Решение № 87585563, 10.02.2020, Ямпільський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2020 р. Справа153/389/19

Провадження2/153/115/19-ц

у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського району суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Гаврилюк Т. В.

секретаря судового засідання Гуцол Т. Ю.

справа №153/389/19

розглянувши у відкритому судовому засіданні

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Вінницький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Служба автомобільних доріг у Вінницькій області, про відшкодування майнової та моральної шкоди,

учасники справи: позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , представники відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Вінницький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Служба автомобільних доріг у Вінницькій області про відшкодування майнової та моральної шкоди, в якому просив: стягнути з відповідача на його користь завдану майнову шкоду у розмірі 74299 гривень, моральну шкоду у розмірі 30000 гривень, судові витрати по оплаті експертного дослідження в сумі 562 гривні 80 копійок та судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2689 гривень 40 копійок. Свої вимоги мотивував тим, що він є власником автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT» загальний легковий седан-В реєстраційний номер НОМЕР_1 . 03.07.2017. Приблизно о 17 годині 30 хвилин він керуючи вказаним автомобілем на автодорозі Т-02-02 з с.Довжок Ямпільського району Вінницької області у м.Ямпіль Вінницької області та рухаючись зі швидкістю біля 50 кілометрів за годину, автомобіль випадково наїхав на яму, яка знаходилась безпосередньо на проїжджій частині дороги, в результаті чого було пошкоджено дві шини – передню ліву та задню ліву, а також два диски – передній лівий та задній лівий. Одразу ж на місце ДТП були викликані працівники поліції, які оформили ДТП, виявили ямковість на дорозі, глибина окремих ям (впадин) перевищувала 6 см, на вказаній ділянці дороги були відсутні дорожні знаки 1.10 «нерівна дорога» та 3.29 «обмеження швидкості», про що було складено акт обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги Т-02-02 від 03.07.2017, схему місця ДТП від 03.07.2017, зроблені фотосвітлини. Постановою Ямпільського районного суду Вінницької області від 25.07.2017 у справі №153/792/17 було визнано винуватим ОСОБА_5 - начальника Ямпільського ДРП, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. Позивач вказав, що згідно висновку експертного дослідження №21 від 25.07.2017 розмір матеріального збитку, завданий йому, як власнику автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT» загальний легковий седан-В, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження з ПДВ, складає 74299 (сімдесят чотири тисячі двісті дев`яносто дев`ять) гривень 08 копійок. Крім майнової шкоди, пошкодженням автомобіля йому завдана моральна (немайнова) шкода, яка полягає у душевних переживаннях, пов`язаних із пошкодженням автомобіля. Через ДТП він змушений був змінити свій звичайний спосіб життя, свої життєві плани, оскільки проживає у сільській місцевості і використовував автомобіль у робочих справах, а у зв`язку з пошкодженнями не міг його використовувати більше одного місяця, що постійно призводило до дискомфорту, роздратування та погіршення його морально-психологічного стану, через що не міг спати. Моральну шкоду, яку йому було завдано оцінює у 30000 гривень.

06 травня 2019 року за вхід.№3339 відповідачем було подано до суду відзив проти позову, в якому зазначено, що ДП «Вінницький облавтодор» не може бути стороною зокрема відповідачем у даній справі. На їх думку, невиконання позивачем правил дорожнього руху стало причиною ДТП, саме в цьому полягає причинно-наслідковий зв`язок між його діями та тими наслідками, які настали, а саме пошкодження автомобіля. В його діях вбачається невиконання п.12.3 ПДР України. Позивачем не доведено яким саме способом йому завдано моральної шкоди, в матеріалах справи відсутні докази щодо завданої йому моральної шкоди. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

