Постановление суда № 87065613, 22.01.2020, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1936/17

Провадження №1-кп/307/78/20

УХВАЛА

22 січня 2020 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого

судді Гримут В.І.

при секретарі Ком`яті Н.А.

з участю прокурора Дьолог Я.В.

захисників Марич І.Ю.

Мокрянин Б.В.

обвинувачених ОСОБА_1

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тячів, кримінальні провадження про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, із повною загальною середньою освітою, сезонного робітника, одруженого, раніше не судимого,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, із повною загальною середньою освітою, сезонного робітника, одруженого, у порядку ст. 89 КК України судимого, та

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, із базовою загальною середньою освітою, сезонного робітника, одруженого, у порядку ст. 89 КК України не судимого, всіх трьох у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. 185 ч.ч. 2 та 3, 263 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Тячівського районного суду знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

У зв`язку з відкладенням судового засідання прокурор просить продовжити щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Підстави необхідності застосування саме такого виду запобіжного заходу вказав у письмовому клопотанні.

Захисник Мокрянин Б.В. та обвинувачений ОСОБА_1 просили відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 177, 178, 183, 194, 200 КПК України та п. «с» ч. 1 ст. 5 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, міра запобіжного заходу у вигляді взяття під варту обирається підозрюваному, обвинуваченому судом при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, що вказана особа може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Враховуючи особу ОСОБА_1 , який постійно ухилявся від явки до суду, що неодноразово служило підставою для відкладення розгляду справи, виходячи з тяжкості кримінальних правопорушень у вчиненні яких він обвинувачується, є підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою до 60 днів.

Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України щодо можливості обвинуваченого ОСОБА_1 перешкоджати кримінальному провадженню, із ступеня тяжкості інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою не відпали, докази в судовому засіданні не перевірені.

Ухвалою суду від 27.11.2019 р. відносно ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд вважає, що вказаний розмір застави слід залишити, підстав для його збільшення або зменшення не вказано.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 21, 177, 182, 183, 194, 318, 334, 369 КПК України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24-ї години 21.03.2020 року.

Розмір застави визначити у межах 20 (двадцять) прожиткових мінімуму для працездатних осіб (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять гривень), яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030200, код отримувача 37993783, банк отримувача Казначейство України, рахунок отримувача НОМЕР_1 .

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Тячівського районного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Закарпатської УВП відділу ДДВП України в Закарпатській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Закарпатської УВП відділу ДДВП України в Закарпатській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Тячівської місцевої прокуратури Дьолог Я.В. та головуючого по справі суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає виконанню негайно та може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий В.І. Гримут