Постановление суда № 87422271, 05.02.2020, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

У Х В А Л А

05 лютого 2020 року, м. Херсон, справа № 923/994/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропром-Центр Груп»

до Фермерського господарства «Чайка»

про стягнення 370 884,96 грн,

у с т а н о в и в:

14.01.2020 у справі прийняте рішення, яким серед іншого було вирішено подану Позивачем заяву про забезпечення позову, а саме відмовлено у її задоволенні.

Проте, при друкуванні повного тексту рішення з технічних причин упущено один із його розділів, який стосувався розгляду цієї заяви, наступного змісту:

«Щодо заяви про забезпечення позову

Згідно до частини 2 статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Здійснюючи оцінку обґрунтованості доводів Позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів, суд враховує основні принципи такого застосування, а саме: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Зокрема, суд зазначає, що головним при застосуванні заходів забезпечення позову є припущення про неможливість виконання судового рішення без такого застосування, яке повинне ґрунтуватися не тільки на аналізі факту невиконання рішення суду, але й на фактичних обставинах самої справи, підставності заявлених вимог у контексті відсутності сумнівів у їх обґрунтованості та правомірності.

Проте, на час вирішення даної заяви наведені Позивачем обставини необхідності вжиття заходів забезпечення позову не є достатніми, а припущення не є мотивованими та не вказують про неможливість виконання судового рішення, оскільки не наведено відповідних доказів такого можливого ухилення. Зокрема, наявність іншого судового рішення про стягнення з Відповідача заборгованості не вказує на неможливість виконання даного рішення.

За таких обставин заява є необґрунтованою та задоволенню не підлягає».

Враховуючи наведену обставину рішення у справі підлягає виправленню шляхом внесення до його тексту вказаного розділу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 232 та 243 ГПК України,

у х в а л и в:

Внести виправлення до рішення у справі № 923/994/19 від 14.01.2020 шляхом доповнення його тексту після розділу «Висновки суду з предмету судового розгляду» наступним розділом:

«Щодо заяви про забезпечення позову

Згідно до частини 2 статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Здійснюючи оцінку обґрунтованості доводів Позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів, суд враховує основні принципи такого застосування, а саме: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Зокрема, суд зазначає, що головним при застосуванні заходів забезпечення позову є припущення про неможливість виконання судового рішення без такого застосування, яке повинне ґрунтуватися не тільки на аналізі факту невиконання рішення суду, але й на фактичних обставинах самої справи, підставності заявлених вимог у контексті відсутності сумнівів у їх обґрунтованості та правомірності.

Проте, на час вирішення даної заяви наведені Позивачем обставини необхідності вжиття заходів забезпечення позову не є достатніми, а припущення не є мотивованими та не вказують про неможливість виконання судового рішення, оскільки не наведено відповідних доказів такого можливого ухилення. Зокрема, наявність іншого судового рішення про стягнення з Відповідача заборгованості не вказує на неможливість виконання даного рішення.

За таких обставин заява є необґрунтованою та задоволенню не підлягає».

Ухвала набирає законної сили у відповідності до частини 2 статті 235 ГПК України з моменту її підписання.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга у відповідності до пункту 18 частини 1 статті 255 та частини 1 статті 256 ГПК України протягом десяти днів з дня її підписання.

Суддя М.К. Закурін