Постановление суда № 86355368, 11.12.2019, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/2226/16-ц

Провадження № 8/697/1/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року

Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - О.М. Льон

за участю секретаря судового засідання - Н.В. Дрянової

представника заявника - М.Ю. Бовшика

представника АТ КБ «ПриватБанк» - С.В. Петрашевича

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Канів Черкаської області в режимі відеоконференції заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі за позовом Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк 'Приватбанк' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ :

15.08.2019 ОСОБА_1 звернувся в Канівський міськрайонний суд Черкаської області з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Заява про перегляд рішення суду мотивована тим, що ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до нього про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 26.09.2013 відповідач отримав кредит у розмірі 15000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку». В порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість станом на 02.08.2016 в розмірі 23390,46 грн., яка складається з наступного: 12428,87 грн. заборгованість за кредитом; 4654,26 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 4067,31 грн. заборгованість за пенею за прострочене зобов`язання, 650,00 грн. заборгованість за нараховану пеню за несвоєчасність сплати боргу на суму 100 грн., а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 1090,02 грн. штраф (процентна складова).

Суд, при розгляді справи досліджував матеріали справи, лише ті, що зібрані у справі докази, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та вважав, що позов підлягає до задоволення. Також судом встановлено, що він звернувся до ПАТ KБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 26.09.2013, згідно якої отримав кредит у розмірі 15000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Під час судового засідання суд встановлював той факт, що заявник- відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що він дійсно користувався кредитною карткою, виданою позивачем, але 31.08.2015 невідомі йому особи скористалися його карткою та заволоділи грошовими коштами у сумі 22894 грн., в сумі 8239,37 грн. та в сумі 2234 грн., про що він відразу ж повідомив Канівське відділення поліції Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаської області.

Як вбачається із розрахунку банку, доданого до позову, заборгованість за кредитом, вимоги про стягнення якої є предметом спору в цій справі, виникла у період з 28.08.2015, тобто саме після викрадення коштів з карткового рахунку відповідача.

Враховуючи факт неправомірного зняття кредитних коштів з карткового рахунку відповідача (стягнення яких є предметом спору в цій справі), про що негайно позичальник повідомив поліцію та банк, у зв`язку з чим здійснюється кримінальне провадження по встановленню осіб, які ці кошти викрали, суд першої інстанції вважав, що позивачем доведено, що кредитні кошти одержано саме відповідачем. Вважає, що суд першої інстанції в цій частині помилився та невірно застосував норму матеріального права та не звернув уваги, що на момент розгляду справи було зареєстроване кримінальне провадження № 12015250160000514 за ст. 190 ч. 2 КК України, де у справі потерпілим є відповідач. З`ясуванням в судовому засіданні даних обставин є ключовим про що в своїх постановах Верховний суд дав правову позицію (постанова №6-71цс15 від 16.06.2015).

Відповідно до приписів ч.1 ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Він повідомив позивача про шахрайській дії з картковими рахунками, щодо перерахування коштів, звернувся із заявою до поліції про проведення перевірки за фактом несанкціонованого зняття коштів, наявне кримінальне провадження за ч. 2 ст. 190 КК України, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, а позивачем не доведено вчинення ним дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, що на момент розгляду справи давало б суду змогу прийти до висновку про передчасне звернення позивача в даним позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором та відсутність правових підстав для їх задоволення.

У розглядуваній справі позивачем не надано доказів, що списання грошових коштів з його карткового рахунку 28.08.2015 здійснювалися за його розпорядженням. Доводи про те, що 28.08.2015 невідома особа таємно викрала з його карткового рахунку в ПАТ КБ «ПриватБанк» грошові кошти, не спростовані. Крім того, про вказані обставини справи та практику Верховного суду України, що існували на час розгляду справи в суді, йому не було відомо, а стало відомо лише після ухвалення Апеляційним судом Черкаської області судового рішення 10 липня 2019 року, яке він отримав 19 липня 2019 року. Тому вважає, що визначений п. 1 ч. 1 ст.424 ЦПК України строк на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими не пропущений, у зв`язку з чим просить скасувати рішення Канівського міськрайонного суду від 11.04.2017 та ухвалити нове рішення, яким відмовити ПАТ КБ «Приватбанк» в задоволенні позовних вимог. Стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» судові витрати та витрати на правову допомогу.

