Решение № 86945310, 15.01.2020, Селидівський міський суд Донецької області

Справа №242/4930/19

Провадження №2/242/103/20

РІШЕННЯ

Іменем України

15 січня 2020 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Капітонова В.І., секретар судового засідання Нарижна О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м.Селидове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

встановив:

29 серпня 2019 року позивач звернулася до суду з позовом до АТ «Українська залізниця» про стягнення заборгованості із заробітної плати.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона перебувала у трудових відносинах із відповідачем. 28 квітня 2017 року звільнена на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України (наказ від 28 квітня 2017 року № 26/ОС). На день її звільнення нарахована, але не виплачена заробітна плата складає за березень 2017 року - 4376,30 грн, за квітень 2017 року - 2708,19 грн.

Зазначала, що на час звернення до суду з позовом, суми, що належать позивачу від підприємства, не виплачені. Вважала дії відповідача незаконними, оскільки виплати усіх сум, що належать працівнику, проводяться у день звільнення. Просила суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості із заробітної плати у розмірі 7084,49 грн. та компенсацію за втрату частини заробітної плати у розмірі 1741,33 грн.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача АТ «Українська залізниця» в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмити у задоволенні позову, просив розглянути справу без його участі.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 03 вересня 2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 04 жовтня 2019 року зобов`язано АТ «Українська залізниця» надати засвідчені належним чином: копію наказу №236-ДНД від 17.03.2017 року «Про встановлення простою»; копію наказу №645-113-1 від 28.04.2017 року «Про деякі питання діяльності регіональної філії «Донецька залізниця»; відомості про обставини (дата, спосіб, місце) ознайомлення з наказом №236-ДНД від 17.03.2017 року та №645-113-1 від 28.04.2017 року позивача та керівництво Виробничого підрозділу «Ясинуватське БМЕУ»; копію наказу про звільнення №26/ОС від 28.04.2017 року; підстави для прийняття відповідачем рішення про виплату позивачу компенсації за невикористану відпустку - 13 днів; відомості про обставини (дата, спосіб, місце) ознайомлення позивача з наказом про звільнення №26/ОС від 28.04.2017 року; відомості про обставини проставляння відповідних записів до трудової книжки позивача, у тому числі щодо звільнення на підставі наказу №26/ОС від 28.04.2017 року. Також зобов`язано Селидівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надати індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) стосовно ОСОБА_1 , що містить інформацію про страховий стаж, заробітну плату та сплату страхових внесків страхувальником за період 2016 -2017 року.

На виконання зазначеної ухвали суду представником відповідача надано суду накази №384-Н від 15.03.2017 року та наказ №236/ДНД від 17.03.2017 року «Про встановлення простою». У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що надати інші відомості зазначені в ухвалі суду не має можливості через їх відсутність на підконтрольній території.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

ПАТ «Укрзалізниця», правонаступником якого є АТ «Укрзалізниця», є юридичною особою, що утворене відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (пункт 1). Товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

Законом України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» визначені правові, економічні та організаційні особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 відсотків акцій якого належать державі.

Згідно зі статтею 2 вказаного Закону утворення товариства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частини шостої статті 2 Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»» , прийнятою відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», вирішено утворити ПАТ «Укрзалізниця» на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з АТ «Українська залізниця» і 28 квітня 2017 року звільнена з роботи на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України. Дані обставини учасники справи не оспорюють, а тому відповідно до ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Відповідно до статті 115 КЗпП України, статті 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно з частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно зі статтею 4 КЗпП України законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно частина перша статті 9 ЦК України кореспондується з вищевказаною статтею КЗпП України щодо застосування ЦК України до врегулювання відносин, зокрема трудових, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Згідно із ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159.

Враховуючи позовні вимоги у даній справі, зокрема, вимоги щодо виплати заробітної плати та компенсації за втрату частини заробітку, застосуванню підлягають положення трудового і цивільного законодавства.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, і ця подія завдала збитків.

Згідно зі статтею 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо (частина друга статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).

Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом України у постановах: від 11 листопада 2015 року у справі № 6-2159цс15, від 23 березня 2016 року у справі № 6-364цс16, від 11 травня 2016 року, у справі № 6-383цс15, від 25 травня 2016 року у справі № 6-948цс16, в яких були встановлені подібні правовідносини та аналогічні фактичні обставини.

