Решение № 87396107, 03.02.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" лютого 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3082/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.

при секретарі судового засідання: Тіщенко Д.І.

За участю представників сторін:

від позивача – Попов М.С. (довіреність №10-10 від 10.10.2019р.);

від відповідача – не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/3082/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Комфорт-ЛВ” (65031, м.Одеса, вул. М.Боровського,33, код ЄДРПОУ 19204231)

до товариства з обмеженою відповідальністю “Мікромегас Інвест” (65058, м.Одеса, вул.Армійська, 8-Б, офіс 9, код ЄДРПОУ 39132911)

про стягнення 497 063,35грн.

ВСТАНОВИВ:

16.10.2019р. товариство з обмеженою відповідальністю “Комфорт-ЛВ” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Мікромегас Інвест”, в якій просило суд стягнути з відповідача 1 200 777,50 грн. заборгованості, у тому числі: 1 089 255,64 грн. –основного боргу, 102 479,55 грн. – пені та 9 042,31 грн. – 3% річних, а також суму витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки № 15/05/01 від 15.05.2019р. в частині здійснення повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.10.2019р. позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Комфорт-ЛВ” залишено без руху, встановлено позивачу семиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви .

29.10.2019р. до Господарського суду Одеської області від ТОВ “Комфорт-ЛВ” надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, згідно якої позивач, на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, такі недоліки усунув.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.11.2019р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3082/19, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі на "28" листопада 2019 р. о 11:30.

28.11.2019р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшли додаткові пояснення по справі (вх.№24625/19), відповідно до яких останнім зазначено, що після подання позовної заяви до суду ТОВ “Мікромегас Інвест” були здійснені оплати щодо погашення заборгованості за договором поставки № 15/05/01 від 15.05.2019р., а саме: 200 000 грн. згідно платіжного доручення №38 від 25.10.2019р. та 50 000 грн. згідно платіжного доручення №121 від 14.11.2019р. та сума основної заборгованості відповідача перед ТОВ “Комфорт-ЛВ” станом на 26.11.2019р. складає 839255,64 грн.

28.11.2019р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх.№24628/19), відповідно до якої ТОВ “Мікромегас Інвест” просив суд стягнути з відповідача 839 255,64 грн. – основного боргу, 102 479,55 грн. – пені та 9 042,31 грн. – 3% річних.

В судовому засіданні 28.11.2019р. оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання по справі на 12.12.2019 р. об 16 год.30 хв.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.11.2019р. повідомлено товариство з обмеженою відповідальністю “Мікромегас Інвест” про відкладення підготовчого засідання на „12” грудня 2019 р. об 16 год.30 хв., в порядку ст. 120 ГПК України.

12.12.2019р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№25734/19) та заява про зменшення розміру позовних вимог (вх.№25731/19), відповідно до якої останній зазначив, що відповідачем додатково було сплачено ТОВ “Комфорт-ЛВ” 222 025 грн. суми заборгованості, що підтверджується платіжними дорученнями: № 1399 від 03.12.2019р. на суму 30 000 грн.; №1402 від 04.12.2019р. на суму 53 750 грн.; №18 від 05.12.2019р. на суму 60 000 грн.; №26 від 09.12.2019р. на суму 39 275 грн.; №168 від 09.12.2019р. на суму 39 000 грн. та зменшивши розмір позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача 617 230,64 грн. –основного боргу, 102 479,55 грн. – пені та 9 042,31 грн. – 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.12.2019р. строк підготовчого провадження у справі №916/3082/19 продовжено до "03" лютого 2020р.; відкладено підготовче засідання у справі №916/3082/19 на "03" січня 2020 р. о 14:00.

27.12.2019р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про проведення судового засідання 03.01.2020р. за відсутністю представника позивача (вх.№26923/19).

