№ 8624547, 08.12.2009, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Справа №2-а-322

2009 рік

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 грудня 2009 року. Першотравневий районний суд м. Чернівці

в складі:

головуючого судді Марчука В.Т.

при секретарі Наконечній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької митниці про скасування постанови голови комісії з питань ліквідації Чернівецької митниці ОСОБА_2 від 23 квітня 2009 року у справі про порушення митних правил №0146/40703/09 та закриття провадження у справі про порушення митних правил №0146/40703/09 у зв’язку з відсутністю в діях складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ст.355 Митного кодексу України,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом до відповідача.

Посилався на те, що 23.04.2009 року постановою голови комісії з питань ліквідації Чернівецької митниці ОСОБА_2 його, як директора ПП «Фея Волока» було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.355 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу в сумі 10000 грн.

Митний орган вважає, що він вчинив дії, направлені на зменшення суми митних платежів і що його дії були направлені на невірне визначення країни походження товару, а тому трактує події, які відбувались в 2006-2008 роках, як порушення ним митних правил.

Вважає, що постанова митного органу про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною.

Їхнє підприємство зареєстровано як суб’єкт підприємницької діяльності та на протязі 2006-2008 років здійснило ряд операцій по придбанню в ОСОБА_3 тканини та вишивок. Дані товари підприємство придбавало у трьох підприємств, розташованих в ОСОБА_3.

Як зазначено в постанові, на протязі даного періоду в 10 випадках товари, які надходили на їх адресу не були вірно задекларовані, оскільки до декларацій не були додані документи, які підтверджували країну походження товару, а тому до цих товарів було безпідставно застосовано пільгові ставки ввізного мита, що вплинуло вцілому на розмір стягнутих митних платежів.

Разом з тим, в жодному з випадків він не виступав як декларант, а відповідно його притягнули до відповідальності за дії, які він не вчиняв. Всі додані до матеріалів справи декларації були оформлені декларантами, брокерськими конторами, та в усіх випадках він лише перераховував на депозитний рахунок митного органу суму митних платежів, яку йому розраховували представники підприємств декларантів.

Крім того, він не мав жодного відношення до виготовлення товаросупровідних та комерційних документів на товари, які надходили на їх адресу. В усіх випадках дані документи слідували з товаром з ОСОБА_3 та на них є відмітки митних органів на кордоні України, що також свідчить про відсутність в його діях можливостей підробити документи або підмінити їх.

Відповідно до існуючого порядку оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації (ВМД), затвердженого наказом Державної митної служби України №314 від 20.04.2005 року, всі документи по цих поставках товару до митного органу представляв декларант, який діяв на підставі договору, укладеного з його підприємством та за послуги якого він сплачував кошти в їх касу.

Дії декларанта ретельно перевіряли представники Вадул-Сіретської митниці, які зобов’язані були перевірити правильність визначення країни походження товарів (згідно з поданими документами) та правильність нарахування податків і зборів за ВМД, та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства. Всі додані до справи про порушення митних правил ВМД містять відмітки відділу митних платежів Вадул-Сіретської митниці, що є підтвердженням правильності дій декларантів під час митного оформлення отриманих їх підприємством товарів.

Крім того, вважає, що оскільки митний орган випустив у вільний обіг товари із стягненням пільгової ставки ввізного мита, то це додатково підтверджує відсутність в усіх випадках складу адміністративного правопорушення і в діях декларантів, які від імені їх підприємства оформляли в митному органі ВМД на товари, що надійшли на їх адресу.

В усіх зазначених вище випадках, підставою для сплати їх підприємством та зарахування митним органом коштів - ввізного мита та податку на додану вартість до державного бюджету є вантажні митні декларації з номерами. Дані вантажні митні декларації були оформлені належним чином посадовими особами Вадул-Сіретської митниці з дотриманням ними митних процедур та на даний час вказані процесуальні документи не є анульовані, а дії посадових осіб, які проводили митне оформлення не визнані протиправними. Тому вважає, що при наявності не скасованих процесуальних документів (вантажних митних декларацій), які є єдиною підставою для зарахування коштів до державного бюджету за митне оформлення вантажів, ввезених ними за інвойсами, будь-яке донарахування коштів буде безпідставним та протиправним.

