Приговор № 86428852, 17.12.2019, Заліщицький районний суд Тернопільської області

Справа №597/886/19

Провадження №1-кп/597/51/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2019 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Дудяка С.В.

з участю:

секретаря судового засідання Богдана В.М.

прокурора Бенев`ята С.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого Данильчука Н.Б.

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3

представника потерпілих Голодена О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики кримінальне провадження №12019210000000172 про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Заболотів Снятинського району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, студента ВП НУБіП "Заліщицький аграрний коледж ім.Є.Храпливого", не одруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 Кримінального кодексу України,

в с т а н о в и в:

03 квітня 2019 року о 18 годині 03 хвилини водій автомобіля марки "Мерседес Ц200", реєстраційний номер Республіки Болгарія НОМЕР_1 , ОСОБА_1 рухався автодорогою М-19 сполученням "Доманово-Ковель-Чернівці-Тереблече", що в м.Заліщики по вул.С.Бандери, в напрямку м.Тернополя.

Проїжджаючи 446 км + 100 м вказаної автодороги, що навпроти будинку №63 по вул.С.Бандери м.Заліщики Тернопільської області, водій ОСОБА_1 порушуючи вимоги п.12.4 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року із змінами та доповненнями. рухався в межах населеного пункту м.Заліщики зі швидкістю 121 км/год, чим перевищив максимально допустиму швидкість на вказаній ділянці дороги. Також під час руху ОСОБА_1 внаслідок порушення швидкісного режиму не був достатньо уважним та належно не стежив за дорожньою обстановкою, щоб мати змогу своєчасно відреагувати на її зміну, чим порушив вимоги пунктів 1.5 та 2.3 "б", "д" ПДР України, які зобов`язували його своїми діями не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

В цей час проїзну частину дороги з права на ліво, відносно руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , поза межами пішоходного переходу, переходила пішохід ОСОБА_4 . ОСОБА_1 , маючи об`єктивну можливість завчасно виявити пішохода ОСОБА_4 , не вжив заходів відповідно до вимог п.12.3 ПДР України до зменшення швидкості руху автомобіля аж до його повної зупинки, а продовжував рух вчинив наїзд на потерпілу. В результаті наїзду пішохід ОСОБА_4 отримала масивну травму тіла із численними переломами кісток скелету та ушкодженнями внутрішніх органів від яких померла на місці події. ОСОБА_1 , як водій що причетний до вчинення ДТП, порушуючи вимоги п.2.10 "а, б, в, г, д, е" ПДР України не зупинився на місці пригоди, не надав потерпілій медичної допомоги та не викликав карети швидкої медичної допомоги, не повідомив органи поліції, а з місця вчиненя ДТП втік на автомобілі.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.12.4 ПДР України перебуває у прямому причинному зв`язку зі настанням даної ДТП та спричиненням смерті потерпілій ОСОБА_4 .

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що 03.04.2019 року рухався автомобілем марки "Мерседес Ц200" в м.Заліщики по вул.С.Бандери в напрямку м.Тернополя з одним пасажиром - ОСОБА_5 , зі швидкістю близько 100 км/год, на відрізку дороги що вище лікарні побачив дівчину яка перебігала через дорогу, однак зупинити автомобіль чи уникнути наїзду на неї не зміг, збив її керованим автомобілем, в результаті чого сильно злякався і втік з місця пригоди на автомобілі. Біля ресторану "Пристань", що в м.Заліщики висадив з автомобіля ОСОБА_5 і сам поїхав до господарства свого дядька ОСОБА_6 , де залишив автомобіль, розповів про аварію рідним і з адвокатом з`явився у відділення поліції.

Стверджується вина обвинуваченого показами потерпілого ОСОБА_2 , який пояснив, що в період вчиненого злочину працював в м.Заліщики і кожного вечора їхавши додому забирав з собою дочку ОСОБА_7 , а зранку привозив на навчання. 03.04.2019 року також мав дочку забрати додому автомобілем марки "Фольксваген Транспортер", яким керував ОСОБА_8 - його брат. Вони рухалися по вул.С.Бандери в напрямку м.Чернівці, брат сказав що по тротуарі йде ОСОБА_9 і зупинився біля правого тротуару. Зоряна йшла тротуаром вверх, побачивши їх махнула рукою і почала переходити дорогу до них поза межами пішоходного переходу, в цей час він побачив, що знизу на великій швидкості (понад 100 км/год) рухається Мерседес сірого кольору, крикнув "доню-доню" і її збив вказаний автомобіль. Коли він підбіг до лежачої на асфальті дочки, вона вже не подавала ознак життя, та потерпілої ОСОБА_3 , яка пояснила, що про дане ДТП їй стало відомо зі слів чоловіка. Заявлений цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 потерпілі просять залишити без розгляду, оскільки він відшкодував їм завдану шкоду.

