Приговор № 86267035, 10.12.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/383/19

Провадження №1-кп/761/1544/2019

В И Р О К

іменем України

10 грудня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Левицької Т.В.

за участю секретаря Лозової І.О.

прокурора Одобеска Є.І.

захисника Пучка В.Д.

обвинуваченого ОСОБА_1

провівши судовий розгляд у відкритому судовому засіданні кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100100009528 від 14.08.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Першотравневе Іванівського району Херсонської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

08.06.2016 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України на 4 місяці арешту, 14.06.2016 звільненого у зв`язку з відбуттям покарання, -

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

в с т а н о в и в:

До Шевченківського районного суду м. Києва 09.01.2019 року з Київської місцевої прокуратури № 10 надійшов обвинувальний акт, затверджений прокурором Тонканцовим Г.О.

Під час судового провадження між прокурором Тонканцовим Г.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 укладено угоду від 17 жовтня 2019 року, яку було долучено до матеріалів справи.

Відповідно до обвинувального акта та угоди досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 14.08.2015 року приблизно о 17 год. 00 хв., перебуваючи в торгівельній залі магазину «Сільпо», розташованого по вул. Білоруській, 2 у м. Києві, вирішив повторно таємно викрасти чуже майно, а саме плитки шоколаду марки «Ріттер Спорт» в кількості 66 штук, які належать ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» (код ЄДРПОУ 40720198), не сплачуючи за них.

З метою виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_1 , продовжуючи знаходитись в приміщенні магазину «Сільпо», розташованого по вул. Білоруській, 2 у м. Києві, 14.08.2015 приблизно о 17 год. 20 хв. з метою обернення майна на свою користь та особистого збагачення взяв з торгових полиць 66 плиток шоколаду марки «Ріттер Спорт» загальною вартістю 3 266 грн. 29 коп., які належить ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» (код ЄДРПОУ 40720198) та поклав їх до рюкзака. З викраденим чужим майном, яке було поміщено до сумки, ОСОБА_1

14.08.2018 приблизно о 17 год. 25 хв. непомітно для оточуючих ОСОБА_1 вийшов за межі контрольних рамок і магазину та направився в сторону зупинки громадського транспорту. Приблизно о 17 год. 30 хв. ОСОБА_1 побачив, що за ним слідує охоронець магазину «Сільпо», який висував йому вимогу зупинитись та повернути викрадене майно, проте ОСОБА_1 , незважаючи на вимоги охоронця, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, став тікати.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж) повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.

Відповідно до умов угоди про визнання винуватості від 17 жовтня 2019 року, прокурор Одобеско Є.І. та обвинувачений ОСОБА_1 у кримінальному провадженні за № 12015100100009528 від 14.08.2015 року за спільною ініціативою та обопільною згодою відповідно до ст.ст. 468, 469, 472 КПК України уклали дану угоду про визнання винуватості, в якій виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 186 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а також узгодили призначення покарання обвинуваченому за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4-х /чотирьох/ років позбавлення волі, а також на підставі ст. 75 КК України узгодили звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 /два/ роки, на підставі ст. 76 КК України узгодили покладення на обвинуваченого ОСОБА_1 таких обов`язків, а саме: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Також, у даній угоді зазначені роз`яснення обвинуваченому про наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки її невиконання.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначені статтею 472 КПК України, зокрема, найменування сторін, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода обвинуваченого на призначення покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди, дата її укладення та підписи сторін.

Під час судового провадження обвинувачений підтвердив суду, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Прокурор, захисник під час судового провадження просили затвердити угоду про визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_1 під час судового провадження просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якої визнає себе винуватим, обвинувачений цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Дослідивши угоду про визнання винуватості, вислухавши доводи учасників судового провадження, суд вважає, що укладена між прокурором і обвинуваченим угода відповідає вимогам КПК України, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинено відкрите викрадення чужого майна (грабіж) повторно та правильно кваліфіковано його дії за ч. 2 ст. 186 КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони уклали угоду добровільно, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.

Речові докази по справі, а саме: 66 плиток шоколаду марки «Ріттер спорт» слід передати ТОВ «Фоззи-Фуд», CD-R-диск з відеозаписом від 14.08.2015 року слід зберігати при матеріалах справи; мобільний телефон марки Nokia X1 imei: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 та гаманець з візитними картками, посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 , талон до посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 , свідоцтво про закінчення навчального закладу з підготовки водіїв транспортних засобів на ім`я ОСОБА_1 , екзаменаційна картка водія на ім`я ОСОБА_1 , іменний список командира відділення 1-го взводу, медицинская справка № 298 от 01.10.2003 слід передати ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що укладена між прокурором Одобеском Є.І. та обвинуваченим ОСОБА_1 угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 375, 376, 472, 473, 474, 475 КПК України, суд, ?

засудив:

Угоду про визнання винуватості від 17 жовтня 2019 року, що укладена у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № № 12015100100009528 від 14.08.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_1 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, між прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 Одобеском Є.І. та обвинуваченим ОСОБА_1 затвердити.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покаранняу виді 4-х /чотирьох/ років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 /два/ роки.

На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_1 покласти такі обов`язки, а саме: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази по справі, а саме: 66 плиток шоколаду марки «Ріттер спорт» передати ТОВ «Фоззи-Фуд», CD-R-диск з відеозаписом від 14.08.2015 року зберігати при матеріалах справи; мобільний телефон марки Nokia X1 imei: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 та гаманець з візитними картками, посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 , талон до посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 , свідоцтво про закінчення навчального закладу з підготовки водіїв транспортних засобів на ім`я ОСОБА_1 , екзаменаційна картка водія на ім`я ОСОБА_1 , іменний список командира відділення 1-го взводу, медицинская справка № 298 от 01.10.2003 передати ОСОБА_1 .

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Роз`яснити, що учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми у судовому засіданні.

Суддя Т.В.Левицька