Постановление суда № 87484120, 10.02.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/1679/20

Провадження № 2/522/357/20

УХВАЛА

10 лютого 2020 р. м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Абухін Р.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « ОТП Факторинг Україна», треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського ( Дніпровського) міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся із позовом, по якому просить суд визнати виконавчий напис №1528 від 28.04.2014 року, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського ( Дніпровського) міського нотаріального округу Бондар І.М. про звернення стягнення на нерухоме майно – квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 таким, що не підлягає виконанню; судові витрати покласти на відповідача.

Одночасно із подачею позову до суду позивач подав заяву про забезпечення позову, по якій просив зупинити стягнення за виконавчим написом № 1528 від 28.04.2014 року, вчинений Приватним нотаріусом Дніпропетровського ( Дніпровського) міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною.

Суддя, вивчивши матеріали справи приходить до наступного.

Відповідно до ч.1,2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Отже, законодавець визначив, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому передбачив можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом як вид забезпечення позову.

Відповідно роз`яснень, що надані в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 “Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та реально існує загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернула з такою заявою, позовним вимогам. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання виконавчого напису приватного нотаріусу Дніпропетровського ( Дніпровського) міського нотаріального округу Бондар І.М. про звернення стягнення на нерухоме майно: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 таким, що не підлягає виконанню.

З наведеного вбачається, що позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконавчий напис нотаріуса, що є виконавчим документом.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Враховуючи вимоги позивача характер взаємовідносин сторін по справі, і те, що для виконання рішення в подальшому необхідно його забезпечити, а невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення, суд приходить до висновку про задоволення заяви та застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконання виконавчого напису приватного нотаріусу Дніпропетровського ( Дніпровського) міського нотаріального округу Бондар І.М. № 1528 від 28.04.2014 року до завершення розгляду справи судом та набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” №9 від 22.12.2006 року заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

На підставі викладеного та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”, ст.ст. 151, 152, 153 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову,– задовольнити.

Зупинити стягнення за виконавчим написом № 1528 від 28.04.2014 року, вчинений Приватним нотаріусом Дніпропетровського ( Дніпровського) міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню, але яка може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом п`яти днів.

Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її дії.

Суддя Р.Д. Абухін

10.02.2020