Також вважає, шо оскільки саме на посадових осіб митниці покладено обов'язок перевірки правильності визначення країни поводження товарів при митному оформленні із застосуванням ВМД, та ВМД було оформлено в обраному режимі, то відповідно дії декларантів, що діяли в інтересах їх підприємства при поданні митному органу вказаних вище вантажних митних декларацій для митного оформлення вантажів, відповідали вимогам чинного митного законодавства України на день митного оформлення.

Просив поновити йому пропущений строк на оскарження та скасувати постанову голови комісії з питань ліквідації Чернівецької митниці ОСОБА_2 від 23.04.2009 року у справі про порушення митних правил №0146/40703/09, закривши провадження у справі про порушення митних правил №0146/40703/09 у зв’язку з відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ст.355 МК України.

Представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_4 в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали і просили в його задоволенні відмовити, оскільки вважають, що постанова у справі про порушення митних правил №0146/40703/09 від 23.04.2009 року винесена у відповідності до чинного на той час митного законодавства України, а тому є законною.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, покази свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що адміністративні позовні вимоги ОСОБА_1 є необгрунтованими і задоволенню не підлягають, виходячи з наступних підстав:

Так, судом встановлено, що в 29.01.2006 року по 29.01.2009 року ПП «Фея Волока», що знаходиться в с.Волока Глибоцького району Чернівецької області, здійснювало ввезення на митну територію України товарів за кодами УКТ ЗЕД:

- НОМЕР_1 – вироби скляні, що імітують дорогоцінне каміння, ограновані та поліровані механічно, для оздоблення одягу (скляні камінці розміщені на тканиновій основі, кожен окремо), різної величини, заявлена у ВМД країна виробник ОСОБА_3;

- НОМЕР_2 – вишивка у вигляді окремих орнаментів з синтетичних матеріалів для оздоблення одягу, різної величини, форми та кольору, заявлена у ВМД країна виробник ОСОБА_3;

- НОМЕР_3 – тканина фарбована, різних кольорів, сатинового переплетення, з комплексних 100% поліефірних нетекстурованих ниток, прозора тканина полотняного переплетення різних кольорів, виготовлена з 100% поліефірних монониток, заявлена у ВМД країна виробник ОСОБА_3.

При здійсненні митного оформлення однієї з партій товару було подано ВМД №40400103/2008/001484 від 03.07.2008 року з пакетом товаросупровідних документів, одним з яких був сертифікат про походження товару без номера від 12.06.2008 року номер бланка АQSIQ 070933149, виданого комітетом сприяння розвитку міжнародної торгівлі в КНР на товар «вишивка у вигляді окремих орнаментів для оздоблення одягу (а.с.28,169).

По причині відсутності номера сертифікату, відділом митних платежів Вадул-Сіретської митниці листом від 07.07.2008 року №13/23/1-3557 направлено до Управління митно-тарифного регулювання Держмитслужби запит щодо перевірки зазначеного сертифікату.

Листом від 12.01.2009 року №14/16 Управління митно-тарифного регулювання Держмитслужби повідомило, що сертифікат від 12.06.2008 року номер бланка АQSIQ 070933149 є фальсифікованим (а.с.26-27,231-232).

В подальшому, у відповідності до наказу Чернівецької митниці від 02.02.2009 року №88 було проведено камеральну перевірку здійснення зовнішньоекономічної діяльності ПП «Фея Волока» в період часу з 29.01.2006 року по 29.01.2009 року, за результатами якої було складено акт від 27.02.2009 року №1/9/407000000/34178642 (а.с.224-229).

Згідно вказаного вище акту перевірки від 27.02.2009 року №1/9/407000000/34178642 встановлено, що сума недорахованих митних платежів, на розмір яких вплинула не визначена країна походження товару, складає 120586 грн. 17 коп.

Даний акт про результати проведення камеральної перевірки ПП «Фея Волока» від 27.02.2009 року для ознайомлення був направлений позивачу ОСОБА_1 рекомендованим листом від 02.03.2009 року №11/25/1-812 з вказівкою про те, що на протязі трьох днів з моменту отримання вказаного листа необхідно з’явитися у Чернівецьку митницю для підписання першого примірника акта камеральної перевірки.

У зв’язку із неявкою позивача ОСОБА_1 до митного органу у визначений час, Чернівецькою митницею складено про це відповідний акт від 16.03.2009 року №1 (а.с.230).

