Решение № 86544891, 28.11.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2019 р. Справа№200/9644/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Волгіної Н.П.,

при секретарі судового засідання Карпенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення відповідача від 29 листопада 2018 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати відповідача, зарахувати до пільгового підземного стажу за Списком № 1 періоди його роботи з 6 березня 1990 року по 15 травня 1990 року та з 15 травня 1990 року по 14 вересня 1999 року;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву від позивача 28 листопада 2017 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що він, маючи достатньо трудового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, звернувся за призначенням пенсії до Костянтинівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України; до заяви про призначення пенсії додав необхідні документи про підтвердження роботи (стажу).

Рішенням Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № б/н від 29 листопада 2018 року ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пільгової пенсії у зв`язку із не зарахуванням до пільгового стажу позивача періодів його роботи: з 6 березня 1990 року по 15 травня 1990 року на посаді підземного гірничого робочого очисного забою та з 15 травня 1990 року по 14 вересня 1993 року на посаді підземного гірничого робочого по ремонту гірничих копалень в Шахті імені Карла Маркса ДП «Орджонікідзевугілля» - у зв`язку з неможливістю провести перевірку довідки пільгового характеру, яка видана Шахтою імені Карла Маркса ДП «Орджонікідзевугілля».

Позивач вважає рішення відповідача протиправним, оскільки ним було надано достатню кількість необхідних документів, які підтверджують наявність в нього права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а неможливість здійснити перевірку достовірності відомостей, відображених у наданих позивачем довідках, не може бути підставою для відмови зарахувати вказаний у довідках та трудовій книжки стаж до страхового стажу, який дає право на отримання пенсії на пільгових умовах. Зазначає, що на час звернення із заявою про призначення пенсії він мав достатній стаж для виходу на пенсію на пільгових умовах (а.с. 5-9).

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , зазначивши, що спірне рішення є обґрунтованим та таким, що відповідає приписам чинного законодавства. На дату звернення до управління страховий стаж позивача склав 24 роки 8 місяців 22 дні; пільговий стаж за Списком № 1 – 9 років.

Не зараховано до пільгового стажу позивача наступні періоди його роботи: з 6 березня 1990 року по 15 травня 1990 року на посаді підземного гірничого робочого очисного забою та з 15 травня 1990 року по 14 вересня 1993 року на посаді підземного гірничого робочого по ремонту гірничих копалень в шахті імені Карла Маркса ДП «Орджонікідзевугілля» - оскільки підприємство не здійснило реєстраційні дії на підконтрольній українській владі території, у зв`язку із чим виявилось неможливим перевірити достовірність пільгових довідок позивача.

Відповідач зазначає про правомірність прийнятого рішення та просить суд відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог в повному обсязі (а.с. 14-16).

Ухвалою від 3 вересня 2019 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 19 вересня 2019 року (а.с. 1-2).

Ухвалою від 19 вересня 2019 року підготовче засідання відкладено на 3 жовтня 2019 року (а.с. 44).

3 жовтня 2019 року підготовче засідання відкладено на 16 жовтня 2019 року (а.с. 54).

Ухвалою від 16 жовтня 2019 року підготовче засідання відкладено на 30 жовтня 2019 року (а.с. 61).

Ухвалою від 30 жовтня 2019 року поновлено позивачу строк звернення до суду із даним позовом та закрито підготовче провадження у справі, призначено розгляд справи по суті на 20 листопада 2019 року (а.с. 67-68).

Ухвалою суду від 20 листопада 2019 року оголошено перерву у розгляді справи до 28 листопада 2019 року (а.с. 76).

Позивач та представник відповідача в судове засідання 28 листопада 2019 року не з`явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

В матеріалах справи містяться клопотання представника позивача від 2 жовтня 2019 року та від 20 листопада 2019 року про розгляд справи без його участі та без участі позивача (а.с. 51, 73).

Причини неявки в судове засідання представника відповідача суду не повідомлені.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, беручи до уваги належне повідомлення сторін про дату, час і місце цього засідання, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності позивача та представника відповідача.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , знаходиться на обліку у відповідача (а.с. 10-13).

Відповідач, Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 42171400, місцезнаходження: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25, є суб`єктом владних повноважень, який здійснює у спірних правовідносинах владні управлінські функції та відповідно до КАС України є належним відповідачем у даній справі (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) (а.с. 29-31).

