Постановление суда № 87589316, 13.02.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 лютого 2020 року Чернігів Справа № 620/50/20

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Скалозуба Ю.Ю. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін заяву позивача про залучення співвідповідача у справі

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській областіпровизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також ? позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі також ? відповідач, ГУ ПФУ в Чернігівській області), в якому просить:

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області щодо неперерахунку та невиплати ОСОБА_1 100% визначеного пенсійного забезпечення відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 (чинною на момент виникнення правовідносин), а також постановою КМУ від 24 грудня 2019 р. № 1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» протиправною;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 100% визначеного пенсійного забезпечення (100% суми підвищення перерахованої пенсії) відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та відповідно до вимог Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а також постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 (чинною на момент виникнення правовідносин), а також постанови КМУ від 24 грудня 2019 р. № 1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян з 01.01.2018 із врахуванням довідки від 28.02.2019 №3.3-23;

- стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди, згідно висновку соціально-психологічного дослідження № 25-11-19 від 25 листопада 2019 року 23615 гривень, що становить 5 мінімальних заробітних плат;

- стягнути витрати за проведення соціально-психологічного дослідження № 25-11-19 від 25 листопада 2019 року у розмірі 4173 грн, що підтверджується відповідною квитанцією;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати: 840,80 + 2102 гривень.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

13.02.2020 на адресу суду надійшла заява позивача про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Державної казначейської служби України в особі її уповноважених органів, а саме Головне управління Державної казначейської служби в Чернігівській області. Дана заява мотивована тим, що відповідно до Закону України ''Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування'' кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України. Вказаним законом також встановлено забору на використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. Відшкодування моральної шкоди цим Законом не передбачено.

Згідно зі статтею 48 Кодексу адміністративного судочинства України суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про що суд повідомляє третю особу. Якщо позивач згоден на його заміну іншою особою, але така особа не згодна на участь у справі, суд залишає позовну заяву без розгляду, про що постановляється відповідна ухвала.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Водночас, частина 5 названої статті Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Суд зауважує, що частиною першою статті 4 Закону України від 5 червня 2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон № 4901- VI), визначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Відповідно, частиною другою статті 4 Закону № 4901-VI передбачено, що у разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно частини 3 статті 4 Закону № 4901-VI, протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

Зазначені вище норми чинного законодавства дають підстави для висновку про відсутність необхідності залучення у справі, що розглядається, Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області в якості співвідповідача у справі.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про залучення співвідповідача необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 160-162, 248, 257, 260-262, Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про залучення співвідповідача - відмовити.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя Ю. О. Скалозуб