Відповідно до постанов Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» та № 252-VIII «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування» місто Донецьк Донецької області визнано тимчасово окупованою територією України.

Указом Президента України від 15 березня 2017 року № 62/2017 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України, яким тимчасово до реалізації пунктів 1 і 2 Мінського комплексу заходів від 12 лютого 2015 року, а також до повернення захоплених підприємств до функціонування згідно із законодавством України припинено переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької і Луганської областей шляхом залізничного сполучення.

Виробничі підрозділи Регіональної філії «Донецька залізниця», а саме: Донецька дирекція залізничних перевезень, у зв`язку з відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення діяльності з 15 березня 2017 року (дати введення в дію вищевказаного рішення Ради національної безпеки і оборони України) припинили виконання своїх функцій із забезпечення перевізного процесу.

У зв`язку з захопленням невідомими особами адміністративної будівлі та виробничих об`єктів ПАТ «Укрзалізниця», розташованих, зокрема у м. Донецьку, у відповідача з 20 березня 2017 року відсутній доступ до документації підприємства (кадрової, первинної, технічної, договірної, податкової, архівної та іншої) до комп`ютерних баз та втрачено контроль над господарською діяльністю.

За цим фактом за заявою відповідача порушено кримінальне провадження № 12017050420000286 за ознаками статті 341 КК України «Захоплення державних або громадських будівель чи споруд».

Висновком Торгово-промислової палати України від 16 січня 2018 року № 126/2/21-10.2 засвідчено настання обставин непереборної сили (наявність воєнного конфлікту на території Донецької області та здійснення у зв`язку із цим антитерористичної операції). Із фактичним захопленням з 20 березня 2017 року адміністративної будівлі та виробничих об`єктів ПАТ «Укрзалізниця», розташованих, зокрема у м. Донецьку (дати фактичного захоплення невстановленими озброєними особами виробничих та адміністративно-інформаційних потужностей підприємства) відповідач, у тому числі, фактично втратив доступ до первинних документів, на підставі яких має здійснюватися розрахунок сум заробітної плати, відпускних та ін., що підлягають до виплати на користь робітників як поточних виплат, так і виплат у день звільнення, та, будучи позбавленим можливості користуватися своїми коштами, здійснювати відповідні виплати, а також будь-які інші юридично значимі правові дії, на підставі яких могли б виникати чи припиняти свою дію певні правовідносини.

Суд враховує накази ПАТ «Укрзалізниця» №384-11 від 15.03.2017 року та наказ №236/ДНД від 17.03.2017 року «Про встановлення простою».

Проте, втрата контролю і доступу ПАТ «Укрзалізниця» до своїх виробничих потужностей та іншого майна, що знаходиться на території міста Донецька Донецької області і Донецької області, які перебувають під контролем незаконних збройних формувань, у тому числі до первинних документів з обліку трудових відносин з працівниками, починаючи з 20 березня 2017 року, коли фактично вийшло з під контролю управління вищезначеними структурними підрозділами і виробничими потужностями, що були закріплені за ним, а таким чином і припинене провадження господарської діяльності, знівелювала можливість ПАТ «Укрзалізниця» виконати зобов`язання згідно зі статтями 47, 83, 115 і 116 КЗпП України.

Вищевикладене спростовує доводи позивача ОСОБА_1 про те, що відповідач був обізнаний про обов`язки перед нею про виплату заборгованості по заробітній платі та мав виконати їх у повному обсязі.

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу за формою ОК-5 страхувальником регіональна філія «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» (код 40150216), виданої на ім`я ОСОБА_1 , сформованої 24.10.2019 року, у січні 2017 року нарахована сума складає 3640,63 грн., у лютому 2017 року нарахована сума складає 3479,93 грн., у березні 2017 року нарахована сума складає 4376,30 грн., у квітні нарахувань не відбувалося.

