Постановление суда № 86302812, 12.12.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/19751/19

Провадження № 1-кп/344/898/19

У Х В А Л А

12 грудня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі

головуючого-судді Хоростіля Р.В.,

з участю секретаря судового засідання Басюк С.Р.,

прокурора Гедзик І.М.,

потерпілих ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_3

та його захисника П`ятківського Р.С.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

17 січня 2020 року закінчується строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого раніше ухвалою суду щодо ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Прокурор подала клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 з посиланням на ризики, передбачені у ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, покликаючись на викладені в ньому обставини, просила таке задовольнити.

Потерпілі клопотання прокурора підтримали.

Захисник в судовому засіданні заперечив щодо продовження застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив врахувати характеризуючі особу обвинуваченого дані, його стан здоров`я та змінити йому такий захід на більш м`який – домашній арешт.

Обвинувачений підтримав думку захисника.

Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження з цього приводу, а також враховуючи в сукупності всі обставини, у тому числі передбачені у ст. 178 КПК України, суд вважає наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Так, при вирішені питання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , якому інкриміновано злочини середньої тяжкості (ч. 2 ст. 185 КК України) та тяжкий злочин (ч. 3 ст. 185 КК України), за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, а також суспільну небезпечність цих злочинів.

Прокурором поза розумним сумнівом доведено, що ризики щодо можливого переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення – продовжують існувати.

Також стороною обвинувачення доведено, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеним вище ризикам, та, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, існує значна ймовірність того, що обвинувачений ОСОБА_3 порушуватиме покладені на нього процесуальні обов`язки.

В той же час стороною захисту не наведено, як змінилися обставини, які були взяті до уваги 19.11.2019 року при обранні обвинуваченому запобіжного заходу, та які нові обставини виникли після цього.

Інших обставин, які б на даний час давали підстави для зміни чи скасування запобіжного заходу, судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Отже на переконання суду застосування більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання ОСОБА_3 покладених на нього обов`язків, а запобіжний захід у виді тримання під вартою буде співмірним та доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження і виключно такий здатен забезпечити запобігання ризику переховування обвинуваченого від суду.

Суд також зазначає, що ОСОБА_3 19.11.2019 року обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 57630 (п`ятдесят сім тисяч шістсот тридцять) гривень, яку може бути внесено як обвинуваченим, так і іншою особою в будь-який момент розгляду даного кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 331, 369-372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора задовольнити, продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 09 лютого 2020 року включно.

Копію ухвали надіслати начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань № 12 – для виконання.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області.

Суддя Р.В. Хоростіль