Як встановлено судом, 28 листопада 2017 року позивач звернувся до Костянтинівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (правонаступником якого є відповідач) із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, до якої додав: копію паспорту ВС № 940115, виданого Калінінським РВ Горлівського МУ УМВС України у Донецькій області від 29 вересня 2001 року, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру № 2464217735, копію трудової книжки від 23 липня 1985 року НОМЕР_2 , копію диплому від 13 липня 1985 року Д № 206713, довідку про період військової служби від 1 грудня 2017 року № 7708, довідки про пільговий стаж від 10 жовтня 2017 року № 1010/01, № 1010/02, № 1010/03, № 1010/04, № 1010/05, видані Державним підприємством «Артемвугілля»; довідку про пільговий стаж від 26 листопада 2017 року № 10, видану Шахтою імені Карла Маркса Державного підприємства «Орджонікідзевугілля»; довідки про заробітну плату від 22 листопада 2017 року № 2211/01, № 2211/02; довідки від 16 грудня 2014 року № 1425023647 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с. 14, 21).

Відповідно до записів у трудовій книжці позивача, витяг з якої міститься в матеріалах справи, позивач у спірні періоди:

з 6 березня 1990 року по 14 травня 1990 року працював гірником V розряду очисного забою в Шахті імені Карла Маркса ДП «Орджонікідзевугілля»;

з 15 травня 1990 року по 14 вересня 1993 року працював гірником IV розряду з ремонту гірничих виробытк в Шахті імені Карла Маркса ДП «Орджонікідзевугілля».

Також судом встановлено, що 11 жовтня 2018 року позивач, не отримавши рішення за результатом розгляду його заяви від 28 листопада 2017 року, повторно звернувся до відповідача із новою заявою про призначення пільгової пенсії за віком (а.с. 79).

29 листопада 2018 року за наслідком розгляду заяви позивача від 28 листопада 2017 року відповідачем було прийнято рішення № б/н про відмову в призначені пенсії позивачу. Як вбачається з цього рішення позивачу не було зараховано до пільгового стажу (за Списком № 1) періоди його роботи з 6 березня 1990 року по 14 травня 1990 року, з 15 травня 1990 року по 14 вересня 1993 року з тієї підстави, що управління не мало можливості здійснити перевірку достовірності відомостей, зазначених у пільговій довідці, виданої ДП «Орджонікідзевугілля», так як останнє не здійснило перереєстрацію на підконтрольну українській владі територію України (а.с. 14-16).

21 грудня 2018 року за результатом розгляду заяви позивача від 11 жовтня 2018 року було прийнято рішення про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 11 жовтня 2018 року (зв. бік а.с. 81).

Як вбачається з з цього рішення до пільгового стажу позивача, який дає право на ризначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, знов не було зараховано період роботи позивача з 6 березня 1990 року по 14 вересня 1993 року (а.с. 81).

Будучи не згодним із рішенням відповідача № б/н від 29 листопада 2018 року, яким йому було відмовлено у призначенні пільгової пенсії з листопада 2017 року, позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом (а.с. 4-9).

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулюються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Закон № 1058-IV).

Згідно ст. 8 Закон № 1058-IV громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи.

Пунктом 1 ст. 114 Закону № 1058-IV передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 26 цього Закону.

Частиною 1 ст. 44 Закону України № 1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, далі – Порядок № 22-1).

Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.

Підпунктом 2 п. 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу, Порядок № 637).

Згідно п. 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії […] при зверненні особи із відповідною заявою.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абз. 2 пп. 3 п. 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення […] без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (п. 4.3 Порядку № 22-1).

Пунктом 4.7 Порядку № 22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Як встановлено під час розгляду справи, позивач 28 листопада 2017 року звернувся до Костянтинівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (правонаступником якого є відповідач) із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах (за Списком № 1).

Відповідно до рішення відповідача до пільгового стажу позивача не були зараховані періоди його роботи на Шахті імені Карла Маркса ДП «Орджонікідзевугілля»: з 6 березня 1990 року по 14 травня 1990 року - гірником V розряду очисного забою, з 15 травня 1990 року по 14 вересня 1993 року - гірником IV розряду з ремонту гірничих виробітків (а.с. 14 - 16).

Не зарахування вказаних періодів періодів сталося у зв`язку із тим, що управління не мало змоги провести перевірку достовірності відомостей, зазначених у пільговій довідці, виданої ДП «Орджонікідзевугілля», так як зазначене підприємство не перереєструвалося на підконтрольну українській владі територію України.

При вирішенні питання щодо правомірності/неправомірності не зарахування до пільгового стажу позивача вказаних періодів його роботи суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі – Закон України “Про пенсійне забезпечення”, Закон № 1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно п. 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі – Порядок № 383), для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, - уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

В п. 1 Порядку № 637 також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами; пунктом 20 Порядку № 637 також передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Таким чином, відповідно до чинного законодавства основним та достатнім документом (за наявності відповідних записів в ній), що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року. Враховуючи наведене, Список № 1 необхідно застосовувати у тій редакції, в якій він був чинним станом на період роботи позивача.

До Списку № 1 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких надає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 (була чинна з 22 серпня 1956 року по 31 грудня 1991 року) до робіт та посад, для яких передбачена пенсія на пільгових умовах, зокрема, належать всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля […], а також всі робітники, які зайняті повний

робочий день під землею з обслуговування вказаних вище робітників та службовців.

Згідгно Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженою постановю Кабінету Міністрів України СРСР від 26 січня 1991 року № 10 (була чинна з 26 січня 1991 року), до посад, для яких передбачена пенсія на пільгових умовах, зокрема, належать (код 1010100а) всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах та (код 1010100г-17541) робітники та спеціалісти, зайняті монтажем, демонтажем, ремонтом та налагодженням обладнання.

Таким чином, періоди роботи позивача гірником V розряду очисного забою (з 6 березня 1990 року по 14 травня 1990 року) та гірником IV розряду з ремонту гірничих виробітків (з 15 травня 1990 року по 14 вересня 1993 року) на Шахті імені Карла Маркс» ДП «Орджонікідзевугілля» відповідають наведеному переліку.

Разом із цим судом встановлено, що у трудовій книжці позивача відсутні записи про повну зайнятість ОСОБА_1 на роботах: гірником V розряду очисного забою (з 6 березня 1990 року по 14 травня 1990 року) та гірником IV розряду з ремонту гірничих виробітків (з 15 травня 1990 року по 14 вересня 1993 року) (а.с. 19).

Як вже зазначалось судом, згідно п. 10 Порядку № 383 та п. 1 Порядку № 637 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати […] виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, - уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку № 637 підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності […] відповідних записів у трудовій книжці.

На підтвердження зайнятості на вказаних посадах повний робочий день позивачем було надано Костянтинівському об`єднаному управлінню Пенсійного фонду України разом із заявою від 28 листопада 2017 року довідку про підтвердження пільгового стажу № 10 від 26 листопада 2017 року, видану Шахтою імені Карла Маркс ДП «Орджонікідзевугілля» (а.с. 22), яка містить відомості щодо повної зайнятості позивача на вказаних роботах та відомсті щодо проведення атестації робочих місць, які займав позивач протягом спірних періодів (посилання на наказ про атестацію робочих місць № 690 від 31 грудня 1994 року) (а.с. 22).

Суд вважає за необхідне заначити, що відповідно до пунктів 4.1 – 4.3 Порядку № 383 при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації. Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Суд зазначає, що вказана вище довідка про підтверджена трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (№ 10) видана в тому числі на підставі особової картки (ф. Т-2) позивача № 6, облікового рахунку на заробітну плату № 412 табелю підйому та спуску в шахту і містить всі необхідні відомості, які підтверджують зайнятість позивача на роботах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах (за Списком № 1).

У спірному рішенні відповідача не наведено обґрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей, наведених у цій довідці.

Також відповідачем не наведено правових норм, які імперативно зобов`язують органи Пенсійного фонду України при розгляді заяв громадян про призначення пенсії (в тому числі на пільгових умовах) у випадку неможливості проведення перевірки первинних документів, зазначених у наданих довідках про заробітну плату, не приймати їх до уваги.

Суд зауважує, що згідно з практикою Європейського Суду з Прав Людини, пенсія підпадає під захист ст. 1 Протоколу 1 (право власності). Зокрема, у своїй практиці ЄСПЛ інтерпретує поняття “майно” дуже широко, та зараховує до нього рухоме і нерухоме майно, а також майнові і немайнові інтереси. Неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що позбавлення особи майна є втручанням у право власності особи (зокрема, у справах Andrejeva v. Latvia (App. № 55707/00, § 77) Stummer v. Austria (App. № 37452/02, § 82), ЄСПЛ підтвердив, що принципи, які застосовуються у справах щодо порушення ст. 1 Протоколу 1, поширюються на пенсії). Якщо чинне законодавство держави передбачає пенсійні виплати, це повинно розглядатись як таке, що генерує майновий інтерес (Carson and Others v. the United Kingdom, App. № 42184/05, § 64, Lakicervic and others v. Monte).

У справі Muller v. Austria (App. 5879/72) на той час Європейська комісія з прав людини встановила, що коли особа робить обов`язкові внески до Пенсійного фонду, в неї виникає право власності на частку цього фонду.

Таким чином, уточнююча довідка № 10 від 26 листопада 2017 року, видана Шахтою імені Карла Маркса ДП «Орджонікідзевугілля» (як і довідка про заробітну плату позивача, видана Шахтою імені Карла Маркс» ДП «Орджонікідзевугілля» за № б/н (без дати)) підлягали (та підлягають) врахуванню при розгляді питання про призначення пільгової пенсії позивачу.

Відповідно, періоди роботи роботи ОСОБА_1 гірником V розряду очисного забою (з 6 березня 1990 року по 14 травня 1990 року) та гірником IV розряду з ремонту гірничих виробітків (з 15 травня 1990 року по 14 вересня 1993 року) на Шахті імені Карла Маркса ДП «Орджонікідзевугілля» підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача (за Списком № 1).

Суд не приймає заперечення відповідача стосовно не зарахування цього стажу до пільгового у зв`язку із тим, що довідки видані підприємством, яке не перемістилось на підконтрольну українській владі територію України, так як позивач набув трудовий стаж у період, коли населений пункт (м. Єнакієво Донецької області), на території якого Шахта імені Карла Маркса ДП «Орджонікідзевугілля» здійснювало/здійснює господарську діяльність, було утворено відповідно до законодавства України та перебувало під контролем української влади.

Всі первинні документи сформовані до проведення антитерористичної операції, тому не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії лише з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де особою набутий відповідний стаж роботи.

Крім цього, суд наголошує, що на практиці Міжнародного суду ООН щодо окупованих територій сформульовані висновки («намібійські винятки»), згідно яких документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження права громадян.

Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10 травня 2001 року) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23 лютого 2016 року) приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10 травня 2001 року, § 96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10 травня 2001 року, § 92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23 лютого 2016 року, § 142).

З огляду на принципи, сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, суд приймає до уваги інформацію викладену в документах, що видані органами, підприємствами, установами та організаціями, що знаходяться на непідконтрольній українській владі території, оскільки їх неприйняття та невизнання веде за собою порушення прав громадян.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що суб`єктом владних повноважень при прийнятті спірного рішення були порушені приписи п. 4.3 Порядку № 22-1, відповідно до яких рішення за результатом розгляду заяви особи про призначення пенсії має бути прийнято не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Проаналізувавши вказані обставини у сукупності, суд дійшов висновку, що рішення Костянтинівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 29 листопада 2018 року № б/н про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 - не відповідає вимогам щодо всебічного, повного та повного та об`єктивного розгляду поданих позивачем документів, а тому є не правомірним та підлягає скасуванню.

Суд відхиляє доводи відповідача про відмову у задоволенні позовних вимог позивача з тих підстав, що відповідачем у грудні 2018 року було прийнято рішення про призначення пільгової пенсії позивачеві, - так як предметом спору в межах даної справи є правомірність іншого рішення Костянтинівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, прийнятого за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 28 листопада 2017 року.

Згідно п. 2 ч. 2 та ч. 3 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд вважає, що належним способом захисту у даній справі є також зобовязання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28 листопада 2017 року про призначення пенсії за віком згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши при цьому до пільгового стажу позивача (за Списком № 1 роботу) періоди його роботи гірником V розряду очисного забою (з 6 березня 1990 року по 14 травня 1990 року) та гірником IV розряду з ремонту гірничих виробітків (з 15 травня 1990 року по 14 вересня 1993 року) на Шахті імені Карла Маркса ДП «Орджонікідзевугілля».

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що підставою для звернення до суду із даним позовом стало відмова відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, беручи до уваги, що основні позовні вимоги позивача (щодо визнання неправомірним та скасування рішення) за висновком суду є такими, що підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача всю суму судового збору, сплаченого при зверненні позивача до суду із даним позовом згідно квитанції № 0.0.1422337152.1 від 29 липня 2019 року (а.с. 4).

Керуючись ст.ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 118, 139, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 29 листопада 2018 року № б/н про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах (за Списком № 1).

Зобов`язати Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28 листопада 2017 року про призначення пенсії за віком згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши при цьому до пільгового стажу позивача (за Списком № 1) періоди його роботи гірником V розряду очисного забою з 6 березня 1990 року по 14 травня 1990 року та гірником IV розряду з ремонту гірничих виробітків з 15 травня 1990 року по 14 вересня 1993 року на Шахті імені Карла Маркса ДП «Орджонікідзевугілля».

Стягнути з Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 41247274, юридична адреса: 85400, Донецька область, м. Костянтинівсько-Дружківе, вул. Героїв Праці, буд. 6) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ) витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, його вступна та резолютивна частини складені та підписані 28 листопада 2019 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно приписів підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення Донецького окружного адміністративного суду подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 9 грудня 2019 року.

Суддя Н.П. Волгіна