Проте, представником позивача надано довідку №1225/2 від 23 жовтня 2019 року та лист регіональної філії «Донецька залізниця» Структурний підрозділ «Донецька дирекція залізничних перевезень» з якої вбачається, що заробітна плата за період з 01 січня 2017 року по 28 лютого 2017 року у розмірі 5662,15 грн була перерахована на особовий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у ТВБВ 10004/0149 філія - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» України, за період з 01 березня 2017 року по 15 березня 2017 року ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата у розмірі 1720,34 грн, що з урахуванням обов`язкових утримань податків на доходи та інші збори складає 1367,99 грн, яка на 23.10.2019 року не отримана у касі Дирекції м. Лиман. Також, у листі зазначено, що станом на час звільнення заборгованість по заробітній платі відсутня.

З урахуванням вимог статей 12, 81 ЦПК України, встановивши, що у трудових правовідносинах між відповідачем ПАТ «Укрзалізниця» та його працівниками, зокрема ОСОБА_1 з 20 березня 2017 року виникли та дотепер існують обставини непереборної сили, які відповідач не міг передбачити чи відвернути, що завдали збитків як підприємству в цілому, так і його працівникам, у період існування яких ПАТ «Укрзалізниця» об`єктивно, з незалежних від нього причин було позбавлено можливості виконати зобов`язання, передбачені умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язки згідно із законодавчими та іншими нормативними актами щодо своїх працівників, у тому числі щодо позивача.

Нарахування заробітної плати та інших виплат проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатним розписом, розцінками та нормами праці, табелю обліку використання робочого часу, розпорядженнями про надбавки та премії, за умови, що господарська діяльність здійснювалась.

Проте, достовірно встановлено, що у зв`язку із захопленням невідомими особами адміністративної будівлі та виробничих об`єктів ПАТ «Укрзалізниця», розташованих, зокрема у місті Донецьк, у відповідача з 20 березня 2017 року відсутній доступ до документації підприємства (кадрової, первинної, технічної, договірної, податкової, архівної та іншої), до комп`ютерних баз та втрачено контроль над господарською діяльністю.

Майно ПАТ «Укрзалізниця», що знаходиться у м. Донецьку перебуває у незаконному володінні та під контролем третіх осіб. Фактично відповідач втратив контроль і доступ до своїх виробничих потужностей та іншого майна, у тому числі до трудових книжок працівників, оригіналів наказів, у тому числі затвердження та введення в дію штатного розпису, особових справ працівників. Відповідач фактично відсутній за фактичним місцем ведення діяльності та розташування офісу, зокрема, у м. Донецьк, за місцем роботи позивача по справі, і цей факт зумовлений поважними причинами. Відповідач не мав об`єктивної можливості перевірити факт виконання позивачем своїх професійних обов`язків та виконати свої зобов`язання за трудовим договором.

Копії документів, додані позивачем до позовної заяви на підтвердження своїх вимог, не завірені належним чином, їх походження суду не відомо, тож вони не можуть бути визнані судом належними та допустимими доказами.

Разом з тим, суд враховує той факт, що за період з 01 березня 2017 року по 15 березня 2017 року ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата у розмірі 1720,34 грн, що з урахуванням обов`язкових утримань податків на доходи та інші збори складає 1367,99 грн, яка на 23.10.2019 року не отримана та зберігається в касі Дирекції м. Лиман та позивач має особовий рахунок № НОМЕР_1 у ТВБВ 10004/0149 філія - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» України, що не позбавляє відповідача здійснити перерахування нарахованої заробітної плати.

Сам по собі факт звільнення позивача з АТ «Українська залізниця» не може бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникові за виконану роботу, а не за факт перебування у трудових відносинах.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України та з урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати пропорційно задоволених вимог за ставкою судового збору передбаченої Законом України «Про судовий збір» в сумі 149,83 грн. (1720,34/8826,02)*100%=19,50%; 768,40*19,50% =149,83 грн.).

Керуючись ст. ст. 12,13,81,259,258,263-265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40075815), що знаходиться за адресою: 03680, м. Київ, вул.Тверська, б.5, на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ), яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість по заробітній платі за березень 2017 року у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 34 коп.

Суми, що підлягають стягненню, визначені без утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40075815), що знаходиться за адресою: 03680, м. Київ, вул.Тверська, б.5, на користь держави судовий збір в розмірі 149 (сто сорок дев`ять) грн. 83 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після її функціонування, безпосередньо до Донецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І.Капітонов