23 квітня 2019 року за вхід.№3163 до суду надійшло письмове пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служби автомобільних доріг у Вінницькій області щодо позовної заяви, в якому зазначено, що бездіяльність уповноваженого органу ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», який не забезпечив належних умов дорожнього руху переданій йому в управління ділянці дороги та не виконав своїх безпосередніх обов`язків по утриманню та своєчасному ремонту автодороги Т-02-02, є незаконною та такою, що призвела до заподіяння майнової шкоди. Таким чином, відповідальність та завдана шкода покладається на ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», а Служба автомобільних доріг у Вінницькій області безпідставно залучена до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог. Позовні вимоги не доведено належними та допустимими доказами. Просили у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Зазначив, що розмір завданої йому матеріальної шкоди встановлено висновком експерта, а завдана йому моральна шкода полягає в тому, що в «гарячу пору» а саме в жнива, він залишився без автомобіля. З цього приводу він сильно хвилювався, змінився його повсякденний ритм життя. Вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Вітвіцький О.Ю., який діє на підставі Ордеру серії ВН №107153 від 22.04.2019 позовні вимоги свого довірителя підтримав у повному обсязі. Зазначив, що саме на відповідача покладено обов`язок по відшкодуванню позивачеві завданої шкоди, що підтверджується Договором, який наявний у матеріалах справи. Бездіяльність відповідача призвела до заподіяння шкоди позивачеві. Просив суд не брати до уваги рецензію на висновок експерта, так як вона не є належним і допустимим доказом у зв`язку із тим, що вона не передбачена цивільним процесуальним кодексом. Вказав, що матеріалами справи підтверджено факт ДТП. Вказав, що висновок від 14.11.2018 є необ`єктивними, не повним, і таким, що суперечить зібраним по справі доказам. Вказав, що згідно Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом МЮУ №53/5 від 08.10.98, а саме пункту 4.23, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин – Висновок експертного дослідження складається за структурою та змістом висновку експерта,Ю за такими винятками: у вступній частині висновку зазначається, хто і коли звернувся до установи чи безпосередньо до експерта із замовленням про проведення дослідження; опускається запис, який стосується відповідальності особи, що проводить дослідження, за надання завідомо неправдивого висновку. Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» - Сидорюк Д.А. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог. Зазначив, що відповідачем у даній справі має бути власник автомобільних доріг – Служба автомобільних доріг у Вінницькій області. Наявність господарського договору про правовідносини між Службою автомобільних доріг і облавтодором тільки говорить про те, що вони виконували роботу. Наявність у матеріалах справи постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності працівника ДП «Вінницький облавтодор», зокрема начальника Ямпільського ДРП, не може братися до уваги, так як людина не несе і немає ніяких розпорядчих функцій, він не вправі вирішувати питання що ремонтувати і де ремонтувати. ДТП сталася з вини позивача. Висновок експерта не може бути належним доказом у даній справі, тому що він складений неправильно з порушенням закону. Заявлені позовні вимоги безпідставні, не доведені і не підлягають до задоволення.

Представник відповідача ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» - Воловодівський І.В. у судовому засіданні повністю підтримав позицію свого колеги ОСОБА_3 . Звернув увагу на те, що Верховним Судом сформована думка, що відповідачем у даній справі має бути відповідний суб`єкт, на балансі якого стоїть автомобільна дорога, в даному випадку це Служба автомобільних доріг у Вінницькій області, саме вона несе відповідальність за збитки у зв`язку із неналежним утримання автомобільних доріг України. Відсутні належні докази розміру завданих збитків. Підстав задовольняти позовні вимоги немає.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Служба автомобільних доріг у Вінницькій області – у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином – судовою повісткою з рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення №2450000880402, яке наявне у матеріалах справи з відміткою про отримання судової повістки 22 січня 2020 року. Про причини неявки суд не повідомив.

