Постановление суда № 86916170, 10.01.2020, Біловодський районний суд Луганської області

Справа № 408/656/17

1-кп/408/71/19

УХВАЛА

10 січня 2020 року смт Біловодськ

Колегія суддів Біловодського районного суду Луганської області у складі:

головуючого судді: Соболєва Є.О.

суддів: Рукаса М.С., Булгакової Г.В.,

при секретареві Савенко Т.А.,

за участю: прокурора Лісового В.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого Рогозіної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016130570000779, відносно ОСОБА_1 , що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за п.п. 1,5 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п.п. 1,5 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 402, ч. 3 ст. 408, ч. 3 ст. 410, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 410 та ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

14 січня 2020 року о 24:00 годині у обвинуваченого спливає строк тримання його під вартою. До цього часу закінчити розгляд даного кримінального провадження об`єктивно не вбачається можливим через великий обсяг обвинувачення та з інших підстав.

У зв`язку з цим прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому терміну тримання під вартою ще на 60 днів, зазначаючи, що на цей час продовжують існувати ризики того, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Захисник заперчувала проти задовлення клопотання прокурора, посилаючись на недоведеність прокурором ризиків та тривалістю знаходження її підзахисного під вартою. Вважала, що, за таких обставин, обвинуваченому можливо застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу стеження, тим більше, що батьки ОСОБА_2 погодились нести тягар утримання їхнього сина.

Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.

Вислухавши учасників кримінального провадження, суд вважає необхідним зазначити таке.

Згідно вимог ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, наявність хоча б одного з ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні ряду тяжких та особливо тяжких злочинів. У суду не виникає сумнівів в обґрунтованості підозри причетності обвинуваченого до інкримінованих йому злочинів, оскільки обставини, викладені в обвинувальному акті, дають уяву для стороннього об`єктивного спостерігача, що саме він міг вчинити дані злочини.

Резонансність пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення полягає в тому, що він обвинувачується у спричинені смерті та тілесних ушкоджень відносно декількох осіб із застосуванням вогнепальної зброї, ввіреної йому для проходження служби.

Обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_1 дій, викледені в обвинувальному акті, а також досліджені характеризуючі його особу дані, з яких йдеться про нестійкий характер поведінки обвинуваченого, що супроводжується імпульсивністю, скритністю та образливістю, свідчасть про те, що й до цього часу продовжують існувати та не зменшились ризики того, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може переховуватись від суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім цього, вказані риси характеру обвинуваченого знайшли підтвердження у висновку комплексної судово-психіатричної експертизи, з якої вбачається, що обвинувачений в силу своєї нестійкої поведінки схильний на будь-які дії, в тому числі на погрозу життю та здоров`ю оточуючих. Схильність до таких дій суду не заперечував сам обвинувачений, який підтверджував факт погроз гранатою співслужбовцям, після того як він вважав їх винними у пропажі його автоматичної зброї.

У сукупності наведене, а також обставини наявності у обвинувачного складних відносин з дружиною, дає суду підставу також вважати, що на цей час продувжує існувати ризик того, що перебуваючі на волі ОСОБА_1 може вчинити інше, в тому числі тяжке або особливо тяжке кримінальне правопорушення.

Наведене переконало суд, що на цей час продовжують існувати реальні, а не абстарктні ризики передбачені ст. 177 КПК України, для запобігання яким буде недостатнім обрання менш суворого запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд приймає до уваги й інші обставини, а саме, що обвинувачений за віком і станом здоров`я може утримуватись в ізоляції від суспільства, відсутність у нього міцних соціальних зв`язків у місці постійного пороживання, він є військовослужбовцем з поганою репутацією, розмір завданої шкоди.

З огляду на те, що закінчити розгляд кримінального провадження на цей час не вбачається можливим, дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому закінчується, а обрання більш м`якого запобіжного заходу є неможливим, суд дійшов висновку про необхідність продовження ОСОБА_1 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів.

На підставі наведеного, керуючись ст. 331 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів, а саме до 24:00 години 10 березня 2020 року.

Копію ухвали вручити всім учасникам процесу.

Ухвала може бути оскражена до Луганського апеляційного суду через Біловодський районний суд Луганської області протягом десяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий:

Судді: