№ 86754444, 27.12.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/28268/19

Провадження № 2-а/761/540/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.М.,

при секретарі: Яворській А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), справу за за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними; скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу та закриття провадження у справі,

в с т а н о в и в:

В липні 2019р. позивачка ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила суд:

- визнати протиправними дії Заступника директора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Оленчика А.Я., щодо притягнення позивачки до адміністративної відповідальності;

- скасувати постанову відповідача про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу № ПАН-027/38-023/19/38-11409/19 від 04 липня 2019р.;

- провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовував тим, що 04 липня 2019р. посадовою особою відповідача було складено відносно неї постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу № ПАН-027/38-023/19/38-11409/19, якою позивачку було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 166-19 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Вищевказана постанова, на думку позивачки, винесена безпідставно, з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: порушена процедура її притягнення до відповідальності, і тому вказана постанова підлягає скасуванню, оскільки на час притягнення її до адміністративної відповідальності сплинули строки визначені ст. 38 КУпАП.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22 липня 2019р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

13 вересня 2019р. на адресу суду надійшов відзив від відповідача, в якому відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що притягнення позивачки до адміністративної відповідальності відбулося з дотриманням строків визначених ст. 38 КУпАП, при цьому стороною позивача не враховано, що правопорушення, яке було вчинено є триваючим.

Одночасно з відзивом на позов, стороною відповідача було подано до суду клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019р. вказане клопотання залишено без задоволення.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що позивачка станом на 04 липня 2019р. відносилася до керівників банку, займала посаду головного бухгалтера - АТ «Універсал Банк».

Судом встановлено і це не оспорювалося сторонами, що позивачкою до повноважень якої належить здійснення контролю за поданням до відповідача регулярного збору за 2 квартал 2018р. в повному обсязі, оскільки банком, згідно наданих до відповідача розрахунком суми регулярного збору у формі диференційованого збору, що підлягає сплаті невірно розраховано ступінь ризику, у зв`язку з чим невірно обчислено суму регулярного збору, що підлягає сплаті до відповідача за 2 квартал 2018р., що призвело до неповної сплати банком регулярного збору у формі диференційованого збору за 2 квартал 2018р. чим порушено вимоги ст. 22 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Звертаючись до суду з вказаним позовом, сторона позивача не заперечувала факту вчинення вказаного адміністративного правопорушення, що мав місце внаслідок помилки, однак вважала, що посадова особа відповідача діяла неправомірно.

Частиною 1 ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Враховуючи те, що позивачкою визначено суб`єктний склад, а саме відповідач Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, а не його посадова особа, то вимога позивачки про визнання протиправними дій Заступника директора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Оленчика А.Я., щодо притягнення позивачки до адміністративної відповідальності не підлягає задоволенню.

За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження по справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного спливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення.

Так, відповідач заперечуючи проти позову, у відзиві на позов зазначав, зо адміністративне правопорушення, яке було вчинено позивачкою є триваючим, а тому адміністративне стягнення накладено правомірно, однак суд з вказаними доводами сторони відповідача не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до положень п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП .

Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

З огляду на те, що правопорушення, вчинене позивачкою, не носить характер триваючого, та на час винесення спірної постанови відповідача закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, визначені у ч. 1 ст. 38 КУпАП, позивачку протиправно притягнуто до адміністративної відповідальності.

Аналогічна правова позиція, висловлена у постановах Верховного Суду від 11 грудня 2018р. по справі № 242/924/17, від 11 квітня 2018р. по справі № 804/401/17.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме слід скасувати постанову про накладення на позивачку адміністративного стягнення у вигляді штрафу № ПАН-027/38-023/19/38-11409/19 від 04 липня 2019р. та на підставі п. 3) ч. 3 ст. 286 КАС України закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 19, 25, 72, 77, 78, 90, 121, 139, 241-246, 250, 251, 286, 293, 295, пп.15.5 п. 15 Розділу VIІ «Перехідні положення» КАС України; ст. 19 Конституції України; ст. ст. 7, 9, 22, 33-35, 38, 166-19, 245, 254, 284 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними; скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу та закриття провадження у справі - задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу № ПАН-027/38-023/19/38-11409/19 від 04 липня 2019р.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 166-19 КУпАП - закрити, у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

В решті вимог адміністративного позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: