Постановление суда № 87492091, 07.02.2020, Скадовський районний суд Херсонської області

Справа № 663/2343/19

Провадження № 2/663/50/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2020 року м. Скадовськ Херсонської області

Скадовський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого, судді Пухальського С. В.,

за участю секретаря судового засідання Радіонової О. Ю.,

представника позивачки – адвоката Риженка Д. О.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача – адвоката Примакова К. О.,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Скадовського районного суду Херсонської області цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 в особі адвоката – Риженка Дениса Олеговича до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.

07 лютого 2020 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання про призначення судово-будівельної експертизи, в обґрунтування якого зазначив, що в позовній заяві позивач просить: 1) визнати за нею ОСОБА_2 право власності: на житловий будинок А, загальною площею 105,5 кв.м., житловою площею 76,2 кв.м., господарську будівлю Б, загальною площею 106 кв.м., навіс В, Г, З, Л, душ літ. Д, огорожу № 1, ворота № 2, та вимощенні І, та земельну ділянку площею 0,0486 га, кадастровий номер 6524755500:01:001:0989, на якій розташований житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ;

АДРЕСА_2 ) визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок А загальною площею 124,7 кв.м., жилою 52,3 кв.м., господарська будівля Б, загальною площею 105,9 кв.м., навіс літ. В, водопровід № 1, огорожа № 2-4 та вимощення І та земельну ділянку площею 0,0317 га з кадастровим номером 6524755500:01:001:0988, на якій розташований вказаний житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак в провадженні Скадовського районного суду Херсонської області також мається цивільна справа № 633/243/18-ц за позовом ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, в якому він просить визнати набуте в шлюбі нерухоме майно Ѕ частину житлового будинку з прибудовами та Ѕ частину земельної ділянки, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .

На час розірвання шлюбних відносин на земельній ділянці площею 0,0803 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується Державним актом про право власності на земельну ділянку Серії ЯД №724680 від 05 листопада 2007 року, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку з господарчими спорудами.

Державний акт був виданий на ім`я ОСОБА_2 , на земельну ділянку також був отриманий кадастровий номер 6524755500:01:058:0055 були збудовані: житловий будинок А-1, загальною площею 113,3 кв.м., житловою площею 40,0 кв.м., господарська будівля Б – загальною площею 127,1 кв.м., господарська будівля В – загальною площею 127,6 кв.м., господарська будівля Г – загальною площею 128,1 кв.м., душ Д, туалет Ж, навіс З, водопровід №1, огорожа №2-7. Вказано свідоцтво про право власності на нерухоме майно було зареєстроване в Єдиному реєстрі прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер №33849574.

Зазначає, що згідно чинного законодавства, поділ майна подружжя здійснюється або за взаємною згодою, або за рішенням суду. При взаємній згоді сторін може бути заключний договір, однак об`єктом поділу є нерухоме майно, а тому такий договір повинен бути нотаріально посвідчений.

Вважає, що з додатків до позовної заяви та самої позовної заяви вбачається, що позивачка самостійно, без згоди другого із подружжя вже поділила майно. Оформивши вказані дії різними правочинами.

При цьому не була з`ясована рівність об`єктів нерухомого майна, можливої грошової компенсації, та згоди на компенсацію.

З урахуванням вказаного в клопотанні висловлено прохання про призначення судово-будівельної експертизи, на вирішення якої поставити наступні питання:

1)Яка ринкова вартість нерухомого майна набутого в шлюбі, на час припинення шлюбних стосунків, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме, нерухоме майно: знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , житловий АДРЕСА_3 , загальною площею 113,3 кв.м., житловою площею 40,0 кв.м., господарська будівля Б – загальною площею 127,1 кв.м., господарська будівля В – загальною площею 127,6 кв.м., господарська будівля Г – загальною площею 128,1 кв.м., душ Д, туалет Ж, навіс З, водопровід №1, огорожа №2-7.