Вина обвинуваченого стверджується показами свідка ОСОБА_8 , який надав суду покази аналогічні показам потерпілого ОСОБА_2 .

Також аналогічні покази надали інші пасажири автомобіля марки "Фольксваген Транспортер", яким 03.04.2019 року керував свідок ОСОБА_8 , зокрема, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Свідок ОСОБА_12 пояснив, що також був пасажиром вказаного мікроавтобуса, однак самого удару не бачив, бо зігнувся опрокинути сидіння для Зоряни, яка мала сісти в автомобіль, почув сильний хлопок, повернувшись побачив тіло потерпілої, яке було високо в повітрі, вона пролетіла метрів 15-20 від місця удару.

Винність обвинуваченого стверджується показами свідка ОСОБА_13 , яка являється обвинуваченому тіткою, та пояснила, що 03.04.2019 року біля 18-18,30 год. їй зателефонувала дочка і попросила швидко прийти додому, так як приїхав ОСОБА_14 в стресовому стані, плаче, бігає по хаті, каже що збив людину. Також їй дзвонив брат ОСОБА_15 . Коли вона прийшла племінника не було, був на подвір`ї автомобіль і ключі від нього. Згодом приїхала поліція, питали за ОСОБА_1, вона віддала їм ключі і машину. Потім зателефонував брат ОСОБА_1, повідомив, що його сина знайшли.

Аналогічні покази, якими стверджується вина обвинуваченого, надав суду свідок ОСОБА_6 , який являється обвинуваченому дядьком і в господарство якого пригнав автомобіль після ДТП ОСОБА_1 . Даний автомобіль мав характерні пошкодження, які свідчили про те, що ним збили людину, обвинувачений ні про що не хотів йому розказувати, лише говорив що не хотів щоб так сталося, плакав.

Стверджується винність обвинуваченого показами свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , які пояснили, що дати точно не пам`ятають, однак пам`ятають що в день аварії за участі обвинуваченого, рухалися автомобілем марки "Мерседес Бенц" чорного кольору під керуванням ОСОБА_16 в м.Заліщики по вул.С.Бандери в сторону м.Тернополя ззаді за автомобілем під керуванням ОСОБА_1 . Трохи вище заїзду в Заліщицьку лікарню ОСОБА_1 своїм автомобілем збив дівчину, що переходила дорогу. Після цього вони зупинилися, ОСОБА_16 побіг на місце аварії, а ОСОБА_17 за допомогою у лікарню.

Вина обвинуваченого сверджується показами свідка ОСОБА_18 , який пояснив, що 03.04.2019 року їхав своїм автомобілем в м.Заліщики по вул.С.Бандери зверху вниз і в районі верхнього супермаркету побачив автомобіль марки "Мерседес Ц200", який їхав вверх з розбитою передньою фарою на великій швидкості. Проїхавши ще декілька десятків метрів побачив скупчення автомобілів та зрозумів що сталося ДТП за участю вказаного автомобіля.

Свідок ОСОБА_5 , який був пасажиром автомобіля під керуванням ОСОБА_1 в момент ДТП, пояснити суду по даному факту нічого не зміг, так як стверджує що користувався телефоном і не стежив за дорогою під час руху.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 стверджується крім вищезазначеного також іншими дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема наступними матеріалами кримінального провадження:

протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 03.04.2019 року, план-схемою та фототаблицею до нього, яким зафіксовано загальний вигляд місця події, знаходження осипу лако-фарбового покриття, розташування трупа ОСОБА_4 , сліди гальмування та інша слідова інформація;

постановою про визнання речовими доказами від 04.04.2019 року, якою частинки лако-фарбового покриття, які упаковані в сейф-пакет №0008970 та уламки частин і деталей автомобіля, які упаковані в сейф-пакет №0010421 визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженні та вирішено зберігати в кімнаті зберігання речових доказів СУ ГУНП в Тернопільській області;

протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 04.04.2019 року, яким зафіксовано затримання ОСОБА_1 ;

протоколом про добровільну видачу від 04.04.2019 року, яким зафіксовано видачу поліції ОСОБА_19 диску з відеозаписом з камери відеоспостереження;

протоколом огляду вказаного відеозапису від 05.04.2019 року;

письмовою заявою ОСОБА_20 , якою останній добровільно надав поліції диск з відеозаписом з камери відеоспостереження;

протоколом огляду вказаного відеозапису від 05.04.2019 року;

протоколом огляду від 05.04.2019 року, яким зафіксовано огляд на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.04.2019 року господарства що в АДРЕСА_1 , з якого вилучено автомобіль марки "Мерседес Ц200", реєстраційний номер Республіки Болгарія НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , та який причетний до ДТП;

постановою про визнання речовим доказом від 05.04.2019 року, якою автомобіль марки "Мерседес Ц200", реєстраційний номер Республіки Болгарія НОМЕР_1 визнано речовим доказом по даному кримінальному провадженні та вирішено зберігати на спецмайданчику для затриманих транспортних засобів Заліщицького відділення поліції;

ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09.04.2019 року, якою накладено арешт на автомобіль марки "Мерседес Ц200", реєстраційний номер Республіки Болгарія НОМЕР_1 та надано дозвіл на його зберігання на спецмайданчику для затриманих транспортних засобів Заліщицького відділення поліції;

висновком судово-психіатричної експертизи №199 від 25.04.2019 року, відповідно до якого в період інкримінованого злочину ОСОБА_1 психічними захворюваннями чи тимчасовими розладами психіки не страждав, він міг давати своїм діям звіт та керувати ними. На час проведення експертизи ОСОБА_1 також психічними захворюваннями не страждав, може давати звіт своїм діям та керувати ними, застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує;

протоколом проведення слідчого експерименту від 03.05.2019 року, схемою та фототаблицею до нього, який проведено за участі потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_21 ;

протоколом проведення слідчого експерименту від 03.05.2019 року, схемою та фототаблицею до нього, який проведено за участі свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_10 ;

протоколом огляду від 03.05.2019 року, схемою та фототаблицею до нього, яким зафіксовано проведення замірів відстані, на відрізку дороги, що передує місцю скоєння ДТП за участі ОСОБА_1 ;

актом огляду №159 спеціальної медичної комісії КУТОР "Тернопільський обласний наркологічний диспансер" від 07.05.2019 року, яким встановлено, що у ОСОБА_1 не встановлено наркологічних захворювань;

протоколом проведення слідчого експерименту від 08.05.2019 року, схемою та фототаблицею до нього, який проведено за участі свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_5 ;

висновком транспортно-трасологічної експертизи від 11.05.2019 року №4.6-186/19, яким встановлено, що первинний контакт при наїзді на пішохода відбувся передньою правою частиною автомобіля марки "Мерседес Ц200" на відстані наближено 61-82 см від повздовжньої осі автомобіля та правою боковою частиною на висоті наближено 56-78 см від рівня опорної поверхні. Наїзд автомобіля на пішохода відбувся у поперечному напрямку по відношенню до елементів дороги - на смузі руху до м.Тернополя по вул.С.Бандери в м.Заліщики, поблизу господарства №63;

висновком судово-медичної експертизи №34 від 23.05.2019 року, відповідно до якого при експертизі трупа ОСОБА_4 встановлено такі ушкодження: відкриту черепно-мозкова травму з переломом кісток основи черепа, крововиливом під м`яку мозкову оболонку, рана та крововилив з боку внутрішньої поверхні м`яких тканин голови лівої тім`яної ділянки; закрита травма шийного відділу хребта з переломом 1-го шийного хребця та повним розривом спинного мозку на цьому рівні; закрита тупа травма грудей з численними, повними, поперечними, лівобічними переломами ребер з ушкодженням пристінкової плеври та тканин лівої легені; закрита тупа травма живота з ушкодженням тканини селезінки; закритий уламковий перелом лівої великогомілкової кістки в середній третині та лівої малогомілкової кістки в нижній третині; синці правої кисті, правого стегна та лівої ступні; садна на чолі справа (1), на підборідді зліва (1), на правій половині обличчя (1), на лівій кисті (2), на лівому передпліччі (1), на лівій боковій поверхні грудної клітки (численні), в ділянці зовнішньої поверхні лівого колінного суглобу (1), на лівій гомілці у верхній третині (2), на лівій гомілці у нижній третині (1), на правому стегні (1), на правому колінному суглобі (1). Вказані тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення, стосовно живих осіб, відносяться до тяжких. Масивність, множинність, різноманітний характер тілесних ушкоджень, наявність ознак різкого загального різкого струсу тіла, переважно лівобічна локалізація тілесних ушкоджень в сукупності свідчать про те, що в даному випадку мала місце транспортна травма, зокрема наїзд транспортного засобу - легкового автомобіля на потерпілу, котра перебувала у вертикальному чи близькому до нього положенні і була обернена до автомобіля лівою половиною тіла з наступним падінням її на автомобіль, підлягаючу поверхню та короткочасним ковзанням по ній. Смерть потерпілої настала внаслідок масивної травми тіла з численними переломами кісток скелету та ушкодженням внутрішніх органів. Між спричиненням потерпілій, внаслідок ДТП, тілесних ушкоджень і настанням її смерті існує прямий причинно-наслідковий зв`язок;

висновком комплексної судової автотехнічної, фототехнічної експертизи та експертизи відео-, звукозапису №8-120/121/4.6-248/19 від 27.05.2019 року, яким встановлено, що автомобіль марки "Мерседес Ц200" між вказаними в експертизі відрізками рухався з найбільш імовірною швидкістю 121 км/год. В умовах дорожньо-транспортної ситуації, що склалася, водій ОСОБА_1 повинен був діями відповідно до вимог п.п.12.3, 12.4 ПДР України. За вказаних умов він зупинити, шляхом застосування екстреного гальмування, керований транспортний засіб з моменту виходу пішохода на проїзну частину дороги змоги не мав, однак мав таку можливість, при умові його руху з дозволеною швидкістю 50 км/год.

Так, у відповідності до вимог ст.91 ч.1 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України покладається на слідчого, прокурора, а обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Відповідно до ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Під час судового розгляду суд прийшов до висновку, що докази, на яких ґрунтується обвинувачення ОСОБА_1 є належними, тобто саме вони мають здатність надавати інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, служити аргументами в процесі встановлення істини.

Сукупність досліджених та перевірених судом доказів вказує на те, що саме з вини обвинуваченого ОСОБА_1 , який вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, було спричинено потерпілій ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження від яких остання померла на місці пригоди.

Отже, встановивши обставини, які підлягали доказуванню в кримінальному провадженні і дослідивши всі зібрані докази в їх сукупності, які суд оцінює як достовірні та які встановлюють наявність суспільно - небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння та інші обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, суд прийшов до висновку, що діяння ОСОБА_1 мають наведені кваліфікуючі ознаки, які містять склад злочину передбачений ст.286 ч.2 КК України.

Дії обвинуваченого органом досудового розслідування правильно кваліфіковано за ст.286 ч.2 КК України так, як він своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, заподіяв смерть потерпілій ОСОБА_4 .

При призначенні покарання обвинуваченому суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України, роз`ясненнями, що містяться у Постанові №7 Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно яких при призначенні покарання, суди в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватись вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому суд виходить із загальних принципів призначення покарання, що передбачені ст.65 КК України. Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обтяжуючих та пом`якшуючих покарання обставин.

Відповідно до ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно зі ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Призначаючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_22 суд враховує, що скоєне кримінальне правопорушення, відповідно до ст.12 ч.4 КК України, є тяжким.

Особу обвинуваченого, зокрема те, що він є особою молодого віку, вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання.

До обставин, які пом`якшують покарання, суд враховує визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди, обставини, що характеризують його особу.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд не вбачає.

Суд також враховує при обранні міри покарання обвинуваченому думку потерпілих, які просять суд не позбавляти обвинуваченого волі.

У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи, щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення.

Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005р. за №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при призначенні покарання за ст.286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину.

Згідно п.21 вищевказаної Постанови у кожному випадку призначення покарання за ст.286 ч.1, 2 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання позбавлення права керувати транспортними засобами. Позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати як додаткове покарання незалежно від того, що особу вже було позбавлено такого права в адміністративному порядку.

А, тому, суд приходить до переконання, що міру покарання обвинуваченому слід призначити в межах санкції ст.286 ч.2 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Одночасно суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе без відбування покарання, тому його слід звільнити від відбування основного покарання на підставі ст.75 КК України з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк.

Суд також вважає, що на ОСОБА_1 слід покласти обов`язки, передбачені ст.76 ч.1 п.1, п.2, ч.2 п.2 КК України - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання чи роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Суд також вважає, що з обвинуваченого ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави процесуальні витрати пов`язані із залученням експертів в сумі 7850,50 гривні.

Також слід скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області на автомобіль марки "Мерседес Ц200", реєстраційний номер Республіки Болгарія НОМЕР_1 .

Речовий доказ - автомобіль марки "Мерседес Ц200", реєстраційний номер Республіки Болгарія НОМЕР_1 , який зберігається на спец-майданчику для затриманих автомобілів Заліщицького відділення поліції після набрання вироком законної сили повернути особам, які правомірно ним володіють.

Речові докази - частинки лако-фарбового покриття, які упаковані в сейф-пакет №0008970 та уламки частин і деталей автомобіля, які упаковані в сейф-пакет №0010421, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів СУ ГУНП в Тернопільській області - після набрання вироком законної сили знищити.

Вирішуючи цивільний позов потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заявлений до обвинуваченого ОСОБА_1 - відповідача 1 та Приватного акціонерного товариства "Страхова група "Ю.БІ.АЙ.КООП" - відповідача 2, суд враховує, що потерпілі просять залишити без розгляду їх цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 ,що також підтвердили своєю письмовою заявою, та просять задоволити позовні вимоги до відповідача 2 про відшкодування моральної шкоди та вважає, що в цій частині цивільний позов слід задоволити та стягнути з відповідача 2 в користь позивачів завдану моральну шкоду, яку вони просять, виходячи з наступного:

Відповідно до повторного свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 від 06.03.2018 року позивачі є батьками потерпілої.

Цивільно-правова відповідальність водія, який керує автомобілем марки "Мерседес Ц200", реєєстраційний номер НОМЕР_1 застрахована відповідачем 2, згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності та оформлена полісом АМ/4937549.

Предметом даного різновиду договору страхування є захист майнових інтересів страхувальника або інших осіб, у разі настання їх цивільно-правової відповідальності у ДТП, під час експлуатації автомобіля, визначеного в полісі, та завдання шкоди іншим учасникам пригоди.

Відповідно до положень ст.979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст.999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст.27.3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку.

Керуючись ст.ст.50, 65-67, 75, 76, 77 Кримінального кодексу України, ст.ст.979, 999 Цивільного кодексу України, ст.27.3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", постановою №7 Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", ст.ст.84-86, 91, 92, 174, 368, 370, 371, 373, 374, 376, 392, 393, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України та призначити йому покарання за даною статтею у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі ст.76 ч.1 п.1, п.2, ч.2 п.2 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання чи роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , в дохід держави 7850 (сім тисяч вісімсот п`ятдесять) гривень 50 копійок процесуальних витрат по даному кримінальному провадженню, пов`язаних із залученням експертів.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області на автомобіль марки "Мерседес Ц200", реєстраційний номер Республіки Болгарія НОМЕР_1 .

Речовий доказ - автомобіль марки "Мерседес Ц200", реєстраційний номер Республіки Болгарія НОМЕР_1 , який зберігається на спец-майданчику для затриманих автомобілів Заліщицького відділення поліції після набрання вироком законної сили повернути особам, які правомірно ним володіють.

Речові докази - частинки лако-фарбового покриття, які упаковані в сейф-пакет №0008970 та уламки частин і деталей автомобіля, які упаковані в сейф-пакет №0010421, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів СУ ГУНП в Тернопільській області - після набрання вироком законної сили знищити.

Цивільний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "Ю.БІ.АЙ.КООП" про відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням задоволити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "Ю.БІ.АЙ.КООП" (04080 м.Київ вул.Межигірська 87-А літ.Б), ідентифікаційний код 31113488 в користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , жителів АДРЕСА_2 по 25038 (двадцять п`ять тисяч тридцять вісім) гривень моральної шкоди завданої смертю потерпілої дочки ОСОБА_4 кожному.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Заліщицький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: С. В. Дудяк