Постановление суда № 86328060, 11.12.2019, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 630/550/18

Провадження № 1-кп/635/651/2019

У Х В А Л А

11 грудня 2019 року смт.Покотилівка

Колегія суддів Харківського районного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Савченка Д.М.,

суддів – Бобко Т.В., Назаренка О.В.,

секретар судового засідання – Письменна В.М.,

за участю прокурорів – Луценко І.В., Хірного В.О., Макарова О.Г.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника – Толстової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. ч. 1, 2 ст. 186, ч. 3 ст. 187 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А :

У провадженні Харківського районного суду Харківської області перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.ч. 1, 2 ст. 186, ч. 3 ст. 187 КК України.

У судовому засіданні прокурор Луценко І.В. заявила клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

В обґрунтування необхідності продовження строків тримання під вартою прокурор посилалась на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.ч.1, 2 ст. 186, ч.3 ст. 187 України, тяжкість злочинів і суворість покарання, передбаченого за його вчинення, той факт, що обвинувачений не працевлаштований, не має міцних соціальних зв`язків, будучи уродженцем Луганської області, може виїхати на тимчасово непідконтрольну Україні територію та переховуватись від правоохоронних і судових органів, впливати на свідків та потерпілих.

Обвинувачений при вирішенні клопотання прокурора поклався на розсуд суду.

Захисник проти задоволення клопотання прокурора заперечувала у зв`язку з його необґрунтованістю, пояснивши, що прокурором не доведено жодних ризиків, які є підставою для тримання під вартою; вважала за можливе обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки останній має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання, дружину, неповнолітніх дітей.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою колегія суддів виходить з наступного.

Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 01.06.2018 щодо ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Вказаний запобіжний захід неодноразово продовжувався судом, останній раз на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 11 листопада 2019 року до 09 січня 2020 року.

Таким чином, строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 спливає 09 січня 2020 року.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу та інше.

Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Характер та фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_1 злочинів свідчать про підвищену суспільну небезпеку. Санкція ч. 3 ст. 187 КК України, найтяжчого злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , передбачає покарання від семи до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

У контексті практики Європейського суду з прав людини слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Вирішуючи питання про продовження строків тримання під вартою, суд оцінює в сукупності всі обставини, підозру у вчиненні декількох злочинів, у тому числі за ч.3 ст.187 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких, суспільну небезпеку злочинів, які інкримінуються обвинуваченому, та приходить до висновку про продовження існування ризику можливості вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.

При цьому суд приймає до уваги, що обвинувачений, маючи на меті уникнення від кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на потерпілу та свідків, не маючи реєстрації у м. Харкові та Харківській області, може переховуватись від суду, будучи неодноразово судимим за корисливі злочини, може продовжити свою злочинну діяльність.

Зазначені обставини у сукупності свідчать про продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання та продовження запобіжного заходу, вірогідність їх настання є досить високою, що виправдовує тримання особи під вартою.

Вищевказані обставини у сукупності свідчать також про неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Враховуючи, що судовий розгляд кримінального провадження не завершений, колегія суддів вважає за необхідне продовжити тримання обвинуваченого під вартою строком на шістдесят днів.

Керуючись ст.ст. 197, 199, 217, 331, 334 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання прокурора Луценко І.В. про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 08 лютого 2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 13 грудня 2019 року.

Головуючий суддя Д.М. Савченко

Судді Т.В. Бобко

О.В. Назаренко