Як встановлено судом, будь-яких зауважень чи заперечень до вказаного вище акта перевірки в письмовій формі від ПП «Фея Волока» не надходило.

Таким чином, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 погодився з актом камеральної перевірки ПП «Фея Волока» від 27.02.2009 року без застережень.

На підставі матеріалів, отриманих в результаті проведення камеральної перевірки ПП «Фея Волока», Чернівецькою митницею відносно ОСОБА_1 було складено протокол про порушення митних правил №0146/40703/2009 від 24.03.2009 року за ст.355 Митного кодексу України та листом №16-3/12-835 від 26.03.2009 року направлено на ім’я начальника УПМ ДПА в Чернівецькій області виділені із справи про порушення митних правил копії матеріалів для прийняття рішення у відповідності до вимог ст.97 КПК України (а.с.35-38, 40-41).

Постановою старшого оперуповноваженого ВБНОПТіТ ОУ УПМ ДПА в Чернівецькій області ОСОБА_9 від 01.04.2009 року в порушенні кримінальної справи відносно директора ПП «Фея Волока» ОСОБА_1 відмовлено у зв’язку з відсутністю в його діях ознак злочинів, передбачених ст.ст.201, 212 КК України (а.с.43-45).

23.04.2009 року головою комісії з питань ліквідації Чернівецької митниці ОСОБА_2, на підставі зібраних в ході проведення камеральної перевірки матеріалів, винесено постанову в справі про порушення митних правил №0146/40703/09, якою позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.355 Митного кодексу України та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10000 грн. (а.с.249-250).

Згідно ст.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість, ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів, які відповідно до законів справляються при ввезенні товарів і предметів на митну територію або вивезенні з митної території.

Відповідно до п.15.1 ст.15 цього Закону митні органи як контролюючі мають право перевіряти своєчасність, повноту, достовірність сплати податків і зборів протягом 1095 днів з дня, наступного після подання декларації.

У відповідності до п.4 «Порядку визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 року №1864, декларант визначає країну походження товару, що переміщується через митний кордон України, на підставі сертифіката про походження товару чи декларації про походження товару, що подається митному органу для підтвердження цих відомостей. Подання сертифіката є обов'язковим у випадках, передбачених Митним кодексом України. Декларація про походження товару являє собою заяву (на комерційному рахунку або іншому товаросупровідному документі) про країну походження товару, зроблену виробником або експортером і засвідчену ними або органом, уповноваженим видавати сертифікати.

Згідно ч.3 ст.282 Митного кодексу України у разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов'язково: на товари, що походять з країн, яким Україна надає преференції за Митним тарифом України; на товари, ввезення яких з відповідної країни регулюється кількісними обмеженнями (квотами) чи іншими заходами регулювання ЗЕД; якщо це передбачено міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, а також законодавством України в галузі охорони довкілля, здоров'я населення, захисту прав споживачів, громадського порядку, державної безпеки та інших життєво важливих інтересів України; у випадках, коли у документах, які подаються для митного оформлення, не має відомостей про походження товарів або у митного органу є достатні підстави вважати, що декларуються недостовірні відомості про походження товарів.

Відповідно до ст.284 ч.2 Митного кодексу України неподання належним чином оформленого сертифіката чи відомостей про походження товару не є підставою для відмови у митному оформленні та випуску товару з метою його переміщення через митний кордон України.

Статтею 69 Митного кодексу України передбачено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Вказаній нормі Митного кодексу кореспондує положення і п.6 «Порядку визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 року №1864.

Відповідно до ст.283 Митного кодексу України та Спеціального додатку К до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, перевірка сертифікатів про походження товару здійснюється компетентними органами країн - учасниць Конвенції лише у випадках: якщо є достатні підстави для сумнівів стосовно дійсності сертифіката (наявність підчищень, виправлень і т. д.); якщо є достатні підстави для того, щоб сумніватися у вірогідності даних, наведених у сертифікаті; проведення вибіркової перевірки (за дорученням центрального апарату Держмитслужби України).

Таким чином, виходячи з наведених вище обставин та вимог закону, суд вважає, що у зв'язку із відсутністю номера сертифіката про походження товару від 12.06.2008 року (номер бланка АQSIQ 070933149), який був прийнятий до митного оформлення за ВМД №404000103/2008/001484 від 03.07.2008 року, у Чернівецької митниці були цілком достатні підстави для здійснення його перевірки.

