Постановление суда № 87488305, 10.02.2020, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 179/2357/18

Провадження № 1-кп/202/165/2020

УХВАЛА

10 лютого 2020 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Волошина Є.В.

суддів Бєльченко Л.А., Бєсєди Г.В.,

за участю секретаря Шишляннікова О.В.,

прокурора Ровного І.О.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

захисника Морозової О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Індустріального районного суду м.Дніпропетровська обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018040470000505 від 30 серпня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.115 КК України-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Індустріального районного суду м.Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040470000505 від 30 серпня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2019 року обвинуваченій ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 23 лютого 2020 року, включно.

У судовому засіданні прокурор, в порядку ст.331 КПК України, просив продовжити обвинуваченій строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених, п.п.1,3 ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачена може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, не змінилися.

Обвинувачена ОСОБА_1 та її захисник не заперечували щодо продовження обвинуваченій строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд, вислухавши думки учасників судового засідання приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує,змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк,що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою,якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Суд зазначає, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1,3 ст.177 КПК України, які стали підставою для обрання та продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_1 з огляду на наступне.

Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченої переховуватись від суду продовжують існувати, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчинення особливо тяжкого злочину, тому є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченій у разі визнання останньої винуватою у інкримінованому злочині, ОСОБА_1 може переховуватися від суду.

Ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, можливість незаконно впливати на свідків та потерпілих у вказаному кримінальному провадженні, котрі наразі в суді не допитані, продовжує існувати, оскільки, як вбачається із додатків до обвинувального акта, стороною обвинувачення зібрані певні докази по кримінальному провадженню. Однак ці докази мають бути досліджені на більш пізніх етапах судового розгляду справи. Допит потерпілого та заявлених свідків обвинувачення судом ще не розпочато.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, має місце у зв`язку з не проведенням у судовому засіданні допиту потерпілого та свідків.

У суду відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченою процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України та забезпечити її належну поведінку. З урахуванням вищезазначеного достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 у разі зміни їй запобіжного заходу, може переховуватися від суду, перешкоджати розгляду справи по суті.

Аналізуючи наведене, з метою захисту суспільного інтересу, з урахуванням обставин справи та осіб обвинувачених, суд вважає доцільним продовжити дію зазначеного запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 відповідно до ст.197 КПК України на 60 днів.

Керуючись ст.ст.178,197,331,372 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Продовжити обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб, тобто до 09 квітня 2020 року включно.

Ухвала підлягає оскарженню на підставі рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 року № 4-р/2019 року до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська протягом 7 днів з дня її оголошення.

Головуючий: Волошин Є.В.

Судді Бєльченко Л.А.

Бєсєда Г.В.