Решение № 86417607, 15.11.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2019 р. Справа № 480/3651/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп`яненка О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,

представника позивача Кравченка П.А.,

представника відповідача Дмитренко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранс С" до Сумської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що 16.05.2019 до Сумської митниці декларантом позивача пред`явлено напівпричеми, придбані позивачем у Литовській республіці. Митна вартість була визначена за основним методом та заявлена у розмірі 2500 Євро за кожен. До митної декларації було додано документи, які підтверджують вартість придбаного товару. Усі документи були належним чином оформлені та містили інформацію про вартість товару без будь-яких розбіжностей.

Незважаючи на це відповідачем 17.05.2019 прийнято рішення про коригування митної вартості та картку відмови у прийнятті митної декларації. Визначено митну вартість автомобіля у 3553,79 євро, що призвело до збільшення митних платежів. Причиною коригування зазначено спрацювання профілю ризику та можливе заниження митної вартості. Підставами для визначення митної вартості зазначено спрацювання профілю ризику - наявність розбіжностей, що можуть вплинути на числове значення митної вартості. Рішення та картку відмови вважає протиправними.

Оскаржуване рішення не містить обгрунтування конкретної причини, через яку заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; Відсутня інформація, що призвела до сумнівів у правильності визначення митної вартості. Відсутній перелік вимог щодо надання додаткових документів. Відсутнє обгрунтування числового значення визначеної відповідачем митної вартості.

Відповідачем застосовано другорядний метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. При цьому порівнювався зовсім інший товар, імпортований з іншої країни. Митному оформленню підлягали два окремі товари, проте в рішенні претензії відповідача висунуті лише щодо одного напівпричепу.

Просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 17.05.2019.

Відповідачем подано письмовий відзив у якому він позов не визнав. Пояснив, що декларантом позивача подано електронну митну декларацію. До митного оформлення пред`явлено два напівпричепи. До декларації додано ряд документів. Після направлення відомостей до АСМО МД відбулось спрацювання системи управління ризиками. В процесі перевірки у поданих документах декларантом встановлено необ`єктивність та недостатність документальнго підтвердження використаних декларантом даних. Товар №1 був переміщений на митну територію України на іншому напівпричепі та має пошкодження експлуатаційного характеру, тому має бути включена вартість витрат на навантаження. Виявлено, що подано не всі документи, а надані документи є необ`єктивними. На пропозицію відповідача надати додатково документи позивач відмовив їх надати. У зв`язку з цим винесено рішення про коригування заявленої митної вартості за другорядним методом - за третім методом визначення митної вартості. Для визначення митної вартості був використааний подібний товар. Вважає, що рішення про коригування митної вартості та картка відмови у прийнятті митної декларації винесені правомірно. Просить відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні представники сторін позов та заперечення проти позову підтримали із зазначених підстав.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що 16.05.2019 декларантом позивача подано електронну митну декларацію для митного оформлення двох напівпричепів-платформ, що використовувалися. Марка DONBUR, модель PM38GC, шасі 52811, VIN - НОМЕР_1 та НОМЕР_3, рік виготовлення - 2007 (а.с. 20-21). Завлена митна вартість - 2500 евро за кожну одиницю товару за основним методом.

До декларації додану додано зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу №02/05-1 від 02.05.2019р., рахунок-фактура серії ART 000174 від 02.05.2019р., рахунок-фактура серії ART 000178 від 02.05.2019р, автотранспортна накладна №02052019-1 від 07.05.2019р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 15.10.2008р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 17.10.2008р., банківський платіжний документ, що підтверджує вартість та оплату товару від 07.05.2019р. №1, копія митної декларації країни відправлення №19LTLC0100EK0B54E7 від 07.05.2019р. (а.с. 10-19)

На запит про надання додаткових документів дл япідтвердження митної вартості товарів декларантом повідомлено про неможливість надати такі документи у зв`язку з їх відсутністю (а.с. 60).

17.05.2019 відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA805180/2019/000120/2, яким митну вартість пред`явлених позивачем для митного оформлення напівпричепів визначено на рівні 3553,79 євро за кожну одиницю(а.с.22-23).

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ст. 50 ч. 1 п. 1 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів. Відповідно до ст. 54 ч. 1, 2 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. З наведених норм вбачається, що відповідач мав повноваження вимагати подання позивачем додаткових документів лише у випадках, визначених ч. 3 ст. 54 МК України.

Згідно зі ст. 57 ч. 1 п. 1 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну, є визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Відповідно до ст. 58 ч. 2, 3 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

У рішенні, яке оскаржується, відповідачем як підставу не застосовувати основний метод визначення митної вартості зазначено не об`єктивність та достатню підтвердженість відомостей, використаних декларантом. Зазначено, що підставою для визначення митної вартості є наявність розбіжностей, що можуть вплинути на числове значення митної вартості у зв`язку з тим, що товар №1 переміщений на митну територію України на іншому напівпричепі та має пошкодження експлуатаційного характеру, то згідно п.10 ст.58 Митного кодексу України до митної вартості має бути включено вартість витрати на навантаження.

Відповідно до ст. 337 ч. 4 МК України контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи. Відповідно до ст. 320 ч. 1 МК України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

Аналізуючи наведену норму суд приходить до переконання, що сам лише факт спрацювання систему управління ризиками не є підставою для проведення коригування заявленої декларантом митної вартості товарів.

Відповідно до п. 6 ч. 10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:на яку посилається відповідач у оскаржуваному рішенні, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Як вбачається з копії договору купівлі-продажу двох напівпричепів, укладених 02.05.2019 та поданої митної декларації до вартості товарів не включена вартість навантаження. Товари поставлялись за умовами поставки FCA, які не передбачають понесення перевізником витрат на навантаження товарів. Тому висновок відповідача про необхідність включення до митної вартості вартості оплати послуг з навантаження є безпідставним.

Крім того, митному оформленню підлягали два окремих напівпричепи, зазначені в митній декларації та в рішенні як товар №1 та товар №2. Товар 1 був переміщений на митну територію на другому напівпричепі - товар 2. В оскаржуваному рішенні підставою для його прийняття вказано невключення вартості витрат на навантаження одного напівпричепу на другий. Зауважень до товару №2 в обгрунтоуванні прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів не викладено. Проте, митна вартість коригувалася в обох випадках відносно обох напівпричепів. Відтак коригування митної вартості по товару №2 було здійснено без наведення жодних причин такого коригування.

Таким чином, у Сумської митниці ДФС не було жодних підстав для невизнання обраного декларантом основного методу.

Коригування митної вартості товарів здійснено за другорядним методом «за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів» (метод №3). При цьому використана інформація з митної декларації №UА 100120/2019/125723 від 15.03.19р.

Вимоги до рішення про коригування митної вартості наведені у ст. 55 МК України відповідно до частини другої якої прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до ст. 60 ч.ч. 1-4 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Згідно копії митної декларації №UА 100120/2019/125723 від 15.03.19р., яка була використана при визначенні митної вартості товарів вартість договору імпортованих напівпричепів DONBUR становила 2750 Євро, а не 3553,79 Євро; напівпричепи імпортувався з Нідерландів, а не з Литви; напівпричепи мали календарний рік виготовлення 2004, а не 2007; імпортувався інший товар: напіввпричепи - контейнеровози, а не напівпричепи - платформи (а.с. 32).

Таким чином, порівняний відповідачем товар не був ні подібним, ні аналогічним в розумінні вимог статті 60 Митного кодексу України. Порівняння товарів, ввезених позивачем із товарами, зазначеними у митній декларації №UА 100120/2019/125723 від 15.03.19р, яка оформлена в Київській міській митниці ДФС було безпідставним.

На підставі викладеного, суд вважає, що відповідачем не доведено наявності визначених законом підстав для проведення коригування митної вартості автомобіля, заявленої декларантом у митній декларації, правомірності винесення ним рішення про коригування митної вартості та обгрунтованості визначення митної вартості товару в тму розмірі, який вказано у рішенні. У зв`язку з тим, що коригування митної вартості призвело до збільшення витрат позивача при митному оформленні автомобіля, чим порушено його права, суд вважає необхідним визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA805180/2019/000120/2.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат у вигляді судового збору та витрат на правничу допомогу.

На підтвердження витрат на правничу допомогу надано угоду про надання правової допомоги від 06.06.2019 відповідно до умов якої вартість робіт, визначених угодою, становить 5000 грн. Предметом договору є послуги правового характеру, які стосуються оскарження в судовому порядку рішення Сумської митниці від 17.05.2019 № UA805180/2019/000120/2, що включає в себе надання консультативних послуг щодо формування правової позиції по справі, підготовка процесуальних документів, подання їх до суду та ведення справи у суді першої інстанції (а.с. 31). Також надано квитанцію на оплату послуг адвоката . Відповідачем клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу не заявлено. На переконання суду розмір витрат на правничу допомогу є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт; витраченим адвокатом часом на виконання робіт та обсягом наданих послуг. Тому такі витрати підлягають стягненню з відповідача.

На підставі ст. 139 КАС України суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, сплачений при зверненні до суду з позовом в розмірі 768,40 грн. та 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранс С" до Сумської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 17.05.2019 № UA805180/2019/000120/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС (код ЄДРПОУ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранс С" (код ЄДРПОУ 41643544) судові витрати в розмірі 6921,00 грн. (шість тисяч дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення виготовлено 25.11.2019.

Суддя О.В. Соп`яненко