Постановление суда № 86925342, 15.01.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

15 січня 2020 р. Справа №200/3199/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б.,

розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Донецькій області про:

- визнання неправомірними дій відповідача в частині не зарахування в наказі № 138 ос від 10.04.2018 р. про звільнення позивача відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за п. 7 ч. 1 ст. 77 до календарної вислуги років (16 років 06 місяців 18 днів) на пільгових умовах часу участі в антитерористичній операції з 21.07.2014 р. по 06.11.2015 р. та з 07.11.2015р. по 10.04.2018р. один місяць за три місяці;

- зобов`язання відповідача обчислити позивачу вислугу років з урахуванням Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-Х1І та «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 р. № 393 та внести зміни до наказу № 138 ос від 10.04.2018 року про звільнення позивача відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за п. 7 ч. 1 ст. 77 до календарної вислуги років (16 років 06 місяців 18 днів) на пільгових умовах шляхом врахування періоду участі в антитерористичній операції з 21.07.2014 р. по 06.11.2015 р. та з 07.11.2015р. по 10.04.2018р. один місяць за три місяці;

- визнання протиправною відмову відповідача в оформленні документів для призначення позивачу пенсії за вислугою років.

- зобов`язання відповідача оформити та подати до органу Пенсійного фонду України необхідні документи для призначення позивач пенсії за вислугою років, відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262- XII та постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби та контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей».

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, залишено без розгляду в зв`язку з пропуском позивачем процесуального строку звернення до суду.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року в справі № 200/3199/19-а було задоволено, ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддям від 13 грудня 2019 року справу № 200/3199/19-а передано для розгляду судді Бабічу С.І.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року було прийнято до провадження адміністративну справу № 200/3199/19-а та призначено засідання на 13 січня 2020 року.

13 січня 2020 року через відділ документообігу та архівної роботи суду ОСОБА_1 надана заява про відвід судді Бабіча С.І.

В обґрунтування заяви про відвід судді позивач послався на те, що прийняття суддею Бабічем С.І. неправомірного рішення про залишення його позову без розгляду від 07.10.2019 року, яке в подальшому було скасовано судом апеляційної інстанції, викликає у нього сумнів у неупередженості та об`єктивності судді, у зв`язку з чим ОСОБА_1 вважає, що суддя Бабіч С.І, не може брати участь у розгляді його справи та підлягає відводу.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року заява позивача про відвід судді передана до відділу документообігу та архівної роботи суду для здійснення автоматизованого розподілу, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду та зупинено провадження у адміністративній справі № 200/3199/19-а.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддям від 14 грудня 2019 року заява позивача у справі № 200/3199/19-а передана для розгляду судді Голубовій Л.Б.

Відповідно до частини 8 статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною 11 статті 40 КАС України питання про відвід має бути розглянуте не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід.

Перевіривши доводи заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Бабіча С.І., вважаю заявлений відвід необґрунтованим, виходячи з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Як на підставу про відвід судді позивач посилається на пункт 4 частини першої статті 36 КАС України.

У постанові Верховного Суду України від 11.10.2006р. (№21-496во06) зазначено, що суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено.

Тобто, із змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. Водночас, для того, що б ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Згідно з частиною 3 статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суд звертає увагу на те, що для відведення суддів необхідно обґрунтувати наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості або об`єктивності.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України», «Олександр Волков проти України»).

Відтак, не можуть бути підставами для відводу суддів заява, яка містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Таким чином, відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Бабіча С.І. від розгляду адміністративної справи № 200/3199/19-а слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 36, 39-41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Бабіча С.І. у адміністративній справі № 200/3199/19-а.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Б. Голубова