Представник заявника ОСОБА_2 у судовому засіданні у судовому засіданні подану заяву ОСОБА_1 підтримав повністю, пояснив, що на момент винесення судом рішення від 11.04.2017 заявнику не було відомо про наявність факту відкриття кримінального провадження за його зверненням до органів поліції з приводу незаконного заволодіння його коштами та визнання його потерпілим, а тому вважає дану обставину нововиявленою.

Представник АТ КБ «Приватбанк» Петрашевич С.В. у судовому засіданні заперечував щодо задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, пояснив, що обставини на які наголосив представник заявника не є нововиявленими, так як під час розгляду справи та винесення судового рішення від 11.04.2017, судом було досліджено наявність кримінального провадження по факту незаконного заволодіння грошовими коштами заявника. Вважає, що рішення суду постановлене в іншій справі також не може бути нововиявленою обставиною, оскільки воно не впливало на винесення судового рішення у 2017 році. Практика Верховного Суду України 2015 року могла бути відома заявнику, а факт необізнаності з правовою нормою не звільняє його від відповідальності. У задоволенні заяви про перегляд судового рішення просить відмовити.

Суд, дослідивши заяву, рішення суду у даній справі та матеріали додані до заяви, вислухавши думку представників сторін, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Згідно ч.2 ст.423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно частини четвертої цієї статті не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Згідно п.4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» № 4 від 30.03.2012, зазначено, що, вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, судам слід розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. При цьому судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів та звільнення від сплати ).

Верховний Суд в своїй постанові від 29.08.2018 по справі №552/137/15-ц вказав, що нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у рішенні, що переглядається.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи).

З матеріалів справи вбачається, що на момент винесення спірного судового рішення заявнику ОСОБА_1 було відомо про існування кримінального провадження по факту викрадення його грошових коштів за ч.2 ст. 190 КК України, що підтверджується, зокрема, витягом з кримінального провадження №12015250160000514, заявою про вчинення шахрайства від 31.08.2015, пам`яткою про процесуальні права та обов`язки потерпілого, протоколом допиту потерпілого від 02.09.2015 (а.с.10-14 т.2).

Рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 15.05.2019 та постанова апеляційного суду Черкаської області від 10.07.2019, на яке посилається представник заявника у розумінні положень ЦПК України, не є нововиявленою обставиною, а тому вплинути на висновки суду при постановленні спірного судового рішення Канівського міськрайонного суду від 11.04.2017 не могло.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що судове рішення по справі №697/2226/16-ц від 11.04.2017, про перегляд якого за нововиявленими обставинами просить заявник, в апеляційному порядку ним не оскаржувалося.

В поданій заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, немає жодних підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, передбачених ч.2 ст. 423 ЦПК України.

Відповідно до роз`яснень викладених у п.4 вищевказаної постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, обставини на які посилається заявник не є нововиявленими.

Відповідно до ч.2 ст. 429 ЦПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Таким чином, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звернулася із заявою про перегляд рішення, на час розгляду справи - відсутні, а обставини, на які посилається заявник та його представник не є нововиявленими, тому суд, приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області №697/2226/16-ц від 11.04.2017 в силі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 423, 429 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення Канівського міськрайонного суд Черкаської області від 11.04.2017 за нововиявленими обставинами по справі №697/2226/16-ц за позовом Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк 'Приватбанк' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити, а відповідне судове рішення залишити в силі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом 15 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали суду складено 13.12.2019.

Головуючий О . М . Льон