Також, 27.12.2019р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог (вх.№ 26937/19), відповідно до якої останній зазначив, що відповідачем було додатково сплачено 260 000 грн. заборгованості, що підтверджується платіжними дорученнями: № 173 від 16.12.2019р. на суму 60 000 грн.; №177 від 19.12.2019р. на суму 200 000 грн., відповідно до чого, зменшивши суму позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача 497063,35 грн., з яких: 357 230,64 грн. – сума основного боргу, 128 494,92 грн. – пеня та 11 337,79 грн. – 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.01.2020р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті в засіданні суду на "03" лютого 2020 р. о 17:30.

В судовому засіданні 03.02.2020р. представник позивача позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 27.12.2019р. вх.№ 26937/19 підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, зазначив, що на даний час відповідач не здійснив будь-яких додаткових платежів на оплату суми основної заборгованості.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про поважність причин відсутності не повідомляв, відзив на позовну заяву не надав. При цьому, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про отримання останнім ухвал суду.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до п. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні від 03.02.2020р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне

15.05.2019р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Комфорт-ЛВ” (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Мікромегас Інвест” (Покупець) було укладено договір поставки №15/05/01, відповідно до пункту 1.1. якого предметом поставки є продукція - найменування, одиниця виміру, ціна та вимоги до якості якої визначається у специфікаціях до даного договору.

Згідно п. 1.3 договору, поставка продукції здійснюється партіями відповідно до затвердженого між сторонами графіку поставок, окремих заявок або самовивозом з місця навантаження постачальника, кількість та ціна продукції визначається відповідно до накладних.

Згідно п. 2.3.3 договору, покупець зобов`язаний оплачувати вартість продукції, транспортних послуг та простоїв з вини покупця, відповідно до виставлених рахунків-фактур, в порядку передбаченому даним договором.

Покупець зобов`язаний, при поставці бетону надати постачальнику перелік осіб уповноважених приймати продукцію (по якості та кількості), складати заявки на продукцію з зразками їх підписів, відповідно до списку виданого покупцем постачальнику, який є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до заявок покупця постачальник може надати транспортні послуги з поставки продукції, вартість транспортних послуг погоджується додатково та зазначається у специфікаціях до даного договору (п. 3.1 договору).

Постачання продукції здійснюється постачальником, згідно з специфікацією, на підставі наданої покупцем заявки. Наявність заявки є необхідною умовою для обміну продукції. (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 3.4 договору, передача постачальником продукції покупцю здійснюється на підставі накладних, окремими партіями (по частинах), у кількості та в строки погодженими між сторонами, а при поставці бетону з підписами про прийом відповідно до п. 2.3.5 договору.

Право власності на поставлену продукцію переходить від постачальника покупцю з моменту фактичної поставки (передачі) у зазначеному покупцем місці. (п. 3.7 договору).

Відповідно до п. 4.2 договору, оплата здійснюється покупцем, в порядку передбаченому діючим законодавством України, але не пізніше 3 (трьох) банківських днів з дати отримання рахунку постачальника та/або дати поставки продукції. Всі грошові розрахунки по даному договору здійснюються в національній валюті України, на підставі рахунку направленого покупцю факсимільним зв`язком пошти або електронною поштою. Відсутність виставленого рахунку, не є підставою для відмови від оплати покупцем поставленої постачальником продукції.

Згідно п.п. 4.4, 4.5 договору, ціна продукції зазначена у специфікації, яка є невід`ємною частиною даного договору, включає податок на додану вартість. Загальна сума за договором складається з суми вартості партії продукції, поставленої постачальником на протязі строку дії договору.

Відповідно до п. 5.2 договору встановлено, що за прострочення платежу покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Згідно п.8.1 договору, даний договір набирає законної сили з моменту його підписання між сторонами і діє до 31 грудня 2019 року. В частині взаєморозрахунків – до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Якщо одна із сторін на протязі 20 днів до закінчення строку дії даного договору не надішле іншій стороні в письмовій формі пропозицію про розірвання договору, він вважається пролонгованим на 1 (один) рік. Кількість пролонгації даного договору не обмежено.

У специфікації від 15.05.2019р., що є додатком №1 до договору поставки №15/15/01 від 15.05.2019р., сторонами узгоджено ціну та найменування продукції для об`єкту: м. Одеса, вул. Генуєзька, 1, ЖК «Курортний», відповідно до п.1 якої поставляється – Бетон важкий С20/25 S4 F50 W4 БСГ В25 М350 П4; одиниця виміру, - м. куб; якість відповідає стандартам – ДСТУ Б В 2.7 -176: 2008; вартість з доставкою та з ПДВ – 2 340 грн.

У специфікації від 13.06.2019р., що є додатком №2 до договору поставки №15/15/01 від 15.05.2019р., сторонами узгоджено ціну та найменування продукції для об`єкту: м. Одеса, Миколаївська дорога, ЖК «Волна», відповідно до п.1 якої поставляється:

- бетон важкий С20/25 S3 БСГ В25 (М350) П3; одиниця виміру, - м. куб; якість відповідає стандартам – ДСТУ Б В 2.7 -176 : 2008; вартість з доставкою та з ПДВ – 2 175 грн.;

- бетон важкий С20/25 S4 БСГ В25 (М350) П4; одиниця виміру, - м. куб; якість відповідає стандартам – ДСТУ Б В 2.7 -176 : 2008; вартість з доставкою та з ПДВ – 2 210 грн.

На виконання умов договору поставки №15/05/01 від 15.05.2019р. в період з травня 2019р. по липень 2019р. ТОВ “Комфорт-ЛВ” було поставлено ТОВ “Мікромегас Інвест” продукцію – бетон важкий - на загальну суму 1 365 506,16 грн., при цьому, відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлену продукцію на загальну суму 276 250,52 грн.

Актом звірки взаєморозрахунків за договором поставки № 15/05/01 від 15.05.2019р. за період з 01.07.2019р. по 31.07.2019р., підписаним обома сторонами та скріпленим печатками останніх, сторони узгодили, що заборгованість відповідача станом на 31.07.2019р. становить 1 089 255,64 грн.

13.09.2019р. позивачем було направлено відповідачу претензію вих.№121/09 з вимогою перерахувати в семиденний строк з моменту отримання даної претензії на користь ТОВ “Комфорт-ЛВ” суму заборгованості в розмірі 1 089 255,64 грн. за договором поставки №15/05/01 від 15.05.2019р.

З огляду на несплату заборгованості за договором поставки №15/05/01 від 15.05.2019р., позивач і звернувся до Господарського суду Одеської області з даним позовом до ТОВ “Мікромегас Інвест» про стягнення 1 089 255,64 грн. – основного боргу, 102 479,55 грн. – пені та 9 042,31 грн. – 3% річних.

При цьому, відповідачем під час розгляду справи перераховано позивачу грошові кошти на погашення суми основної заборгованості за договором на загальну суму 732 025 грн., із зазначенням призначення платежу: “оплата за товар згідно договору №15/05/01 від 15.05.2019”, в зв`язку з чим, позивачем було зменшено розмір позовних вимог.

Таким чином, суд розглядає позовні вимоги ТОВ “Комфорт-ЛВ” до ТОВ “Мікромегас Інвест» про стягнення 357 230,64 грн. – суми основного боргу, 128 494,92 грн. – пені та 11 337,79 грн. – 3% річних.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

15.05.2019р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Комфорт-ЛВ” (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Мікромегас Інвест” (Покупець) було укладено договір поставки №15/05/01, відповідно до пункту 1.1. якого предметом поставки є продукція - найменування, одиниця виміру, ціна та вимоги до якості якої визначається у специфікаціях до даного договору.

Відповідно до п. 2.1.1 договору, постачальник зобов`язаний постачати продукцію у строк передбачений графіками або заявками на поставки, узгодженими між сторонами.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона – постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Аналогічні положення щодо договору поставки містяться і у ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України.

Як встановлено матеріалами справи, на виконання умов договору поставки №15/05/01 від 15.05.2019р. в період з травня 2019р. по липень 2019р. ТОВ “Комфорт-ЛВ” поставив відповідачу продукцію – бетон важкий - на загальну суму 1 365 506,16 грн., в підтвердження чого позивачем до суду надано товаротранспортні накладні на перевезення бетону важкого за період з 18.05.2019р. по 13.07.2019р. та підписані з обох сторін видаткові накладні: № Ко-000217 від 18.05.2019р. на суму 645 790,03 грн.; № Ко-000288 від 13.06.2019р. на суму 234 260,44 грн.; № Ко-000353від 24.06.2019р. на суму 41 990,08 грн.; № Ко-000354 від 26.06.2019р. на суму 32045,07 грн.; № Ко-000314 від 27.06.2019р. на суму 67 405,13 грн.; № Ко-000315 від 02.07.2019р. на суму 43 095,08 грн.; № Ко-000356 від 05.07.2019р. на суму 232 590,44 грн.; № Ко-000403 від 09.07.2019р. на суму 21 239,96 грн.; № Ко-000409 від 11.07.2019р. на суму 13 089,98 грн.; № Ко-000404 від 12.07.2019р. на суму 13 919,98 грн.; № Ко-000405 від 13.07.2019р. на суму 20 079,97 грн.

Також, позивачем було виписано ТОВ “Мікромегас Інвест” відповідні рахунки – фактури.

Згідно п. 4.2 договору, оплата здійснюється покупцем, в порядку передбаченому діючим законодавством України, але не пізніше 3 (трьох) банківських днів з дати отримання рахунку постачальника та/або дати поставки продукції. Всі грошові розрахунки по даному договору здійснюються в національній валюті України, на підставі рахунку направленого покупцю факсимільним зв`язком пошти або електронною поштою. Відсутність виставленого рахунку, не є підставою для відмови від оплати покупцем поставленої постачальником продукції.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідач, на виконання умов договору поставки №15/05/01 від 15.05.2019р., за отриману продукцію розрахувався частково в сумі 1 008 275,52 грн., а саме: 01.07.2019р. в сумі 276 250,52 грн.; 25.10.2019р. в сумі 200 000 грн.; 14.11.2019р. в сумі 50 000 грн.; 03.12.2019р. в сумі 30 000 грн.; 04.12.2019р. в сумі 53 750 грн.; 05.12.2019р. в сумі 60 000 грн.; 09.12.2019р. в сумі 39 275 грн.; 09.12.2019р. в сумі 39 000 грн.; 16.12.2019рю в сумі 60 000 грн.; 19.12.2019р. в сумі 200 000 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Наявність вказаної заборгованості відповідач не спростував, докази, які б підтверджували факт повної сплати відповідачем вартості отриманої продукції в матеріалах справи відсутні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Крмфорт- ЛВ» в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 357 230,64 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача пені та 3% річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.2 договору встановлено, що за прострочення платежу покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

При перевірці розрахунку пені, здійсненого позивачем за загальний період з 18.05.2019р. по 16.10.2019р., судом встановлено його помилковість, з огляду на неправильне визначення дат виникнення у відповідача заборгованості за отриману продукцію (п.4.2 договору) та неврахування здійсненої відповідачем 01.07.2019р. оплати в сумі 276 250,52 грн.

Таким чином, судом за допомогою системи "Ліга-Закон" з урахуванням кінцевої дати нарахування пені, визначеної позивачем – 16.10.2019р., здійснено власний розрахунок пені, згідно з яким загальна сума пені складає 121 935,47 грн.