Заяви, клопотання: заява позивача про усунення недоліків вхід.№2250 від 26.03.2019 (а.с.49 том 1); відзив проти позову вхід.№2884 від 15.04.2019 (а.с.54-60 том 1); клопотання представника відповідача про оголошення перерви у підготовчому засіданні вхід.№2885 від 15.04.2019 (а.с.68-70 том 1); заява представника позивача про виклик і допит свідків вхід.№3084 від 22.04.2019 (а.с.84 том 1); пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору вхід.№3163 від 23.04.2019 (а.с.96-100 том 1); клопотання про витребування доказів вхід.№3164 від 23.04.2019 (а.с.103 том 1); клопотання відповідача про оголошення перерви у підготовчому засіданні вхід.№3342 від 06.05.2019 (а.с.105-107 том 1); відзив проти позову вхід.№3339 від 06.05.2019 (а.с.126-132 том 1); заява про відвід судді вхід.№3343 від 06.05.2019 (а.с.145-148 том 1); клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції вхід.№3938 від 24.05.2019 (а.с.175 том 1); клопотання відповідача про проведення судового засідання без участі та оголошення перерви у підготовчому засіданні вхід.№3976 від 27.05.2019 (а.с.181 том 1); клопотання про приєднання доказів вхід.№4142 від 04.06.2019 (а.с.185 том 1); клопотання про відкладення розгляду справи вхід.№4660 від 20.06.2019 (а.с.199 том 1); клопотання відповідача про проведення судового засідання без участі та оголошення перерви у підготовчому засіданні вхід.№4936 від 01.07.2019 (а.с.204 том 1); клопотання відповідача про оголошення перерви у підготовчому засіданні вхід.№7924 від 04.11.2019 (а.с.229 том 1); заява про дослідження письмових доказів від 07.11.2019 (а.с.234 том 1); заява представника позивача про виклик і допит судового експерта від 07.11.2019 (а.с.235 том 1); заява представника позивача про виклик і допит свідків вхід.№8021 від 07.11.2019 (а.с.236 том 1); клопотання відповідача про долучення доказів вхід.№8659 від 02.12.2019 (а.с.5 том 2); клопотання представника відповідача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції вхід.№69/20 від 08.01.2020 (а.с.35 том 2); клопотання представника відповідача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції вхід.№294 від 16.01.2020 (а.с.55 том 2); заява представника позивача про ознайомлення з матеріалами справи вхід.№729 від 04.02.2020 (а.с.66 том 2).

Інші процесуальні дії у справі: залишення позовної заяви без руху (а.с.45-46 том 1); відкриття провадження у справі та призначення підготовчого засідання (а.с.50 том 1); оголошення перерви у підготовчому засіданні (а.с.92-94 том 1); задоволення заяви про відвід судді (а.с.156-159 том 1); прийняття до свого провадження справи та призначення підготовчого засідання (а.с.164 том 1); проведення судового засідання у режимі відеоконференції, приєднання до матеріалів справи доказів, відкладення розгляду справи (а.с.207-210 том 1); розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ (а.с.220 том 1); прийняття справи до свого провадження (а.с.221-222 том 1); відкриття провадження у справі та призначення підготовчого засідання (а.с.223-226 том 1); закриття підготовчого провадження (а.с.242-247 том 1); оголошення перерви у судовому засіданні (а.с.18-24 том 2); проведення судового засідання у режимі відеоконференції (а.с.38-41 том 2); оголошення перерви (а.с.52 том 2); проведення судового засідання у режимі відеоконференції (а.с.58-61 том 2).

Судом встановлено такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин:

Із копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 (а.с.5 том 1) судом встановлено, що позивач є власником автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT» загальний легковий седан-В, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Із копії постанови Ямпільського районного суду Вінницької області від 25.07.2017 (а.с.6 том 1) судом встановлено, що ОСОБА_5 - начальника Ямпільського ДРП, визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Із повідомлення начальника Ямпільського ДРП філії «Томашпільський райавтодор» №9 від 01.09.2017 (а.с.7 том 1) судом встановлено, що автодорога Т-02-02 знаходиться на балансі Служби автомобільних доріг у Вінницькій області.

Із акту обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги/вулиці (а.с.8 том 1) судом встановлено, що на ділянці дороги Т-02-02 (Могилів-Подільський – Ямпіль – ОСОБА_6 ) 03.07.2017 о 17 годині 30 хвилин позивач керуючи власним автомобілем «VOLKSWAGEN PASSAT» реєстраційний номер НОМЕР_1 , наїхав на яму та пошкодив автомобіль. Виявлені недоліки дороги, які необхідно усунути для забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема усунути ямковість. Окрім того, встановлено, що причиною скоєння ДТП є ямковість на вказаній ділянці дороги.

Із схеми місця ДТП, яка сталася 03.07.2017 на автодорозі Т-02-02, 62 км, та фототаблиць до неї (а.с.9-11 том 1) судом встановлено, що на транспортному засобі «VOLKSWAGEN PASSAT» реєстраційний номер НОМЕР_1 наявні пошкодження внаслідок зіткнення із перешкодою (ямковість). Також зазначено перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, отриманих унаслідок ДТП: переднє ліве колесо, заднє ліве колесо, переднє праве колесо.

Із висновку експертного дослідження №21 від 25.07.2017 та ілюстративних таблиць до нього (а.с.14-26 том 1) судом встановлено, що розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження, з ПДВ складає 74299 (сімдесят чотири тисячі двісті дев`яносто дев`ять) гривень 08 копійок.

