Постановление суда № 87586607, 14.02.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань залишення позовної заяви без розгляду

14 лютого 2020 р. № 400/4650/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши заяву Військової частини А1594 про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній спрві за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1594, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення одноразової грошової допомоги,-

ВСТАНОВИВ:

19.12.2019 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини А1594, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державної казначейської служби України з позовними вимогами про:

- визнання бездіяльності Військової частини А1594 щодо невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби протиправною;

- стягнення з Військової частини А1594 на користь ОСОБА_1 не отриману одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, яка становить: 8 284 (вісім тисяч двісті вісімдесят чотири) гривні 80 коп.

Ухвалою від 24.12.2019 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/4650/19 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

27.01.2020 року за вх. № 2406 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду. Вказане клопотання мотивоване тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовною заявою.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 29.01.2020 року, не з`явився, про дату, час та місце повідомлений належним чином. До канцелярії суду надійшло клопотання від представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 29.01.2020 року, питання про розгляд справи в порядку письмовому провадженні залишив на розсуд суду.

Представник третьої особи в судове засідання, призначене на 29.01.2020 року, не з`явився, про дату, час та місце повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив. Заяв чи клопотань до суду не надходило.

Суд клопотання представника позивача задовольнив та відповідно до статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), здійснив розгляд клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи в межах розгляду поданого клопотання, суд дійшов висновку, що дане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Перебіг строку звернення до суду починається з моменту, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи вказаним Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

Суд встановив, що предметом позову у справі є визнання бездіяльності Військової частини А1594 щодо невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби протиправною та стягнення одноразової грошової допомоги.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 233 Кодексу Законів про працю України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" від 15 жовтня 2013 року у справі № 1-13/2013 № 8-рп/2013 встановлено, що в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у системному зв`язку з положеннями статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР зі змінами необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Згідно з ч. 1 ст. 117 Кодексу законі про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII (далі - КЗпП України) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Одноразова грошова допомога при звільненні відноситься до грошового забезпечення, яке по суті є заробітною платою, на стягнення якої в судовому порядку не застосовуються строки звернення до суду.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 є необґрунтованим, недоведеним та безпідставним, відповідно, таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 122, 205, 240, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Військової частини А1594 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №400/4650/19 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В. Лебедєва