Видаткова накладна №Сума боргу (грн.) Період простроченняСума пені за період прострочення (грн.)Ко-000217 від 18.05.19 369 539,5123.05.2019р. – 16.10.2019р.50 763,59Ко-000288 від 13.06.19234 260,44 19.06.209р. – 16.10.2019р.26 115,23Ко-000353 від 24.06.1941 990,0828.06.2019р. - 16.10.2019р.4 318,65Ко-000354 від 26.06.1932 045,0702.07.2019р. – 16.10.2019р.3172,90Ко-000314 від 27.06.1967 405,1303.07.2019р. – 16.10.2019р.6 609,40Ко-000315 від 02.07.1943 095,0806.07.2019р. - 16.10.2019р.4 101,71Ко-000356 від 05.07.19232 590,4411.07.2019р. - 16.10.2019р.21 022,35Ко-000403 від 09.07.1921 239,9613.07.2019р. - 16.10.2019р.1879,01Ко-000409 від 11.07.1913 089,9817.07.2019р. -16.10.2019р.1 107,81Ко-000404 від 12.07.1913 919,9818.07.2019р. - 16.10.2019р.1 164,70Ко-000405 від 13.07.1920 079,9718.07.2019р. - 16.10.2019р.1 680,12 Всього: 121 935,47 Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши за допомогою системи "Ліга Закон" перевірку розрахунку позивача 3% річних (за період 26.06.2019р. по 16.10.2019р.), також встановив його помилковість, з огляду на невірно визначені дати виникнення у відповідача прострочення з оплати та неврахуванням здійсненої відповідачем оплати 01.07.2019р. на суму 276 250,52 грн., у зв`язку з чим, судом було зроблено власний розрахунок 3% річних з урахуванням кінцевої дати, визначеної позивачем, згідно з яким загальна сума 3% складає 10 786,70 грн.

Видаткова накладна №Сума боргу (грн.) Період простроченняЗагальна сума процентів (грн.)Ко-000217 від 18.05.19 369 539,5123.05.2019р. – 16.10.2019р.4 464,85Ко-000288 від 13.06.19234 260,44 19.06.209р. – 16.10.2019р.2310,51Ко-000353 від 24.06.1941 990,0828.06.2019р. - 16.10.2019р.383,09Ко-000354 від 26.06.1932 045,0702.07.2019р. – 16.10.2019р.281,82Ко-000314 від 27.06.1967 405,1303.07.2019р. – 16.10.2019р.587,26Ко-000315 від 02.07.1943 095,0806.07.2019р. - 16.10.2019р.364,83Ко-000356 від 05.07.19232 590,4411.07.2019р. - 16.10.2019р.1873,47Ко-000403 від 09.07.1921 239,9613.07.2019р. - 16.10.2019р.167,59Ко-000409 від 11.07.1913 089,9817.07.2019р. -16.10.2019р.98,98Ко-000404 від 12.07.1913 919,9818.07.2019р. - 16.10.2019р.104,11Ко-000405 від 13.07.1920 079,9718.07.2019р. - 16.10.2019р.150,19 Всього: 10 786,70 Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 76 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 78 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача на користь позивача: 357 230,64 грн. - основної заборгованості, 121 935,47 грн. – пені та 10 786,70 грн. – 3% річних.

З огляду на часткове задоволення позову, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

За розгляд даного позову судом позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 7 455,95 грн., які підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог, тобто, в сумі 7 349,29 грн. У зв`язку зі зменшенням позивачем розміру заявлених до стягнення позовних вимог, надмірно сплачений позивачем судовий збір в сумі 10 555,71 грн. підлягає поверненню платнику після подання ним відповідного клопотання до суду.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Мікромегас Інвест” (65058, м. Одеса, вул. Армійська, 8-Б, офіс 9, код ЄДРПОУ 39132911) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Комфорт-ЛВ” (65031, м. Одеса, вул. М.Боровського,33, код ЄДРПОУ 19204231) 357 230 (триста п`ятдесят сім тисяч двісті тридцять) грн. 64 коп. - основної заборгованості, 121 935 (сто двадцять одну тисячу дев`ятсот тридцять п`ять) грн. 47 коп. – пені, 10 786 (десять тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 70 коп. – 3% річних та 7 349 (сім тисяч триста сорок десять) грн. 29 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення Господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 04.02.2020 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко