Постановление суда № 87413413, 06.02.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні адміністративного позову

06 лютого 2020 р. № 400/638/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., розглянувши в письмовому провадженні заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Управління Держпраці у Миколаївській області, вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003

про:заява про забезпечення позову,ВСТАНОВИВ:

05.02.2020 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Держпраці у Миколаївській області (далі - відповідач) з вимогою визнати протиправною та скасувати постанову відповідача № 1-КП від 17.01.2020 року про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу уповноваженими посадовоми особами у розмірі 141690,0грн.

Разом з позовною заявою 05 лютого 2020 року позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови та заборони відповідачу предявляти зазначену постанову для примусового виконання до набрання законної сили рішення суду по даній справі.

Заява про забезпечення позову обгрунтована тим, що на думку позивача наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваної постанови, а саме той факт, що єдиною підставою винесення постанвои є акт перевірки № 227/14-29-33-05-11/3023604593 від 11.11.2019р. (це при тому, як зазначає позивач, що перевірку проведено відповідно до акту за адресою: АДРЕСА_2, до якої позивач не має жодного відношення), який складено з численними порушеннями чинного законодавства, а інформація викладена в ньому не відповідає дійсності та жодним чином не зафіксовано порушень передбачених ч.2 ст.265 КУпАП. Таким чином, позивач вважає, що у відповідача не було жодних підстав приймати оскаржувану постанову.

На думку позивача, необхідно зупинити дію оскаржуваного рішення по справі № 400/638/20, а невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити ефективний захист порушених прав позивача.

Частиною 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При розгляді заяви позивача суд повинен встановити чи є хоча б одна з зазначених вище обставин та навести мотиви для задоволення такої заяви.

Суд, розглянувши матеріали справи, виходить з такого.

Постановою відповідача від 17.01.2020 року № 1-КП накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф в розмірі 141690,00грн. (з них 4723*30*1 працівника). Зазначена сума штрафу підлягає сплаті протягом одного місяця з дня прийняття такої постанови. Строк пред`явлення такої постанови до виконання відповідачем зазачений - до 17.04.2020 року.

Виходячи з матеріалів позовної заяви, суд не вбачає жодного доказу, що оскаржувана постанова пред`явлена відповідачем до примусового виконання.

Підстави зупинення виконавцем виконавчих дій визначені сттаттею 34 Закону Україну "Про виконавче провадження". Зокрема однією з таких підстав є зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, яким в даному випадку є оскаржувана постанова.

Розглянувши заяву, суд не вбачає очевидних ознак протиправності рішення відповідача. Також, суд не вважає, що не вжиття заходів забезпечення позову на даному етапі розгляді справи, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Отже, в обґрунтування своєї заяви суд вважає, що позивач всупереч приписам частини 1 статті 77 КАС України не надав суду доказів на підтвердження вимог для забезпечення позову. Забезпечення позову у такий спосіб, як просить позивач є фактично вимогою на майбутнє, оскільки сама постанова до примусового виконання відповідачем не пред`явлена, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Виходячи з вищевикладеного, суд не знайшов підстав для її задоволення, оскільки заява є необґрунтованою, а забезпечення позову у такий спосіб не відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин. Крім того, суд за таких обставин, не вбачає необхідності втручання у спірні правовідносини шляхом заборони відповідачу пред`являти оскаржувану постанову до примусового виконання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заява позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись статями 150, 151, 152, 153, 154, 156, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статтей 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали підписано суддею 06.02.2020 р.

Суддя І. А. Устинов