Постановление суда № 87317721, 03.02.2020, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

03.02.2020 Суддя Шевченко С. В..

Справа № 636/4376/19

Провадження № 1-кп/644/396/20

У Х В А Л А

03 лютого 2020 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів: головуючого - судді Шевченка С.В., суддів: Бабенка Ю.П. та Ізмайлова І.К., за участю прокурора Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області Романова Р.В., захисника – адвоката Кремльова О.Б., потерпілого ОСОБА_1 , секретаря Голєніщевої Т.Ю., розглянув питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою,

в с т а н о в и в

ОСОБА_2 обвинувачується в умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_3 .

На стадії досудового розслідування до обвинуваченого був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з закінчення строку дії якого судом поставлене на обговорення питання доцільності його продовження.

Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який був обраний в ході досудового розслідування, при цьому посилався на те, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, і ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого і свідків, а також знищити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, продовжують зберігатись.

Захисник обвинуваченого посилався на те, що прокурором не наведено доказів на підтвердження того, що ризики, які дають підстави продовжувати раніше обраний запобіжний захід, зберігаються.

Вислухавши думки учасників справи та надавши оцінку наведеним ними аргументам, суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання обвинуваченого під вартою виходячи з такого.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, про що викладено правову позицію в рішеннях ЄСПЛ «Летельє проти Франції», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Осаковський проти України».

У кримінальному провадженні продовжує зберігатись обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні особливо тяжкого злочину, в результаті якого людина була позбавлена життя, що є найвищою соціальною цінністю,і за яке, в разі доведеності вини, може бути призначене покарання до 15 років позбавлення волі, що дає суду достатні підстави для продовження застосування до ОСОБА_2 такого суворого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою, оскільки потенційна загроза відбування тривалого строку покарання у вигляді позбавлення волі обумовлює продовження існування ризику того, що ОСОБА_2 , перебуваючи не в умовах попереднього ув`язнення, може здійснити спробу переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Поряд з цим, посилання прокурора на продовження існування ризиків того, що ОСОБА_2 може незаконно впливати на потерпілого і свідків, а також знищити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, не підтверджені фактичними даними.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 177, 314-317 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Дію запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, продовжити до 02 квітня 2020 року.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду на підставі рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 року.

Головуючий суддя С.В. Шевченко

Судді: Ю.П. Бабенко

І.К. Ізмайлов