Із копії дефектної відомості Вінницького НДЕКЦ (а.с.27-33 том 1) судом встановлено, що в автомобілі Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 , виявлені такі пошкодження: диск лівий передній; автогума ліва передня; диск лівий задній; автогума ліва задня; бампер передній нижня частина; захист нижній лівий днище; підкрилок лівий передній; захист днища середня частина; днище задня ліва частина; стійка амортизаційна ліва; передня стійка; амортизаційна ліва задня; автогума права передня.

Із копії договору №01/17-ЕП з експлуатаційного утримання та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування у Вінницькій області від 24.03.2017 (а.с.34-40 том 1) судом встановлено, що між Службою автомобільних доріг у Вінницькій області та ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», укладено договір, відповідно до якого ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» зобов`язалося своїми силами і засобами надати послуги з експлуатаційного утримання та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування у Вінницькій області. Строк дії договору встановлено з 24 березня 2017 року по 31 грудня 2017 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Із копії припису №7/27 від 31.05.2017 Служби автомобільних доріг у Вінницькій області начальнику філії Томашпільський райавтодор Ямпільський ДРП (а.с.41 том 1) судом встановлено, що при експлуатаційному утриманні дороги Т-02-02 Могилів-Подільський – Ямпіль – ОСОБА_7 виявлені недоліки зокрема – провести ямковий ремонт вказаної ділянки дороги, провести заміну дорожніх знаків, встановлено термін їх усунення.

Із копії акту про порушення строків та неякісне виконання робіт №1 від 26.06.2017 (а.с.42 том 1) судом встановлено, що при обстеженні провідним інженером відділу якості, технічного контролю та нових технологій автомобільної дороги Т-02-02 Могилів-Подільський – Ямпіль – ОСОБА_7 , яку обслуговує Ямпільський ДРП Томашпільський райавтодор, встановлено невиконання завдань по ліквідації ямковості згідно припису №7/27 від 31.05.2017. Відповідно до умов договору №01-17 ЕП від 24.03.2017 п.7.1.1. за порушення строків ліквідації недоліків накладено штраф в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Відповідно ч.4 ст.77 ЦПК України суд не бере до розгляду копію висновку судового експерта за результатами проведення авто технічної експертизи №180/18-21 від 14.11.2018 (а.с.62-67 том 1), так як вказаний висновок не завірений належним чином, як то передбачено Цивільним процесуальним Кодексом України, окрім того складений по іншій цивільній справі, тому суд не може покласти даний висновок в основу рішення, так як даний доказ не стосується предмета доказування.

Із дослідженого у судовому засіданні Статуту ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» (а.с.114-123 том 1) судом встановлено, що предметом діяльності відповідача є виконання робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, мостів, інших споруд та елементів обстановки доріг.

Із договору про надання правової допомоги №35 від 22.04.2019 (а.с.186 том 1), квитанції №35 від 22.04.2019 (а.с.187 том 1) та акту виконаних робіт згідно Договору про надання правової допомоги №35 від 22.04.2019 (а.с.188 том 1) судом встановлено, що позивач оплатив адвокату Вітвіцькому ОСОБА_8 .Ю. гонорар у сумі 5000 гривень за надання послуг відповідно до положень п.1 Договору про надання правової допомоги №35 від 22.04.2019.

Що стосується Рецензія на висновок експертного авто товарознавчого дослідження №21 від 25.07.2017, виконаний судовим експертом Мельником Ю.П., який є фахівцем державної спеціалізованої установи та має кваліфікацію судового експерта за експертною спеціальністю: 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу (а.с.7-10 том 2), то суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Подання до суду рецензій на висновки судових експертів, суперечить Конституції та законам України.

Так, відповідно до ст.92 Конституції України, виключно законами України визначаються судоустрій, судочинство, статус суддів; засади судової експертизи.

Стаття 34 Конституції України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Здійснення цих прав може бути обмежене законом для (…) захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Інститут рецензування висновків судових експертів є інструментом внутрішньої процедури перевірки якості та обґрунтованості висновків, що подаються з метою отримання та підтвердження кваліфікації судового експерта. Процедура зазначеного рецензування чітко регламентована підзаконним актом, а саме Порядком проведення рецензування висновків судових експертів та висновків експертних досліджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.05.2015 № 775/5 (далі – Порядок). Метою рецензування висновків судових експертів згідно з пунктом 2 Порядку є «вдосконалення професійної майстерності експертів, поліпшення якості та обґрунтованості їх висновків». Отже, процедура рецензування висновків експертів не має за мету вплинути на його оцінку в судовому процесі. Порядок не передбачає надання рецензії на висновок експерта на розгляд суду чи інших учасників судового процесу. Пункт 9 Порядку встановлює, що за результатами рецензування «рецензентом надаються рекомендації щодо удосконалення роботи експерта та підвищення рівня його професійних знань».

