Постановление суда № 87589058, 14.02.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/362/20

УХВАЛА

14 лютого 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглядаючи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1566) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом від 22.01.2020 в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1566), щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у день виключення зі списків військової частини грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 року по 2019 рік; 2) зобов`язати Донецько-Луганське регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1566), виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 02.08.2019 по 12.12.2019 у сумі 109969,72 гривень.

Ухвалою суду від 27.01.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

13.02.2020 до суду поступив відзив на позовну заяву від 10.02.2020, в якому відповідач також просив залишити адміністративний позов без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Статтею 116 КзпП України передбачено, зокрема, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 КЗпП України роз`яснив, що для звернення працівника до суду із заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

У цьому рішенні Конституційний Суд України також зазначив, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Отже, для встановлення початку перебігу тримісячного строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постановах Верховного Суду від 28 грудня 2019 року по справі №1.380.2019.001406, від 13 березня 2019 року по справі №813/1001/17, від 24 січня 2019 року по справі №802/28/16-а.

Частиною 5 ст. 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Сторонами не оспорюється, що грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій позивачу виплачено 12.12.2019, тому строк звернення до суду з цим позовом почався 12.12.2019, а отже ОСОБА_1 при поданні позову 22.01.2020, не пропущено строк звернення до суду з позовною заявою, тому суд вважає, що у задоволенні клопотання Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1566) про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду слід відмовити.

Керуючись статтями 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1566) про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повне судове рішення складене 14 лютого 2020 року

Головуючий суддя А.І. Петричкович