Постановление суда № 86483685, 12.12.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

12.12.2019 Справа №607/20881/19

провадження 1-кп/607/1479/2019

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Ломакіна В.Є.,

при секретарі с/з Пушкар С.М.

за участю прокурора Галас Н.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника-адвоката Чапаєвої Г.М.

розглянувши у судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі суду у м.Тернополі кримінальне провадження №12019210010001376 від 09 травня 2019 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області знаходиться кримінальне провадження №12019210010001376 від 09 травня 2019 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України.

Під час судового розгляду кримінального провадження, в порядку ч.3 ст.331 КПК, судом на обговорення поставлено питання про доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строк якого закінчується 17 січня 2020 року.

Прокурор, з приводу продовження обвинуваченому ОСОБА_1 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 17 січня 2020 року о 23 год.59 хв., не заперечив, зазначивши, що ризики, визначенні ст.177 КПК України та встановлені при застосуванні йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час продовжують існувати, а більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної його процесуальної поведінки.

Захисник обвинуваченого Чапаєва Г.М. щодо продовження відносно обвинуваченого дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечила.

Обвинувачений ОСОБА_1 , до якого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, та який перебуває у Чорткійській УВП №26 м.Чортків, звернувся до суду із клопотанням про проведення судового засіданння в режимі відеоконференції, посилаючись на незадовільний стан здоров`я. Під час трансляції відеоконференції ОСОБА_1 свого захисника підтримав, заперечивши з приводу продовження відносно нього дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою .

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання, матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 липня 2019 року під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у зв`язку із чим до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29 вересня 2019 р.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду від 23.09.2019 року, ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою строком до 28 листопада 2019 року.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду від 18.11.2019 року, ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою строком до 17 січня 2020 року.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 статті 176 цього кодексу.

Згідно із ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч.1, ч.2 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів .

Суд не вбачає доцільності у зміні раніше застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу, оскільки відсутні будь-які дані про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно останнього більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні на даній стадії процесу не встановлено.

При вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 дії запобіжного заходу, окрім наявної обґрунтованої підозри, суд вважає, що у даному кримінальному провадженні продовжують існувати ризики, визначенні ст.177 КПК України, що були підставою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Зокрема, обвинувачений може переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Зокрема, ризиком того, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні є те, що він, усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні умисних злочинів проти власності, один з яких відповідно до ст.12 КК України є тяжким, у вчиненні яких він обвинувачується, зокрема, позбавлення волі на строк до шести років, обвинувачений може навмисно переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності, а тому справжній інтерес суспільства полягає у забезпеченні законності та запобігання порушенню прав осіб, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права обвинуваченого на свободу.

Також, судом враховано дані, що характеризують особу ОСОБА_1 , а саме вік та стан його здоров`я; відсутність у обвинуваченого постійного місця роботи та утриманців, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків; те, що ОСОБА_1 раніше судимий за умисні корисливі злочини, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, а також те, що в провадженні Тернопільського міськрайонного суду знаходиться ще одне кримінальне провадження відносно останнього за ч.3 ст. 185 КК України.

Таким чином, з урахуванням викладених обставин, переконливості наявних ризиків, та особи обвинуваченого ОСОБА_1 суд дійшов висновку, що обставини, які встановленні судом, дають достатні підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти вищевикладеним ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому враховуючи вимоги ст.178 КПК України та з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 на строк, що не перевищує 60 днів.

Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 194, 331, 369, 371 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відкласти судовий розгляд кримінального провадження №12019210010001376 від 09 травня 2019 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, призначивши судове засідання на 22 січня 2020 року о 11 год. 00 хв., про що повідомити учасників.

Продовжити строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженцю міста Тернополя; зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ) у виді тримання під вартою до 12 лютого 2020 року, 23 годин 59 хвилин.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та направити Начальнику Державної установи «Чортківська установа виконання покарань №26», для відому.

Головуючий суддяВ. Є. Ломакін