2)Чи можливо ідеально поділити майно набуте в шлюбі, на час припинення шлюбних стосунків, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме, нерухоме майно: знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , житловий АДРЕСА_3 , загальною площею 113,3 кв.м., житловою площею 40,0 кв.м., господарська будівля Б – загальною площею 127,1 кв.м., господарська будівля В – загальною площею 127,6 кв.м., господарська будівля Г – загальною площею 128,1 кв.м., душ Д, туалет Ж, навіс З, водопровід № 1, огорожа № 2-7, які знаходяться на земельній ділянці площею 0,0803 га, кадастровий номер 6524755500:01:058:0055. Та надати варіанти поділу.

3)Якщо поділити нерухоме майно, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , житловий АДРЕСА_3 -1, загальною площею 113,3 кв.м., житловою площею 40,0 кв.м., господарська будівля Б – загальною площею 127,1 кв.м., господарська будівля В – загальною площею 127,6 кв.м., господарська будівля Г – загальною площею 128,1 кв.м., душ Д, туалет Ж, навіс З, водопровід №1, огорожа №2-7, ідеально не можливо, то надати варіанти розподілу, та яка грошова компенсація присуджується співвласнику, у якого менша частина від ідеальної частки.

Чи можливо поділити нерухоме майно за варіантом поділу, яке зазначено в позовній заяві.

4)Розподілити земельну ділянку, яка мала прощу 0,0803 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , (на час припинення шлюбних відносин) згідно до Державного акту про право власності на земельну ділянку Серії ЯД № 724680 від 05 листопада 2007 року, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку з господарчими спорудами, кадастровий номер 6524755500:01:058:0055 відповідно до варіантів розподілу об`єктів нерухомого майна.

В судовому засіданні відповідач та його представник підтримали клопотання про призначення судово-будівельної експертизи.

Представник позивачки адвокат Риженко Д. О. просив відмовити у задоволенні клопотання з підстав порушення порядку його подання, оскільки подане після проведення підготовчого засідання, відповідачем у поданому відзиві не вказувалось про незгоду із рівністю часток спірного майна про поділ якого заявлені вимоги в позовній заяві. Також зазначив, що не має ні наміру, ні процесуальної можливості уточнювати позовні вимоги. Вважав, що подаючи вказане клопотання відповідач вчиняє дії спрямовані на затягування розгляду справи.

При вирішенні питання обґрунтованості заявленого клопотання суд виходить з наступного.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України).

Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Так, ухвалою суду від 09 серпня 2019 року відкрито провадження у даній справі, розгляд якої постановлено проводити в порядку загального позовного провадження (а.с. 36-37).

Ухвалою суду від 13 січня 2020 року по справі постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с. 183-184). Відповідач та його представник у підготовче засідання, участь яких за клопотанням відповідача визначено в режимі відеоконференцзв`язку з Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу, не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку (а.с. 179-181), причини неявки суду не повідомили. З огляду на практику, викладену в наведених судом рішеннях ЄСПЛ, зокрема щодо обов`язку сторони, яка задіяна в ході судового розгляду добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, та враховуючи обізнаність сторони відповідача про наявність вказаної справи, з метою забезпечення розгляду справи в розумні строки суд, вважав можливим провести підготовче засідання без участі сторони відповідача.

До проведення підготовчого засідання, судом розглянуті клопотання висловлені представником відповідача у відзиві на позовну заяву (а.с. 60-62), про що судом постановлені відповідні ухвали (а.с. 78-81, 148-149, 154-155).

Разом з тим, у відзиві не вказувалося про необхідність призначення судово-будівельної експертизи, у випадку чого, таке питання, з урахуванням норм цивільного процесуального законодавства, мало бути розглянуте під час підготовчого засідання.

Суд також враховує, що у відповідності з пунктом 2 частини 2 статті 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже враховуючи, що представником відповідача подано клопотання про проведення експертизи після підготовчого засідання, а представник позивачки наполягав на розгляді справи в межах заявлених в позовній заяві вимог, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання.

Керуючись статями 258-261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на вказану ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 11 лютого 2020 року.

Суддя Скадовського районного суду

Херсонської області Пухальський С. В.