Постановление суда № 87299182, 21.01.2020, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 727/6518/17

Номер провадження 1-кп/725/291/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2020 року м. Чернівці

Колегія суддів Першотравневого районного суду м. Чернівці в складі:

судді-доповідача Федіної А.В.,

суддів Стоцької Л.А., Нестеренко Є.В.,

запасного судді Войтун О.Б.,

за участю секретаря судового засідання Томко І.Д.,

прокурора Петричук О.А.,

предстанвика потерпілої Кусмарцева М.О.,

захисників Марковського І.М., Рендюк Н.В., Мустяца І.М.,

та обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці кримінальне провадження внесене в ЄРДР № 12016260040001869 від 08.07.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 187, п.п. 1,6,12,13 ч. 2 ст. 115 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 187, п.п. 1,6,12,13 ч. 2 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В ході судового розгляду вказаного кримінального провадження захисник Рендюк Н.В. звернулась до суду з клопотанням про визнання доказів очевидно недопустимими. Зокрема, вважала, що протоколи за результатами НСРД, технічні носії та стенограми на яких зафіксовані результати НСРД не підлягають дослідженню та є очевидно недопустимими, оскільки прокурор звернувся про скасування грифу секретності з ухвал про надання дозволу на проведення НСРД лише після закінчення досудового розслідування та відкриття захисту матеріалів кримінального провадження, а саме під час судового розгляду, що в свою чергу є порушенням вимог ст. 290 КПК України та права обвинувачених на ефективний захист. Крім того, зазначала, що прокурором не надано суду належних та допустимих доказів вжиття стороною обвинуваченням заходів для розкриття ухвал слідчого судді, які стали підставою для проведення НСРД під час досудового розслідування, хоча сторона захисту зверталась з відповідним клопотанням до слідчого та висловлювала свої заперечення щодо використання результатів НСРД як доказів під час досудового розслідування у зв`язку з відсутністю відповідних ухвал слідчого судді.

Крім того, з аналогічних підстав адвокат Марковський І.М. заявив клопотання про визнання недопустимими доказами протоколів за результатами НСРД, технічних носіїв та стенограм на яких зафіксовані результати НСРД, а також ухвал слідчих суддів Апеляційного суду Чернівецької області про дозвіл на проведення НСРД в рамках даного кримінального провадження, які були долучені прокурором в судовому засіданні. Вважає порушенням ст. 290 КПК України не відкриття стороною обвинувачення захисту вказаних ухвал слідчих суддів про дозвіл на проведення НСРД в ході досудового розслідування, що в свою чергу є наслідком визнання очевидно недопитими доказами ухвал про надання дозволу на проведення НСРД та відповідно результатів таких НСРД.

Статтею 89 КПК України передбачено, що суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Колегія суддів, заслухавши думку присутніх в судовому засіданні учасників процесу з приводу заявлених клопотань, частково дослідивши письмові докази по справі, вважає, що клопотання захисника Рендюк Н.В. та Марковського І.М. в частині визнання очевидно недопустимими доказами ухвал про дозвіл на проведення НСРД, протоколів за результатами НСРД, технічних носіїв та стенограм на яких зафіксовані результати НСРД, а також протоколу обшуку від 29.12.2016 року за адресою м.Чернівці, вул. Небесної сотні, 17 /15 , задоволенню не підлягають, оскільки заявлені у клопотаннях докази, можуть бути визнані недопустимими під час ухвалення судом остаточного рішення суду за наслідками судового розгляду, шляхом дослідження цих доказів у їх сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, що надані учасниками кримінального провадження. Очевидності недопустимості цих доказів на даній стадії судового провадження без дослідження їх взаємозв`язку з іншими доказами колегія суддів не вбачає.

Крім того, відсутні підстави для визнання очевидно недопустимими доказами покази свідка ОСОБА_3 від 29.12.2016 року, потерпілого ОСОБА_4 від 16.05.2017 року, потерпілої ОСОБА_5 від 21.11.2016 року, оскільки суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно та може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених КПК України, а тому покази вказаного свідка та потерпілих надані ними під час досудового розслідування не є предметом дослідження під час судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 87,89, 95, 333, 369-372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотань захисників Марковського І.М. та Рендюк Н.В. від 21.01.2020 року про визнання очевидно недопустимими доказів, що перераховані ними у вказаних клопотаннях - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Першотравневого

районного суду м. Чернівці А.В. Федіна

Суддя Першотравневого

районного суду м. Чернівці Л.А. Стоцька

Суддя Першотравневого

районного суду м. Чернівці Є.В. Нестеренко