Решение № 86530719, 17.12.2019, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2019 року Справа № 923/760/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В., за участю секретаря судових засідань Зуденко Є.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства "Міське дорожнє управління" Херсонської міської ради (м. Херсон),

до відповідача-1: Комунального підприємства "Дорожник" Херсонської міської ради (м. Херсон),

до відповідача-2: Приватного підприємства "НАФТОРЕСУРСИ" (с. Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області),

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2: Корабельного районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (м. Херсон),

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2: Головного управління ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі (м. Херсон),

про визнання права господарського відання, виключення з опису та зняття арешту,

за участю представників:

позивач - Калугін Д.О.,

відповідача - 1 - не прибув,

відповідача - 2 - Дубовий І.А.,

третьої особи-1 – Островський Б.Л.,

третьої особи-2 - Ростецька В.А.

Комунальне підприємство "Міське дорожнє управління" Херсонської міської ради 10.09.2019 року звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 23.09.19, просить визнати за комунальним підприємством «МІСЬКЕ ДОРОЖНЄ УПРАВЛІННЯ» Херсонської міської ради (код за ЄДРПОУ 03359262) право господарського відання на майно, а саме: ЛЕВ, модель 183141, категорія ПРИЧІП, рік виробництва 2017, VIN Y79183141H0D18276, шасі Y79183141H0D1 номерний знак НОМЕР_1 , колір ТЗ ЧОРНИЙ; МАЗ, модель 5550СЗ, категорія ВАНТАЖНИЙ, рік виробництва 2017, VIN НОМЕР_2 , шасі НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 колір ЖОВТИЙ; СБМ, модель МДКЗ 12-00, категорія ВАНТАЖНИЙ, рік виробництва 2016, VIN НОМЕР_4 , шасі НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_6 , колір БІЛИЙ; автомобіль КРАЗ 365055 комбінований зі змінним устаткуванням МДКЗ-30-01 на шасі КРАЗ 650055, рік випуску 2011, тип ПІДМІТАЛЬНО-ПРИБИРАЛЬНИЙ ВАНТАЖНИЙ, номер шасі НОМЕР_7 , номерний знак НОМЕР_8 АХ.

Виключити з опису та зняти арешт, накладений державним виконавцем Корабельного PB ДВС м. Херсон ГТУЮ в Херсонській області Кушнаренко Андрієм Юрійовичем відповідно до його постанови від 16.05.2019 року про опис та арешт майна боржника у рамках зведеного виконавчого провадження №58993406, з наступного майна: ЛЕВ, модель 183141, категорія ПРИЧІП, рік виробництва 2017, VIN Y79183141H0D18276, шасі Y79183141H0D1 номерний знак НОМЕР_1 , колір ТЗ ЧОРНИЙ; МАЗ, модель 5550СЗ, категорія ВАНТАЖНИЙ, рік виробництва 2017, VIN^ НОМЕР_2 , шасі НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 колір ЖОВТИЙ; СБМ, модель МДКЗ 12-00, категорія ВАНТАЖНИЙ, рік виробництва 2016, VIN НОМЕР_9 , шасі НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_6 , колір БІЛИЙ; автомобіль КРАЗ 365055 комбінований зі змінним устаткуванням МДКЗ-30-01 на шасі КРАЗ 650055, рік випуску 2011, тип ПІДМІТАЛЬНО-ПРИБИРАЛЬНИЙ ВАНТАЖНИЙ, номер шасі НОМЕР_7 , номерний знак НОМЕР_8 АХ.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2019 року справу розподілено судді Гридасову Ю.В.

Ухвалою суду від 11.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 03 жовтня 2019 року о 10:00.

Протокольними ухвалами суд відкладав підготовчі судові засідання з 03.10.2019 до 14 години 30 хвилин 10.10.2019 року, з 10.10.2019 до 14 години 00 хвилин 05.11.2019 року, з 05.11.19 до 14 години 30 хвилин 28.11.19.

Протокольними ухвалами від 05.11.19, 28.11.19, продовжено строк підготовчого провадження на до 17.12.19.

Ухвалою у справі, яка занесена до протоколу підготовчого судового засідання від 28.11.19, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 17.12.19 об 11 годині 30 хвилин.

У судовому засіданні 17.12.19 проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Позивач у позовній заяві та відповіді на відзив посилається на наступні обставини:

з огляду на те, що станом на момент винесення державним виконавцем постанов про опис та арешт спірного рухомого майна (16.05.2019 р.) позивач вже отримав від засновника (власника) спірні транспортні засоби у господарське відання (рішення сесії Херсонської міської ради № 1654 «Про передачу на баланс комунальному підприємству «Міське дорожнє управління» Херсонської міської ради товарно-матеріальних цінностей» від 19.10.2018р.), останні мають бути виключені з опису та з них має бути знято арешт;

рішення сесії Херсонської міської ради, як єдиного власника (засновника) КП «Міське дорожнє управління» та КП «Дорожник» прийняті в межах повноважень Херсонської міської ради, є чинними та ніким не оспорюються, а відтак є такими, що створюють правові наслідки, в тому числі наслідки переходу права господарського відання на спірне майно від КП «Дорожник» до КП «Міське дорожнє управління»;

рішення сесії Херсонської міської ради були прийняті до відкриття виконавчого провадження Корабельним РВ ДВС м. Херсон ГТУБ у Херсонській області відтак, на думку позивача, твердження про те, що вони направлені на ухилення від погашення заборгованості є необгрунтованим;

відповідно до рішення Херсонської міської ради від 19.10.2018р. № 1652 «Про затвердження Статуту комунального підприємства «Дорожник» Херсонської міської ради у новій редакції після передачі на балансовий облік товарно-матеріальних цінностей КП «Міське дорожнє управління» ХМР, Статутний капітал комунального підприємства «Дорожник» (боржник за виконавчим провадженням та відповідач-1 у справі), сформований за рахунок майна, становить 4 млн. 080 тис. 218 грн. 61 коп. (чотири мільйона вісімдесят тисяч двісті вісімнадцять гривень 61 копійка), що майже в 7 разів перевищує суму боргу і дає можливість у повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів, а тому, як стверджує позивач, твердження відповідача-2, щодо уникнення відповідальності боржника перед кредиторами, в тому числі перед ПП «Нафторесурси», є необґрунтованим;

вищевказані рішення сесії Херсонської міської ради, в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України, не є правочином, а тому посилання відповідача-2 на норми цивільного законодавства щодо фіктивності правочину або наявності у вказаних рішеннях ознак фраудаторних правочинів, на думку позивача, не заслуговує на увагу;

позивач в обґрунтування позовних вимог посилається, зокрема, на положення Статуту підприємства-позивача, ст. 13, 60 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 133, 136 Господарського кодексу України, ст. 316, 317, 319 Цивільного кодексу України, ст. 55 Конституції України.

Представник позивача під час судового розгляду справи по суті (у вступному та заключному слові) підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та заперечував проти аргументів відповідача, викладених у відзиві та письмових поясненнях (запереченнях).

Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях (запереченнях) посилається на наступні обставини:

як позивач (КП «Міське дорожнє управління» ХМР) так і відповідач-1 (КП «ДОРОЖНИК» ХМР) є комунальними підприємствами;

розділом 4 Статуту як КП «Дорожник» так і КП «Міське дорожнє управління», які наявні в матеріалах справи, передбачено, що майно передається Засновником підприємству у господарське відання;

пунктом 4.3. Статутів передбачено, що майно перебуває у комунальній власності територіальної громади міста;

із цього, на думку відповідача-2, слід зробити висновок, що у позивача відсутнє майнове право власника на спірне майно, оскільки таке право належить виключно територіальній громаді міста в особі Херсонської міської ради, а тому у позивача відсутня правова підстава посилатися на норми частини 1 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» як на підставу для захисту майнових прав, оскільки останній таких немає в силу Закону;

Комунальне підприємство «ДОРОЖНИК» Херсонської міської ради (відповідач-1) станом на 19.10.2018 року мало тільки перед відповідачем-2 наступну заборгованість: 340 124 гривень 15 копійок та 580 370 гривень 69 копійок, всього 920 494,84 грн.;

за наявності боргових зобов`язань майно боржника (за виконавчим провадженням) передано на балансовий облік позивача, на думку відповідача-2, з метою уникнення відповідальності боржника (відповідача-1 у справі) перед кредиторами в тому числі відповідачем-2;

в таких діях міської ради, боржника та позивача, щодо виведення майна з під відповідальності вбачається ознаки фраудаторних правочинів (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам);

на думку відповідача-2, рішення, яким передано на баланс позивачу майно, серед якого і майно на яке накладено арешт, є фіктивним правочином та не повинно бути взято до уваги судом;

крім того, відповідач-2 вважає, що позивач не є власником майна на яке накладено арешт та проведено опис майна, і підтверджується наданими самим позивачем технічними паспортами.

Представник Відповідача-2 під час судового розгляду справи по суті (у вступному та заключному слові) заперечував проти позовних вимог та аргументів позивача, викладених у позові та відповіді на відзив.

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2 у письмових поясненнях посилається на наступні обставини:

згідно відповіді МВС спірне рухоме майно належить боржнику у виконавчому провадженні (відповідачу-1);

державним виконавцем Корабельного PB ДВС м. Херсон ГТУІО в Херсонській області Кушнаренко А.Ю., відповідно до його постанови від 16.05.19 про опис та арешт майна боржника у рамках зведеного виконавчого провадження № 58993406, описано й арештовано спірне майно божника (відповідача-1 у справі);

оскільки постанова про опис та арешт майна боржника була винесена 16.05.2019 року, а позивач звернувся до суду тільки 10.09.2019 грн., на думку третьої особи-1, позивачем пропущені строки оскарження встановлені ч. 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження".

Представник третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2 під час судового розгляду справи по суті (у вступному та заключному слові) заперечував проти позовних вимог та аргументів позивача, викладених у позові та відповіді на відзив.

Третья особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2 у письмових поясненнях посилається на наступні обставини:

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі має першочергове пріоритетне задоволення вимог щодо звернення стягнення на заставне майно Комунального підприємства «Дорожник» Херсонської міської ради;

станом на 28.11.2019 у Комунального підприємства «Дорожник» Херсонської міської ради (відповідач-1 у справі) обліковується податковий борг у сумі 1 162 734,38 грн., тому у Головного Управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі відсутні законні підстави для припинення податкової застави.

Представник третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2 під час судового розгляду справи по суті (у вступному та заключному слові) заперечував проти позовних вимог та аргументів позивача, викладених у позові та відповіді на відзив.

Відповідач-1, повідомлений про час, дату і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення ухвал суду рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд не повідомив. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк, без поважних причин, відповідач-1 не надав.

Відповідно до положень частини 9 статті 165 ГПК України: "У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами."

Позивачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):

10.09.19 позов;

10.09.19 заява про забезпечення позову;

16.09.19 заява про забезпечення позову;

16.09.19 заява про видачу ухвали;

23.09.19 заява про збільшення розміру позовних вимог;

24.09.19 заява про долучення до матеріалів справи нових письмових доказів;

03.10.19 заява про ознайомлення з матеріалами справи;

09.10.19 відповідь на відзив;

18.11.19 заява про виконання ухвали суду (про долучення до матеріалів справи нових письмових доказів);

17.12.19 заява про збільшення розміру позовних вимог (залишена без розгляду судом відповідною протокольною ухвалою).

Відповідачем-1 під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань): не подавались.

Відповідачем-2 під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):

19.09.19 письмове клопотання про ознайомлення з матеріалами справи;

03.10.19 відзив;

03.10.19 письмове клопотання про відкладення розгляду справи;

10.10.19 письмове клопотання про витребування доказів;

15.10.19 письмове клопотання про ознайомлення з матеріалами справи;

25.10.19 заява про видачу ухвали;

05.11.19 письмове клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів;

12.11.19 письмове клопотання про ознайомлення з матеріалами справи;

18.11.19 заява про залучення до матеріалів справи нових письмових доказів;

09.12.19 письмове клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції;

16.12.19 письмові пояснення (заперечення).

Третьою особою-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2 під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):

01.10.19 відзив;

26.11.19 письмове клопотання про долучення до матеріалів справи нових письмових доказів.

Третьою особою-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2 під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):

28.11.19 пояснення.

Заслухавши вступне та заключне слово представників учасників справи, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши в судовому засіданні докази, якими вони обґрунтовуються, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 20 грудня 2016 року № 923/1268/16 стягнуто з комунального підприємства «Дорожник» Херсонської міської ради (надалі за текстом рішення – Відповідач-1) на користь приватного підприємства "Р-Групп", правонаступником якого є Приватне підприємство "НАФТОРЕСУРСИ" (надалі за текстом рішення – Відповідач-2) 291 989 грн. 31 коп. основного боргу, 13 620 грн. 43 коп. річних, 11 385 грн. 74 коп. інфляційних втрат, 18 102 грн. 21 коп. пені та 5026 грн. 46 коп. витрат по оплаті судового збору. Загальна сума до стягнення становила 340 124 гривень 15 копійок. Вказане рішення суду залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11 квітня 2017 року. В рамках виконання даного рішення КП «Дорожник» ХМР добровільно виконали частково свої зобов`язання.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 17 січня 2017 року № 923/1301/16 стягнуто з Комунального підприємства «Дорожник» Херсонської міської ради на користь Приватного підприємства "Херсонтранснафта", правонаступником якого є Приватне підприємство "НАФТОРЕСУРСИ", 526 325 грн. 99 коп. заборгованості з оплати товару, 14 737 грн. 13 коп. інфляційних втрат, 20 161 грн. 45 коп. пені, 10 569 грн. 66 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами та 8 576 грн. 46 коп. компенсації по сплаті судового збору. Загальна сума до стягнення становила 580 370 гривень 69 копійок.

Вказані судові рішення набрали законної сили та на їх примусове виконання були видані відповідні накази.

19.10.2018р. рішенням сесії Херсонської міської ради № 1654 «Про передачу на баланс комунальному підприємству «Міське дорожнє управління» Херсонської міської ради товарно-матеріальних цінностей» (аркуші справи 19-24, том справи 1) було вирішено КП «Дорожник» Херсонської міської ради передати, а КП «Міське дорожнє управління» Херсонської міської ради прийняти на балансовий облік товарно-матеріальні цінності, за переліком згідно з додатками 1, 2, в тому числі спірні транспортні засоби, про що складено відповідні акти прийняття-передачі 22.10.18 р. Майно поетапно поставлено на балансовий облік позивача, вартість переданого майна внесена до статутного капіталу підприємства, внесено зміни до статуту (аркуші справи 25-42, том справи 1).

14 березня 2019 року, з метою примусового виконання наказу 923/1268/16 виданого 20.12.2016 року Господарським судом Херсонської області, старшим державним виконавцем Корабельного районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (надалі за текстом рішення – Третя особа-1) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 58613391), сума до стягнення на момент звернення до ДВС становила 100 000,00 гривень.

05 квітня 2019 року, з метою примусового виконання наказу № 923/1301/16 виданого 17.01.2017 року Господарським судом Херсонської області старшим державним виконавцем Корабельного районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції Херсонській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 58812447), сума до стягнення на момент звернення до ДВС становила 575 370, 69 гривень.

25 квітня 2019 року старшим державним виконавцем Корабельного районного відділу державної виконавчої служби міста Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області було винесено постанову про об`єднання вказаних виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 58993406.

16 травня 2019 року старшим державним виконавцем Корабельного районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області винесено дві постанови про опис та арешт (коштів) майна боржника в рамках зведеного ВП № 58993406, якими було описано та накладено арешт на наступне майно КП «ДОРОЖНИК» ХМР: ЛEB, модель 183141, категорія ПРИЧІП, рік виробництва 2017, VIN НОМЕР_10 , шасі Y79183141H0D1 номерний знак НОМЕР_1 , колір ТЗ ЧОРНИЙ; МАЗ, модель 5550СЗ, категорія ВАНТАЖНИЙ, рік виробництва 2017, VIN НОМЕР_2 , шасі НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 колір ЖОВТИЙ; СБМ, модель МДКЗ 12-00, категорія ВАНТАЖНИЙ, рік виробництва 2016, VIN НОМЕР_4 , шасі НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_6 , колір БІЛИЙ; автомобіль КРАЗ 365055 комбінований зі змінним устаткуванням МДКЗ-30-01 на шасі КРАЗ 650055, рік випуску 2011, тип ПІДМІТАЛЬНО-ПРИБИРАЛЬНИЙ ВАНТАЖНИЙ, номер шасі НОМЕР_7 , номерний знак НОМЕР_8 АХ (надалі за текстом рішення – Спірне майно) (аркуші справи 43, 44, том справи 1).

При перереєстрації вищезазначених транспортних засобів у органах МВС, у сервісному центрі МВС позивачу стало відомо, що на вказане спірне майно накладено арешт зазначеними постановами Корабельного районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.

Відповідно до частини 3 статті 78 ГК України підприємство - Позивач є комунальним унітарним (комерційним) підприємством.

Відповідно до положень пунктів 4.1., 4.2., 4.4. Статуту комунального підприємства «Міське дорожнє управління» Херсонської міської ради, у діючий редакції, затвердженій рішенням Херсонської міської ради № 1651 від 19.10.2018 р., майно Підприємства складають основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі Підприємства; майно Підприємства належить до комунальної власності териториальної громади міста Херсона і закріплюється за Підприємством на праві господарського відання. Майном, яке передано Підприємству в експлуатацію на правах господарського відання, підприємство користується без права його відчудження (крім випадків, погоджених Засновником), вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать чинному законодавству та Статуту Підприємства. На це майно не може бути стягнено на вимогу кредиторів Підприємства; джерелами формування майна Підприємства, зокрема, є основні фонди та оборотні активи, передані Підприємству як внесок у статутний капітал, інші джерела, не заборонені чинним законодавством України.

Отже, на все майно передане Позивачу Засновником (до статутного капіталу та на балансовий облік) Позивач набуває право господарського відання на підставі відповідного рішення Засновника (Херсонської міської ради) з моменту складання акту приймання-передачі такого майна.

Право господарського відання на спірне рухоме майно виникло у Позивача з дати складання актів приймання-передачі – 22.10.18, до відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання вказаних вище рішень Господарського суду Херсонської області.

Положеннями статті 34 Закону України «Про дорожній рух» регулюються та встановлюються обов`язки власників транспортних засобів та осіб, які використовують їх на законних підставах, зокрема щодо зняття з реєстраційного обліку, реєстрації транспортного засобу тощо. Однак реєстрація транспортного засобу у відповідних реєстраційних органах не пов`язується із набуттям особою права власності на нього.

Верховний Суд у постанові від 13.02.2018 у справі № 910/11266/17 вказав на те, що відмова у задоволенні позову про зняття арешту з майна з посиланням на приписи статті 34 Закону України «Про дорожній рух» та Порядку, без встановлення чи пов`язують вказані положення момент реєстрації транспортного засобу у відповідних реєстраційних органах із набуттям особою права власності на нього в розумінні приписів статті 334 ЦК України, є передчасною.

За вказаних обставин відповідач-2 помилково пов`язує перехід (виникнення) права власності (господарського відання) зі здійсненням державної реєстрації спірних транспортних засобів.

Судом також не приймаються до уваги доводи відповідача-2 щодо уникнення відповідальності боржника (відповідача-1) перед кредиторами, в тому числі перед ПП «Нафторесурси», а також посилання відповідача-2 на норми цивільного законодавства щодо фіктивності правочину та наявності ознак фраудаторних правочинів, оскільки вищевказані рішення Херсонської міської ради, як єдиного власника (засновника) КП «Міське дорожнє управління» та КП «Дорожник» прийняті в межах повноважень Херсонської міської ради, є чинними та ніким не оспорювались, є такими, що створюють правові наслідки, в тому числі наслідки переходу права господарського відання на спірне майно від КП «Дорожник» до КП «Міське дорожнє управління». Після передачі на балансовий облік товарно-матеріальних цінностей КП «Міське дорожнє управління» ХМР, Статутний капітал комунального підприємства «Дорожник», сформований за рахунок майна, становить 4 млн. 080 тис. 218 грн. 61 коп., що значно перевищує суму боргу і дає можливість в повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів, вищевказані рішення сесії Херсонської міської ради, в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України, не є правочином.

Способи захисту прав та законних інтересів визначено у частині 2 цієї статті та у статті 16 ЦК України.

Частиною першою статті 317 ЦК України визначено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з частиною першою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Основу правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління (частина перша статті 133 ГК України).

Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України (частина друга статті 133 ГК України).

Згідно зі статтею 134 ГК України суб`єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб`єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб`єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом. Майно, що використовується у господарській діяльності, може перебувати у спільній власності двох або більше власників. Правовий режим власності та правові форми реалізації права власності у сфері господарювання визначаються цим Кодексом і законом.

За змістом статті 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб`єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Відповідно до частини 5 статті 75 ГК України відчужувати майнові об`єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим Кодексом та іншими законами.

Таким чином, передаючи іншій особі майно на праві господарського відання, власник надає можливість відповідному суб`єкту підприємництва саме володіти, користуватися і розпоряджатися цим майном, водночас із певними обмеженнями. Однак встановлення таких обмежень щодо певного виду майна не може свідчити про виключення однієї зі складових права господарського відання. Суть права господарського відання полягає у сукупності прав щодо володіння, користування і розпорядження, а встановлені обмеження є лише унормуванням можливостей їх реалізації. Той факт, що позивач не може розпоряджатись повною мірою спірним майном без згоди власника не спростовує належності йому майна на праві господарського відання, а є реалізацією особливого режиму права власності на відповідне майно. У безпосередньому взаємозв`язку володіння, користування і розпорядження за своєю правовою природою слугує реалізації права господарського відання та фактично становить цілісний комплекс прав, який відповідно до мети своєї господарської діяльності може реалізовувати суб`єкт господарювання.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно зі статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина перша статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Накладення арешту на майно, а саме на спірні транспортні засоби, свідчить про порушення речових прав позивача на це майно, яке було передано йому власником цього майна.

Аналогічна правова позиція, тільки щодо права оперативного управління, викладена у постанові Верховного Суду від 30 липня 2019 року у справі № 905/1053/18.

Таким чином, позивачем доведено порушення його права господарського відання на спірні транспортні засоби, у зв`язку із чим позовні вимоги про визнання права господарського відання, виключення з опису та зняття арешту зі спірного майна є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил підвідомчості (ст. 24 ЦПК України, ст. 12 ГПК України) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльності органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»).

За вказаних обставин аргументи, наведені Позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову приймаються судом, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства.

Натомість, аргументи, наведені Відповідачем-2 та третіми особами у справі, щодо відсутності підстав для задоволення позову, не приймаються судом, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства.

Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З`ясувавши викладені обставини, дослідивши в судовому засіданні подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що права Позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду були порушені Відповідачами, тому заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У даному випадку судові витрати, понесені Позивачем у вигляді сплати судового збору у розмірі 49114грн.17коп., покладаються на Відповідача-1, як на особу, внаслідок неправомірних дій якої виник даний спір (невиконання грошових зобов`язань перед кредиторами, що призвело до примусового виконання судових рішень), відповідно до приписів ч. 9 ст. 129 ГПК України.

З урахуванням викладених обставин та норм права, керуючись ст. 233, 236 - 238, 240, 241, 256, 257, підпунктами 17.1, 17.5. підпункту 17, пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за комунальним підприємством «МІСЬКЕ ДОРОЖНЄ УПРАВЛІННЯ» Херсонської міської ради (код за ЄДРПОУ 03359262) право господарського відання на майно, а саме:

- ЛЕВ, модель 183141, категорія ПРИЧІП, рік виробництва 2017, VIN НОМЕР_10 , шасі Y79183141H0D1 номерний знак НОМЕР_1 , колір ТЗ ЧОРНИЙ;

-МАЗ, модель 5550СЗ, категорія ВАНТАЖНИЙ, рік виробництва 2017, VIN НОМЕР_2 , шасі НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 колір ЖОВТИЙ;

- СБМ, модель МДКЗ 12-00, категорія ВАНТАЖНИЙ, рік виробництва 2016, VIN НОМЕР_4 , шасі НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_6 , колір БІЛИЙ;

- автомобіль КРАЗ 365055 комбінований зі змінним устаткуванням МДКЗ-30-01 на шасі КРАЗ 650055, рік випуску 2011, тип ПІДМІТАЛЬНО-ПРИБИРАЛЬНИЙ ВАНТАЖНИЙ, номер шасі НОМЕР_7 , номерний знак НОМЕР_8 АХ.

3. Виключити з опису та зняти арешт, накладений державним виконавцем Корабельного PB ДВС м. Херсон ГТУЮ в Херсонській області Кушнаренко Андрієм Юрійовичем відповідно до його постанови від 16.05.2019 року про опис та арешт майна боржника у рамках зведеного виконавчого провадження №58993406, з наступного майна:

- ЛЕВ, модель 183141, категорія ПРИЧІП, рік виробництва 2017, VIN НОМЕР_10 , шасі Y79183141H0D1 номерний знак НОМЕР_1 , колір ТЗ ЧОРНИЙ;

-МАЗ, модель 5550СЗ, категорія ВАНТАЖНИЙ, рік виробництва 2017, VIN^ НОМЕР_2 , шасі НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 колір ЖОВТИЙ;

- СБМ, модель МДКЗ 12-00, категорія ВАНТАЖНИЙ, рік виробництва 2016, VIN НОМЕР_9 , шасі НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_6 , колір БІЛИЙ;

- автомобіль КРАЗ 365055 комбінований зі змінним устаткуванням МДКЗ-30-01 на шасі КРАЗ 650055, рік випуску 2011, тип ПІДМІТАЛЬНО-ПРИБИРАЛЬНИЙ ВАНТАЖНИЙ, номер шасі НОМЕР_7 , номерний знак ВТ НОМЕР_11 АХ.

4. Стягнути з Комунального підприємства "Дорожник" Херсонської міської ради (адреса місцезнаходження: 73000, місто Херсон, вулиця Фонтанна, будинок 15; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 37542600) на користь Комунального підприємства "Міське дорожнє управління" Херсонської міської ради (адреса місцезнаходження: 73000, місто Херсон, вулиця Фонтанна, будинок 15; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 03359262) 49114грн.17коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, через місцевий суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Дата складання повного рішення 23 грудня 2019 р.

Суддя Ю.В. Гридасов