Враховуючи вищевикладене, зазначена вище Рецензія на висновок експертного авто товарознавчого дослідження №21 від 25.07.2017 не заслуговує на увагу.

Із показань судового експерта Мельника Ю.П. допитаного у судовому засіданні, судом встановлено, що дослідження проводилося правомірно. Він особисто проводив огляд автомобіля у місті Ямпіль Вінницької області. Вірно було нараховано втрату товарної вартості автомобіля. Підтвердив правильність свого висновку.

Із показань позивача ОСОБА_1 , допитаного у судовому засіданні в якості свідка, судом встановлено, що він рухаючись по автодорозі Т-02-02 в напрямку міста Ямпіль Вінницької області потрапив у яму і автомобіль отримав механічні пошкодження. Він викликав працівників поліції, які оформили дорожньо-транспортну пригоду і викликали начальника Ямпільського ДРП. Автомобіль був доставлений на СТО. Ним було викликано експертів для оцінки завданих йому збитків внаслідок ДТП. На ділянці дороги де сталася ДТП, жодних дорожніх знаків, які б попереджали про ямковість на дорозі не було. На той час видимість на дорозі була хорошою. Він не мав можливості зманеврувати перед ямою, щоб не створювати небезпеку іншим учасникам дорожнього руху.

Із показань свідка ОСОБА_9 даних ним у судовому засіданні, судом встановлено, що від позивача надійшов телефонний дзвінок. Автомобіль позивача на евакуаторі було доставлено на СТО. На автомобілі були пошкоджені шини та диски з лівої сторони.

Із показань свідка ОСОБА_10 даних ним у судовому засіданні, судом встановлено, що рухаючись по автодорозі Т-02-02 він побачив автомобіль позивача, який було пошкоджено, зокрема колеса були спущені у зв`язку із тим, що автомобіль потрапив у ямковість на дорозі. Жодних знаків на ділянці дороги не було.

Із показань свідка ОСОБА_11 даних ним у судовому засіданні, судом встановлено, що він виїхав у сторону с.Качківка, щоб забрати автомобіль позивача і привіз його на СТО. В автомобіля було пробито два колеса з лівої сторони. Жодних дорожніх знаків на ділянці дороги не було.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, приходить до наступних висновків:

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, не визнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини третьої статті 14, частини першої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху мають права на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про дорожній рух» власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи, несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

За змістом статті 10 Закону України «Про автомобільні дороги» державне керування автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої направляється й координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади в області транспорту і який має свої органи керування на місцях.

Судом встановлено, що у Вінницькій області органом державного керування автомобільними дорогами загального користування є Служба автомобільних доріг у Вінницькій області, у власності якої перебувають всі автомобільні дороги загального користування області.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ним органів у сфері дорожнього руху належить: компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішенням судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Як вище зазначалося, 24 березня 2017 року між Службою автомобільних доріг у Вінницькій області і ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» укладений договір №01/17-ЕП з експлуатаційного утримання та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування у Вінницькій області, відповідно до умов якого, ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», зобов`язалося своїми силами і засобами надати послуги з експлуатаційного утримання та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування у Вінницькій області.

Відповідно до п.1.6 цього Договору на період дії договору та протягом гарантійного періоду, ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», відповідно до ЗУ «Про дорожній рух» та норм глави 82 ЦК України, в повній мірі відповідає за належне утримання доріг, забезпечення умов безпеки руху і несе повну безумовну майнову та іншу юридичну відповідальність в частині відшкодування майнової (матеріальної) та нематеріальної (в тому числі моральної) шкоди та компенсації витрат власниками транспортних засобів, іншим учасникам дорожнього руху, якщо дорожньо-транспортна пригода виникла з причини незадовільного експлуатаційного утримання, допущеного з вини ДП «Вінницький облавтодор», а також забезпечує повне майнове відшкодування замовнику у разі заподіяння збитків користувачами доріг, та/або в процесі використання смуги відводу юридичними чи фізичними особами на мережі автомобільних доріг, якщо такі збитки завдані з вини ДП «Вінницький облавтодор».