При цьому, завершення митного оформлення не позбавляло митний орган права на проведення перевірки достовірності сертифіката про походження товару.

Відповідно до ст.87 ч.1 Митного кодексу України декларантами можуть бути підприємства або громадяни, яким належать товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, або уповноважені ними митні брокери (посередники).

Згідно ст.88 Митного кодексу України декларант виконує всі обов’язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою. Декларант зобов’язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред’явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

Згідно ст.176 Митного кодексу України митний брокер (посередник) - це підприємство, що здійснює декларування товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, і має ліцензію на право здійснення митної брокерської діяльності, видану спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Митним брокером може бути тільки підприємство-резидент. Від імені цього підприємства декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, може здійснювати його відокремлений структурний підрозділ (філія, представництво тощо).

Статтею 177 Митного кодексу України передбачено, що митний брокер здійснює брокерську діяльність відповідно до норм цього Кодексу та ліцензійних умов, що затверджуються спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та органом ліцензування. Взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються договором доручення.

Таким чином, митний брокер, який безпосередньо проводить декларування товару за дорученням власника цього товару є посередником між митним органом та цим власником і діє у відповідності до умов укладеного договору.

Оскільки товар надходив з ОСОБА_3 на адресу ПП «Фея Волока», яке сплатило кошти продавцю за даний товар, то відповідно його власником є це підприємство в особі його директора – позивача ОСОБА_1

Як встановлено судом, декларування товару ПП «Фея Волока» згідно з договорами про надання послуг з декларування вантажів від 26.06.2006 року №30/2006 та від 10.05.2007 року №15, укладених між ПП «Фея Волока» в особі ОСОБА_1 та відповідно СП «РSТ Україна» і ПУП «І.В.ЕКСІМ», здійснювали декларанти цих підприємств (а.с.30-32).

Відповідно до п.3.1.1 вказаних вище Договорів замовник, тобто ПП «Фея Волока» в особі ОСОБА_1, зобов’язується надавати декларанту до початку митного оформлення заявки на декларування (додаток-1) та документи, необхідні для митного оформлення.

Таким чином, неодноразово документи, необхідні для декларування товарів, в яких було зазначено інформацію «Made in China» та серед яких був сфальсифікований сертифікат про походження товарів з ОСОБА_3, декларанту надавав саме ОСОБА_1, що підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_5 від 24.03.2009 року (а.с.244), а також показами останньої в якості свідка.

Крім того, враховуючи те, що не продавець товару з ОСОБА_3 і не декларант, а саме ОСОБА_1 отримав вигоду у вигляді зменшення розміру необхідних до сплати митних платежів, а також враховуючи те, що безпосередньо останнім надавались декларанту вказані вище документи, необхідні для декларування товарів, суд вважає, що саме винні дії ОСОБА_1, а не декларанта, призвели до суспільно-шкідливих наслідків, якими в даному випадку є недобори податків і зборів до Державного бюджету України.

Виходячи з наведеного, суд вважає безпідставними твердження позивача ОСОБА_1 щодо незаконності притягнення його до відповідальності за порушення митних правил.

Таким чином, проаналізувавши в сукупності здобуті по справі докази, суд приходить до обгрунтованого висновку про законність винесеної 23.04.2009 року відносно ОСОБА_1 постанови в справі про порушення митних правил №0146/40703/09.

За таких обставин, суд вважає, що заявлені ОСОБА_1 адміністративні позовні вимоги є необгрунтованими і в їх задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст.69, 87 ч.1, 88, 176, 177, 282 ч.3, 283, 284 ч.2 Митного кодексу України, ст.ст.2, 15 п.15.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.4, п.6 «Порядку визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 року №1864, ст.ст.70, 71, 72, 79, 86, 87, 94, 122, 158-163, 167, 186 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Чернівецької митниці про скасування постанови голови комісії з питань ліквідації Чернівецької митниці ОСОБА_2 від 23 квітня 2009 року у справі про порушення митних правил №0146/40703/09 та закриття провадження у справі про порушення митних правил №0146/40703/09 у зв’язку з відсутністю в діях складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ст.355 Митного кодексу України відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Першотравневого

районного суду м. Чернівці В.Т.МАРЧУК