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 21 травня 2019 року, яким його було засуджено за ч.1 ст. 309 КК України, захворювань, які б перешкоджали йому перебувати в місцях попереднього ув`язнення не має, таким чином менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти таким ризикам, як те, що підозрюваний може вчиняти інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, оскільки може їх знати, та переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Отже є всі підстави вважати, що ОСОБА_1 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

З урахуванням вище переліченого, слідчий суддя вважає, що не має підстав для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Також, слідчим суддею не може бути взято до уваги доводи захисника та підозрюваного про те, що на утриманні останнього знаходиться малолітня дитина, бо це не підтверджується жодними доказами, та оскільки він офіційно не працює, веде антисоціальний спосіб життя, а тому не може забезпечувати свою малолітню дитину.

З зазначених підстав слідчий суддя не бере до уваги і доводи сторони захисту щодо обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Однак з урахуванням зазначеного та враховуючи підстави та обставини передбачені ст. 177,178,182,183 КПК України, вважаю за необхідне визначати ОСОБА_1 розмір застави у вигляді сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб на момент застави, тобто 84080,00 грн.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 32, 131, 132, 176, п.п. 1,3,5 ст. 177, 178, 183- 184, 193-194, 196-197, 369, 372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого Тернівського ВП ПВП ГУ НП в Дніпропетровській області Захарчук О.І., погодженого зпрокурором Тернівського відділу Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Олійниковим Б.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернівка Дніпропетровської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18-00 годин 15 квітня 2020 року.

Ухвала слідчого судді діє до 18-00 годині 15 квітня 2020 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Для утримання під вартою підозрюваний ОСОБА_1 підлягає направленню до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» м. Дніпро у Дніпропетровській області.

Відповідно до ст. 183 КПК України визначити ОСОБА_1 розмір застави, достатньої для виконання підозрюваного обов`язків, передбачених КПК України в розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 84080,00 грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26239738, Банк отримувача - ДКСУ м. Київ, Код банку отримувача (МФО) - 820172, Рахунок отримувача - НОМЕР_1 .

Призначення платежу: застава згідно КПК по справі 194/2079/19 (провадження № 1-кс/194/37/20).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави на ОСОБА_1 покласти такі обов`язки: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю, не відлучатися з м. Тернівка Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, утриматися від спілкування зі свідками.

В задоволенні клопотання захисника Голіцина О.М. та підозрюваного ОСОБА_1 щодо обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя В.О. Корягін