Постановление суда № 86443828, 18.12.2019, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 180/2387/19

2/180/934/19

У Х В А Л А

18 грудня 2019 р. м. Марганець

Суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області Янжула О.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації за 1/2 частки автомобіля.

ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову у поданій заяві, просить в порядку забезпечення позову - накласти арешт на автомобіль НОNDА СR-V 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) 5 НОМЕР_2 , зареєстрований за відповідачем - ОСОБА_2 , шляхом його опису, оголошення заборони користування та відчуження, та з передачею на відповідальне зберігання позивачу - ОСОБА_1 .

Вимоги мотивує тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, оскільки є ризики відчуження відповідачем автомобіля до винесення судом рішення.

Розглянувши матеріали заяви, вважаю, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не підлягає задоволенню за наступних підстав.

У відповідності до вимог ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Нормами частини 1 статті 150 ЦПК України передбачено такі види забезпечення позову, як:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Однак, заявник у заяві про забезпечення позову, просить накласти такий вид забезпечення позову, як накладення арешту на автомобіль НОNDА СR-V 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) 5 НОМЕР_2 , шляхом його опису, оголошення заборони користування та відчуження, та з передачею на відповідальне зберігання позивачу - ОСОБА_1 . Проте, нормами ч. 1 ст. 150 ЦПК України, виду забезпечення позову , як шляхом його опису, не передбачено взагалі. Вимоги п. 7 ч. 1 ст. 150 ЦПК України застосовується в разі передачі речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору, а оскільки заявник ОСОБА_1 є заінтересованою особою в передачі їй речі, яка є предметом спору і має інтерес в результаті вирішення спору, посилання на ризик відчуження автомобіля до винесення рішення судом є безпідставними, оскільки позивач сама являється власником Ѕ частини автомобіля, тому відчуження без її згоди не можливе, на підставі вищевикладеного суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

За вищевикладених підстав, суд вважає вимогу про забезпечення позову необґрунтованою, тому приходить до висновку про необхідність відмовити у забезпеченні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Марганецький міський суд Дніпропетровської області шляхом подачі в п`ятнадцяти денний строк з дня її складення - апеляційної скарги.

Оскарження ухвали про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: О. С. Янжула