№ 8750769, 04.03.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2010 р. Справа № 2-а-300/10/0270 м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича,

при секретарі судового засідання: Шепелєвій Юлії Станіславівні

за участю представників сторін:

прокурора : Гембери С.М.

позивача : Киричок Ю.М.

відповідача : Бондар О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Жмеринського міжрайонного прокурора в інтересах Жмеринської об"єднаної державної податкової інспекції

до: комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" в особі Жмеринського відокремленого підрозділу комунального підприємства "Вінницяоблводоканал"

про: стягнення податкового боргу по податку на додану вартість в сумі 396646,33 грн.

ВСТАНОВИВ :

До суду звернувся Жмеринський міжрайонний прокурор в інтересах Жмеринської об’єднаної державної податкової інспекції (далі – позивач) з позовом до комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" в особі Жмеринського відокремленого підрозділу комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" (далі – відповідач) про примусове стягнення податкового боргу за рахунок активів платника податків у загальній сумі 396646,33 грн.

Позов мотивовано тим, що станом на 20.01.2010 року за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 396646,33 грн., в т.ч.: 317151 грн. – основний борг, 78286,59 грн. – штрафні санкції та 1208,74 грн. – проценти, нараховані відповідачу за надання розстрочки щодо сплати основного боргу.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на зазначені в позовній заяві обставини, просили їх задовольнити.

До матеріалів справи долучений письмовий відзив відповідача на позовну заяву (а.с.92,93), згідно з яким останній просив закрити провадження у справі у зв’язку з перереєстрацією відповідача на Жмеринський відокремлений підрозділ комунального господарства «Вінницяоблводоканал».

Суд, заслухавши думку учасників процесу, змінив первинного відповідача - Вінницьке обласне комунальне виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства “Вінницяводоканал” в особі Жмеринського відокремленого підрозділу водопровідно-каналізаційного господарства на належного відповідача у справі - комунальне підприємство “Вінницяоблводоканал” в особі Жмеринського відокремленого підрозділу комунального підприємства “Вінницяоблводоканал”.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила, просила у задоволені позову відмовити посилаючись на вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 193 та складеного на її виконання договору №01-1933Б від 09.07.2009 р.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та вивчивши матеріали справи, оцінивши докази і їх сукупності, встановив наступне.

Згідно з довідкою Головного управління статистики Вінницької області АА №022499 від 14.10.2009 р. Жмеринський відокремлений підрозділ комунального підприємства “Віннницяоблводоканал” включений до ЄДРПОУ без права юридичної особи, ідентифікаційний код - 03339006, керівник – Шевченко Михайло Сергійович, місцезнаходження: 23100, Вінницька область, м. Жмеринка, вул. Мельнична, 3 (а.с.96).

Згідно з довідкою головним підприємством є комунальне підприємство “Вінницяоблводоканал”.

Як платник податків Жмеринський відокремлений підрозділ комунального підприємства “Вінницяоблводоканал” взятий на облік у Жмеринській об’єднаній державній податковій інспекції.

Судом встановлено, що згідно з поданими прокурором матеріалами станом на 20.01.2010 року за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 396646,33 грн., в т.ч.: 317151 грн. – основний борг, 78286,59 грн. – штрафні санкції та 1208,74 грн. – проценти, нараховані відповідачу за надання розстрочки щодо сплати основного боргу.

Зобов’язання у загальній сумі 396646,33 грн., яке підлягає сплаті відповідачем, підтверджуються податковими деклараціями з податку на додану вартість за лютий - листопад 2009 року (а.с.20-38), копіями корінців податкових повідомлень-рішень форми “Ш” № 0000691501/0 від 27.02.2009 р., № 0002051501/0 від 30.03.2009 р., № 0002251501/0 від 30.04.2009 р., № 0003821501/0 від 13.07.2009 р., № 0005141501/0 від 07.09.2009 р., №0005831501/0 від 09.10.2009 р., № 0006211501/0 від 04.11.2009 р., № 0007071501/0 від 01.12.2009 р., № 0007471501/0 від 16.12.2009 р. (а.с.45-48а), витягом з облікової картки платника податку на додану вартість станом на 31.12.2009 р. (а.с.49-75), витягом з облікової картки платника податку на додану вартість станом на 20.01.2010 р. (а.с.76), листом Жмеринської ОДПІ № 274/10/24-015 від 19.01.2010 р. (а.с.77).

Крім того судом встановлено, що податковим органом на підставі ст. 14 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було надано розстрочення відповідачу щодо сплати податкових зобов’язань, що підтверджується рішеннями про розстрочення податкових зобов’язань, а саме: № 17 від 30.04.2009 р., № 24 від 01.06.2009 р., № 25 від 30.06.2009 р., №32 від 30.11.2009 р. (а.с.39-42).

Судом також встановлено, що Жмеринською ОДПІ у зв’язку з несплатою відповідачем розстрочених податкових зобов’язань та нарощуванням новоствореного боргу скасовані рішення № 24 від 01.06.2009 р. та № 25 від 30.06.2009 р. (а.с.43,44).

До матеріалів справи також долучена копія договору №01-1933Б від 09.07.2009 р. на суму 887080 грн. , укладеного між Головним управлінням Державного казначейства України у Вінницькій області, Головним фінансовим управлінням Вінницької облдержадміністрації, Головним управлінням житлово-комунального господарства, енергетики та зв’язку Вінницької облдержадміністрації та Жмеринським відокремленим підрозділом ВКГ ВОКВП ВКГ «Вінницяводоканал», щодо організації проведення Сторонами договору взаєморозрахунку відповідно до ст. 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 193 (а.с.118,119).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень представника відповідача та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування” до загальнодержавних (обов’язкових платежів) належить податок на додану вартість. Сума даного податку в повному обсязі зараховується до державного бюджету.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідач є платником податку на додану вартість.

Пунктом 7.7 ст. 7 вищевказаного Закону України встановлено порядок визначення сум податку, що підлягають сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України та строки проведення розрахунків.

Згідно з п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 10.4 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ (далі – Закон 2181) узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пп. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 Закону 2181 пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Згідно з пп. 14.1.1 п. 14.1 ст. 14 Закону 2181 розстроченням податкових зобов’язань є надання платнику податків бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобов’язань без урахування сум пені під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеної згідно з пунктом 16.4 статті 16 цього Закону.

Відповідно до пп. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 Закону 2181 платник податків, який звертається до податкового органу з заявою про розстрочення податкових зобов’язань, вважається таким, що узгодив суму такого податкового зобов’язання.

Судом встановлено, що відповідач узгодив суми податкових зобов’язань, визначені у поданих податкових деклараціях. Крім того, матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем наявних у справі податкових повідомлень-рішень, якими визначені розміри застосованих штрафних санкцій.

Підпунктом 3.1.1. ст. 3 Закону 2181 передбачено, що виключно за рішенням суду в рахунок погашення податкового боргу можуть бути примусово стягнені активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності), що належать юридичній та фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Пунктом 3 частини 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” встановлено, що платники податків зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” обов’язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється зі сплатою податку, збору (обов’язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Частиною 1 статті 11 Закону України “Про систему оподаткування” визначено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність, сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов’язкових платежів) відповідно до законів України.

Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов’язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. З метою реалізації обов’язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що факт наявності заборгованості по сплаті відповідачем податку на додану вартість у сумі 396646,33 грн. підтверджується належними засобами доказування.

Крім того, відповідачем не оспорюється зазначена сума заборгованості.

Оцінюючи доводи представника відповідача щодо неможливості стягнення в судовому порядку зазначеної заборгованості відповідача по податку на додану вартість у зв’язку з дією договору №01-1933Б від 09.07.2009 р., суд виходить з наступного.

Пунктом 3.1 даного договору встановлено, що його сторони зобов’язуються до проведення взаєморозрахунку не вчиняти дій щодо погашення заборгованості, яку передбачається погасити відповідно до цього Договору.

Однак, зі змісту зазначеного договору вбачається, що Жмеринська ОДПІ не є його стороною, а відтак, не зобов’язана ухилятися від вчинення дій щодо погашення Жмеринським відокремленим підрозділом КП “Вінницяоблводоканал” заборгованості по податку на додану вартість у сумі 396646,33 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, заявлена в позові сума підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" (21022, вул. Київська, 173, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 03339012) на користь Жмеринської об’єднаної державної податкової інспекції суму податкової заборгованості Жмеринського відокремленого підрозділу комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" (23100, Вінницька область, м. Жмеринка, вул. Мельничка, б.3, (без права юридичної особи), код ЄДРПОУ 03339006) до державного бюджету по податку на додану вартість в сумі 396 646 (триста дев’яносто шість тисяч шістсот сорок шість) грн. 33 коп. за рахунок активів платника податків.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 09.03.10

Суддя           Вільчинський Олександр Ванадійович