Постановление суда № 87379786, 03.02.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/16613/19

Провадження № 1-кп/522/448/20

У Х В А Л А

в порядку ст. 350 КПК України

03 лютого 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді - Попревича В.М.,

секретар судового засідання - Романюк П.С.,

розглянувши відкритому судовому засіданні заяву про залучення в якості потерпілого у кримінальному провадженні, яке зареєстроване в ЄРДР за №12019160500001451 від 25.03.2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Новоолександрівка, Великомихайлівського району, Одеської області, громадянин України, з вищою освітою, не працює, одружений, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

- у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.ч. 1, 3, 4 ст. 358 КК України.

Учасники процесу:

прокурор - Пилипенко Д.С.,

обвинувачений - ОСОБА_1 ,

захисник - Ростомов А.Р.

в с т а н о в и в:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.ч. 1, 3, 4 ст. 358 КК України.

Через канцелярію Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява АТ «Сбербанк» про залучення їх до провадження у якості потерпілої особи, так як кримінальним правопорушенням, що ставиться у обвинувачення ОСОБА_1 спричинено банку матеріальну шкоду на загальну суму 23 135 150, 72 доларів США та 33 881 грн 78 коп.

Під час судового розгляду прокурор заперечив проти залучення банку в якості потерпілого, так як кримінальне правопорушення, що ставиться у обвинувачення ОСОБА_1 має формальний склад і не передбачає заподіяння будь-яких збитків.

Обвинувачений та його захисник підтримали думку прокурора.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, прийшов до висновку про наступне.

Відповідно до ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Відповідно до ст. 303 КПК України, на досудовому розслідування можуть бути оскарженні рішення слідчого чи прокурора про відмову у визнанні потерпілим.

Так, в даному разі, АТ «Сбербанк» не зверталось до органу досудового розслідування із заявою про вчинене кримінальне правопорушення. Заява про залучення до провадження у якості потерпілого подана тільки на стадії судового розгляду, що викликає обґрунтований сумнів у спричиненні особі такої шкоди.

Крім цього, відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Аналізуючи вище наведені норми Кримінального процесуального законодавства України, суд приходить до обґрунтованого висновку, що у разі не залучення особи як потерпілого під час досудового розслідування, визнання такої особи потерпілою судом – буде порушенням загальних засад кримінального провадження, а саме принципів змагальності та диспозитивності. Сторона обвинувачення надала суду обвинувальний акт, відповідно до якого, жодній особі не спричинено матеріальну шкоду та жодна особа не визнана потерпілим, розмір матеріальної шкоди не встановлено. Суд не має право і не може перебирати на себе функції сторони обвинувачення та пред`являти обвинувачення у більшому розмірі ніж то вказано прокурором, про що у своїй заяві просить представник банку. Вихід за межі пред`явленого обвинувачення дозволені суду тільки у разі покращення становища обвинуваченого, чого у даному разі не вбачається.

З урахуванням вище викладеного, загальних засад кримінального провадження, вимог до судового розгляду та того факту, що банк раніше не повідомляв правоохоронні органи, що щодо нього вчинено злочин, на стадії досудового розслідування не звертався до слідчого чи прокурора із заявою про залучення його як потерпілого, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення заяви АТ «Сбербанк».

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 7, 22, 26, 55, 91-92, 318-380, 372 КПК України, суд –

у х в а л и в:

Заяву головного юрисконсульта Управління проблемних активів і судового захисту Департаменту правового забезпечення і стягнення боргів АТ «Сбербанк» ОСОБА_2 про залучення АТ «Сбербанк» як потерпілого до кримінального провадження №12019160500001451 від 25.03.2019 року – залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Приморського

районного суду м. Одеси Попревич В.М.

03.02.2020