Постановление суда № 86446494, 17.12.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження №2/243/1938/2019

Єдиний унікальний номер 243/5798/19

У Х В А Л А

Іменем України

«17» грудня 2019 року м. Слов`янськ

Суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Дюміна Н.О., розглянувши цивільну справу за позовом Військової частини 3035 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення вартості речового майна, -

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2019 року Військова частина 3035 Національної гвардії України звернулась до суду з дійсним позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості речового майна.

05 червня 2019 року суддею Гусинським М.О. було відкрито провадження у даній справі.

Наказом голови Слов`янського міськрайонного суду Донецької області № 14-к від 02 грудня 2019 року припинено повноваження судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Гусинського М.О., призначено повторний автоматизований розподіл.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2019 року, головуючою суддею у цивільній справі визначено суддю Дюміну Н.О.

Дослідивши позовну заяву, матеріали справи, вважаю необхідним закрити провадження у справі з огляду на наступне.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 4 ст. 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, визначених Конституцією та законами України.

У даній справі позов пред`явлено військовою частиною 3035 Національної гвардії України до військовослужбовця ОСОБА_1 , якого було звільнено з військової служби, про відшкодування шкоди, завданої ним під час проходження військової служби, тобто спірні правовідносини виникли у зв`язку із завданням відповідачем шкоди під час проходження публічної служби.

Відповідно до п.1 розділу І Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі (затвердженого Постановою Верховної ради України від 23.06.1995 р. №243/95-ВР) чинного на момент звернення до суду (втрата чинності з 31.10.2019 р. на підставі ЗУ «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» № 160-ІХ від 03.10.2019 р.), це положення визначає підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців та призваних на збори військовозобов`язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов`язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами.

Згідно абзацу 1,2, п.2 розділу І Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, заподіяна розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі – військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати. Військове майно - це державне майно, закріплене за відповідними військовими частинами. До нього належать: всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, паливно-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне та інше майно, а також кошти.

Відповідно до підпункту «а», п.3, розділу І Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, військовослужбовці і призвані на збори військовозобов`язані несуть матеріальну відповідальність за наявності: заподіяння прямої дійсної шкоди.

Згідно п.13 розділу І Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, військовослужбовці і призвані на збори військовозобов`язані несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі, у разі: заподіяння шкоди особою, яка перебувала у нетверезому стані.

З огляду на вищевикладене, вказані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, і питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди, навіть якщо притягнення цієї особи до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди відбувається після її звільнення з військової служби.

Зазначене підтверджується висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 5 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16, в якій вказано про відступ від раніше висловленої правової позиції у постановах від 10 квітня 2018 року у справі № 533/934/15-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 815/5027/15, від 3 жовтня 2018 року у справі № 755/2258/17 в аналогічних спорах. Спори, що виникають внаслідок зобов`язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов`язків, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення зі служби.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16 (провадження № 11-892апп18), в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 734/3102/16-ц, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року в справі № 825/730/16).

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 29.03.2018 у справі №815/1767/17, від 18.04.2019 у справі №806/889/17, від 19.04.2018 у справі №803/1210/16, від 18.12.2018 у справі №820/4619/16, від 23.01.2019 року по справі № 817/1171/16, від 25.04.2019 у справі №804/5864/17, від 16.05.2019 у справі №805/790/16-а та у справі № 234/15754/17 від 25.09.2019 року, застосовуючи для вирішення спірних правовідносин адміністративний порядок.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи що позивачем Військової частини 3035 Національної гвардії України при зверненні із позовом було сплачено судовий збір на суму 1921,00 гривень, зазначена сума згідно до ст. 141 ЦПК України, та п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір , ч. 2 ст. 255 ЦПК України, сплачена сума судового збору підлягає поверненню на користь позивача.

Згідно до вимог ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

На підставі ст.ст. 255, 256, 260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Провадження у цивільній справі за позовом Військової частини 3035 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення вартості речового майна - закрити.

Повернути Військовій частині 3035 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ 23313902, МФО 820172, р/р НОМЕР_1 , місцезнаходження:84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Добровольського, буд. 2), з державного бюджету у порядку, встановленому законом, - 1921 (Одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок) сплачений судовий збір згідно до квитанції № 0.0.1427169513.1 від 04.08.2019 року.

Роз`яснити Військовій частині 3035 Національної гвардії України її право на звернення із позовом в порядку адміністративного судочинства до Донецького окружного адміністративного суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду, протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання, або відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України - до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області, протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області Н.О.Дюміна