Пунктом 2.1 зазначеного Договору передбачено, що ДП «Вінницький облавтодор» повинен надати передбачені цим Договором послуги Замовнику якість яких відповідає умовам та вимогам нормативних документів, зазначеним у пункті 1.3. цього договору та іншим діючим нормативними актами. Відповідальність за якість виконаних послуг, випробування матеріалів та устаткування, несе ДП «Вінницький облавтодор».

За змістом п.2 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року №198, ремонт і утримання дорожніх об`єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору.

Пунктом 5 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року №198 передбачено, що власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи дорожньо-експлуатаційні організації, користувачі дорожніх об`єктів та спеціалізовані служби організації дорожнього руху зобов`язані забезпечувати зручні і безпечні умови руху, сприяти збільшенню пропускної спроможності дорожніх об`єктів, запобігати травмуванню учасників дорожнього руху, пошкодженню транспортних засобів і дорожніх об`єктів, забрудненню навколишнього середовища.

Відповідно до пункту 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року №198, власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, шляхоексплуатаційні організації зобов`язані своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху.

З аналізу вищенаведених положень виходить, що у разі заподіяння власникам транспортних засобів збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки має бути відшкодовано власниками доріг або уповноваженими ними органами. Тобто, відповідач є уповноваженим органом державного органу, що здійснює державне управління у сфері дорожнього господарства, а також реалізацію єдиної транспортної політики у дорожньо-транспортному комплексі.

У частині другій статті 1193 ЦК України встановлено, що якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до пункту 7 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, якщо інше не встановлено законом, розмір відшкодування з особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, має бути зменшено (але не може бути повністю відмовлено у відшкодуванні шкоди).

Питання про те, чи є допущена потерпілим необережність грубою (частина друга статті 1193 ЦК України), у кожному конкретному випадку має вирішуватись з урахуванням фактичних обставин справи (характеру дії, обставин завдання шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого, його стану тощо).

Згідно із пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, коли іншого не встановлено законом, розмір належного з володільця джерела підвищеної небезпеки відшкодування має бути зменшений або у відшкодуванні шкоди має бути відмовлено.

Правила про зменшення розміру відшкодування або відмову у відшкодуванні шкоди з урахуванням ступеня вини потерпілого застосовуються і в інших випадках заподіяння шкоди майну, а також особі громадянина, однак у кожному разі підставою до цього може бути груба необережність потерпілого (знаходження в нетверезому стані, нехтування правилами безпеки руху і т.п.), а не проста необачність.

Варто зазначити, що у даному випадку, позивача не було притягнуто до відповідальності за порушення правил дорожнього руху, тому, його вина взагалі відсутня у настанні дорожньо-транспортної пригоди. Разом з тим, посилання представника відповідача про те, що дорожньо-транспортна пригода та пошкодження автомобіля сталася саме з вини позивача, не підтверджено жодними належними та допустимими доказами, а тому вони не заслуговують на увагу.

Одночасно суд враховує і ту обставину, що начальник Ямпільського ДРП притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 140 КУпАП, відповідно до якої до адміністративної відповідальності може бути притягнута особа за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Тому, суд приходить до висновку, що притягнення ОСОБА_5 - начальник Ямпільського ДРП, до адміністративної відповідальності, свідчить про наявність його вини, як працівника відповідача, у незабезпеченні безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг.

Відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Судом встановлено, що станом на час дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 працював начальником Ямпільського ДРП та був особою, відповідальною за утримання ділянки дороги, на якій відбулася дорожньо-транспортна пригода.

Встановивши у сукупності обставини того, що працівник відповідача ДП «Вінницький облавтодор» порушив вимоги утримання зазначеної ділянки дороги, у зв`язку з чим притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 140 КУпАП, суд приходить до висновку про те, що у завданні шкоди винним є відповідач, так як вище зазначалось, вина позивача у настанні ДТП не встановлена.

Тому, саме на відповідачеві лежить обов`язок відшкодувати позивачеві завдану матеріальну шкоду внаслідок ДТП, що мала місце 03.07.2017. Враховуючи вищевикладене, суд має підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі в частині стягнення з відповідача на користь позивача завдану йому матеріальну шкоду у розмірі 74299 гривень 08 копійок.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Судом встановлено, що позивач на момент настання ДТП, працював і мав відношення до підприємства, яке займається вирощуванням сільськогосподарської продукції, зокрема зернових культур. Після ДТП, його автомобіль тривалий час перебував на ремонті, тобто, позивач у «гарячу пору», в жнива, залишився без автомобіля, що поставило його у незручне становище. Його дуже засмутило пошкодження автомобіля внаслідок ДТП, так як автомобіль був новий і він за ним доглядав. Тому, виходячи із засади розумності, виваженості і справедливості, суд вважає за необхідне стягнути із ДП «Вінницький облавтодор» на його користь 2 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди. Тому, суд частково задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Доводи представників відповідача про те, що відповідальність за завдану шкоду має нести Служба автомобільних доріг у Вінницькій області, а не ДП «Вінницький облавтодор» не заслуговують на увагу, оскільки під час розгляду справи встановлено, що відповідно до умов договору, укладеного 24 березня 2017 року між Службою автомобільних доріг у Вінницькій області і відповідачем, саме ДП «Вінницький облавтодор» на ділянці виробництва несе відповідальність за технічний стан доріг, безпеку руху а також несе відповідальність за відшкодування збитків, заподіяних фізичним або юридичним особам при виникненні дорожньо-транспортних пригод, пов`язаних з незадовільними дорожніми умовами, згідно із чинним законодавством, при цьому учасник несе відповідальність за незабезпечення безпеки дорожнього руху згідно з чинними нормативами при виконанні підрядних робіт (послуг), якщо ці порушення виникли з вини учасника та призвели до дорожньо-транспортної пригоди; невиконання або неналежне виконання робіт, у межах виділених коштів на фінансування та відповідних планів-завдань замовника.

Суд вважає за необхідне зазначити, що судом досліджувалися Договір про надання правової допомоги №35 від 22.04.2019, квитанція №35 від 22.04.2019 та акт виконаних робіт згідно Договору про надання правової допомоги №35 від 22.04.2019, проте ні позивачем ні його представником не заявлено у позовній заяві та під час розгляду справи вимогу про стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу, окрім того, позивачем та його представником не було подано до суду клопотання про збільшення розміру заявлених позовних вимог. Разом з тим, не було заявлено про це під час судових дебатів. Тому, суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог і не має підстав для вирішення питання про стягнення витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч.6 ст.139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Судом встановлено, що позивач сплатив за проведення авто товарознавчого дослідження кошти у сумі 562 гривні 80 копійок, зазначені судові витрати підтверджуються рахунком до висновку експерта від 25.07.2017 №21 (а.с.13 том 1).

Тому, суд вважає за необхідне стягнути понесені позивачем судові витрати за проведення експертиз з відповідача на користь позивача у сумі 562 гривні 80 копійок.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені – квитанцією №N1A3O35200 від 26.03.2019 (а.с.48 том 1), за правилами ст.141 ЦПК України підлягають відшкодуванню із відповідача у сумі 2689 гривень 40 копійок.

Керуючись ст.ст.4, 5, 10, 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.22, 23, 1166, 1167, 1172, 1192, 1193 ЦК України, ст.ст.9, 14, 16, 24 Закону України «Про дорожній рух», ст.10 Закону України «Про автомобільні дороги», ПДР України, Постановою ПВС України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», Постановою ПВС України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», Постановою КМУ від 30 березня 1994 року №198 «Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони», суд

У Х В А Л И В :

Заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути із Дочірнього підприємства «Вінницький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_1 завдану майнову шкоду у сумі 74299 (сімдесят чотири тисячі двісті дев`яносто дев`ять) гривень 08 копійок.

Стягнути із Дочірнього підприємства «Вінницький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_1 завдану моральну (немайнову) шкоду у сумі 2000 (дві тисячі) гривень.

Стягнути із Дочірнього підприємства «Вінницький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2689 (дві тисячі вісімдесят дев`ять) гривень 40 копійок.

Стягнути із Дочірнього підприємства «Вінницький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_1 судові витрати за проведення експертного дослідження у сумі 562 (п`ятсот шістдесят дві) гривні 80 копійок.

В іншій частині заявлених позовних вимог – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Ямпільський районний суд Вінницької області.

Повний текст рішення виготовлено 14 лютого 2020 року.

Головуючий Т. В. Гаврилюк