Решение № 87596310, 14.02.2020, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1962/19

Номер провадження 2/350/96/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

14 лютого 2020 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Стадник О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення додаткових витрат на дитину, -

В С Т А Н О В И В :

у своїй позовній заяві позивачка просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача в її користь 38617 гривень додаткових витрат, які понесені нею на оплату навчання сина ОСОБА_3 .

В основу своїх позовних вимог позивачка зіслалася на те, що з відповідачем по справі вона перебувала у зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу в них народився син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 24 листопада 2015 року ОСОБА_2 сплачує аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу). Вказане судове рішення відповідачем не виконується, у зв`язку з чим на даний час утворилася значна заборгованість по сплаті аліментів.

ОСОБА_3 навчається на V курсі стоматологічного факультету Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького на денній формі навчання. Загальна вартість освітніх послуг за строк навчання ОСОБА_3 за 2017-2019 роки по опалті третього, четвертого та п`ятого курсів навчання становить 77234 гривні. Всі витрати на утримання сина та його навчання вона понесла особисто. Оскільки, вони з відповідачем, як батьки, несуть однакову відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини та зобов`язані постійно дбати про сина, створювати умови для розвитку його природних здібностей та сприяти здобуттю ним освіти. А тому вона вважає, що відповідач повинен приймати участь в додаткових витратах на навчання.

У судове засідання позивачка не прибула, направила до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та день розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін у порядку визначеному ст. 247 ч. 2 ЦПК України, з ухваленням заочного рішення.

Вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов слід задовольнити виходячи з наступного.

За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, ст.1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст.ст.1-4 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобовязані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 2 і 3 ст. 150 СК України встановлено обов`язок батьків піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

В силу дії ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Судом встановлено, що сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З відповідача на користь відповідачки стягувалися аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), заборгованість по сплаті аліментів на даний час становить 37357 гривень 47 копійок, що підтверджується копією рішення рожнятівського районного суду від 24 листопада 2015 року (а.с. 9, 10), копією виконавчого листа (а.с. 11) та копією розрахунку із сплати аліментів (а.с. 12 ).

Копією договору № С 07/15 про надання освітніх послуг та додаткової угоди (додаток №1) до договору (а.с.24 - 25) підтверджено, що син сторін є студентом V курсу стоматологічного факультету Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Згідно копій квитанцій (а.с.16-18) підтверджено, що позивачкою було оплачено кошти за третій, четвертий та п`ятий рік навчання сина в розмірі 77234 гривні.

Відповідно до ст.180, 185 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Ураховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі. Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати,тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Частинами 7, 8 ст. 7 СК України передбачено, що кожна дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Приписами ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» закріплено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, при вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

Навчання дитини з метою отримання професії не може не вважатися розвитком її здібностей з огляду на положення Закону України «Про освіту», де в преамбулі зазначено, що освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об`єднаного спільними цінностями і культурою, та держави. Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору.

З огляду на вказане вище, витрати понесені позивачем по оплаті за навчання сина, пов`язані з необхідністю розвитку здібностей дитини, отримання нею освіти, і в розумінні ст. 185 СК України є додатковими.

Враховуючи вищезазначені обставини та норми законодавства, яке регулює спірне питання, суд приходить до переконання про наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення 1/2 частини понесених позивачем витрат на навчання неповнолітньої дитини.

Виходячи з наведеного суд вважає, що є всі підстави для покладення на відповідача обов`язку сплатити половину суми додаткових витрат на навчання дитини.

Згідно ст.141 ЦПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1-4, 19, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 282-284 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення додаткових витрат на дитину задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , додаткові витрати, пов`язані за навчанням сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 38617 (тридцять вісім тисяч шістсот сімнадцять) гривень.

Стягнути з Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 840,80 грн. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Суддя: