Постановление суда № 87560459, 11.02.2020, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/393/20

Провадження № 2/191/131/20

У Х В А Л А

іменем України

11 лютого 2020 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бондаренко Г.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

10.02.2020 року до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області поштою надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про зобов`язання вчинити певні дії. В позовній заяві позивачі просять суд звільнити їх від сплати судового збору.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до вимогст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір належних до оплати судових витрат, або звільнити від їх сплати.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд зазначає, що єдиною підставою для вчинення судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також те, що вона підпадає під умови, визначені ч. 1 ст. 8 вищезазначеного Закону.

Таким чином, розстрочення, відстрочення сплати судового збору та звільнення від такої сплати є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається, виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до суду, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

Проте, позивачем до відповідного клопотання не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження викладених у ньому обставин.

Європейським судом з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року, зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов`язані з тим, що позивач є державним органом, не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати або її відстрочення.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України «Про судовий збір», суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати.

Суд наголошує, що обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан позивача для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачами не надано суду жодних належних документів на підтвердження їхнього скрутного матеріального становища станом на час звернення до суду з позовною заявою.

На підставі викладеного, враховуючи, що позивачі не надали жодного доказу на підтвердження доводів, викладених у заяві, суд вважає, що у задоволенні клопотання позивачів належить відмовити.

Таким чином, позивачам слід сплатити суму судового збору.

Керуючись ст. 136 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору при зверненні до суду з позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Г. В. Бондаренко