Постановление суда № 875095, 22.05.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-16024/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

“22” травня  2007 року                                                                                        м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Фадєєвої Н.М.,

Суддів:  Маринчак Н.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ірпінського комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Ірпінь»

на  постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13 лютого 2006 року

у справі  №183/3-2004/5

за позовом Ірпінського комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Ірпінь»  

до  Державної податкової інспекції у м. Ірпені

про  визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

У червні 2004 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Ірпені від 09.12.2003р. №0000681610/0/13047 та направленого вдруге податкового повідомлення-рішення від 23.04.2004р. №0000681610/2.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається, зокрема, на те, що Ірпінське комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Ірпінь» розпочало свою господарську діяльність з 02.04.2003р. і є новоутвореним підприємством що засноване на комунальній власності територіальної громади міста Ірпінь і не є правонаступником Ірпінської ЖЕК та ЖЕП «Світлиця».

Рішенням господарського суду Київської області від 04 листопада 2005 року позовні вимоги було задоволено повністю, визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Ірпені Київської області від 09.12.2003р. №0000681610/0/13047 та від 23.04.2004р. №0000681610/2; стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 85,00грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судово процесу.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13 лютого 2006 року постанову суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позовних вимог –  відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанцій позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій ставить питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів  дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями податковим органом було проведено позапланову перевірку дотримання позивачем фінансової дисципліни при сплаті узгоджених сум податкових зобов’язань за період з 01.04.2001р. по 01.12.2003р., за результатами якої складено акт №416/19-0/32231096 від 05.12.2003р. та зафіксовані встановлені перевіркою факти несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов’язань в сумі 433,00грн..

На підставі вказаного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Ірпені Київської області від 09.12.2003р. №0000681610/0/13047 про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 43,30грн..

У зв’язку з несплатою позивачем суми штрафу згідно з зазначеним вище податковим повідомленням-рішенням, податковим органом було вдруге направлено податкове повідомлення-рішення від 23.04.2004р. №0000681610/2 про сплату тієї ж самої суми штрафу.

Відповідно до вимог п.п.13.1.1. п.13.1. ст.13 Закону України  «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N2181-IIIу разі коли власник платника податків або уповноважений ним орган приймає рішення про реорганізацію такого платника податків, його податкова заборгованість або податковий борг підлягає врегулюванню в такому порядку. Якщо реорганізація здійснюється шляхом об'єднання двох або більшої кількості платників податків в одного платника податків з ліквідацією платників податків, що об'єдналися, такий об'єднаний платник податків набуває усіх прав і обов'язків щодо погашення податкових зобов'язань або податкового боргу всіх платників податків, що об'єдналися.

Згідно з п.п.17.1.7. п.17.1. ст.17 Закону України  «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N2181-IIIу разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судова колегія погоджується з висновками суду апеляційної інстанції стосовно того, що факт прийому-передачі основних засобів  ЖЕП «Світлиця» та Ірпінської ЖЕК на баланс позивача згідно передаточних балансів; подання в липні 2003 року позивачем до ДПІ в м.Ірпінь податкової декларації з податку на прибуток із зазначенням в пояснювальній записці про те, що балансова вартість запасів 28,9 тис.грн. утворилась при передачі ліквідаційних балансів Ірпінської ЖЕК та ЖЕП «Світлиця» на баланс КЖЕП «Ірпінь», є свідченням того, що фактично КЖЕП «Ірпінь» є правонаступницею майнових та боргових зобов’язань ліквідованих ЖЕП «Світлиця» та Ірпінської ЖЕК.

Таким чином, податковим органом було правомірно застосовано до позивача штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов’язань.

Отже, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якомуповно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Колективного підприємства Ірпінського комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Ірпінь» - залишити без задоволення.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13 лютого 2006 року - залишити без змін.

   Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення.

   За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

Судді      (підписи)

З оригіналом згідно:

                  Суддя

Вищого адміністративного суду

    України                                                                                                   Н.Є.Маринчак