Постановление суда № 86245039, 05.12.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

"05" грудня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/933/16

Господарський суд Одеської області у складі судді Найфлейша В.Д.

При секретарі судового засідання Касьяновій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу АТ "Одеська ТЕЦ" (вх. №2-5585/19 від 14.11.2019р.) на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко Владислава Андрійовича по справі №916/933/16

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України"

до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ"

про стягнення 63 058 589, 37 грн.

За участю представників сторін:

від АТ "Одеська ТЕЦ" - Сурмакова О.А., довіреність

від АТ "НАК "Нафтогаз України" - Єгоров В.С., довіреність

вільний слухач - ОСОБА_1 , паспорт

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.06.2019р. по справі №916/933/16 Стягнуто з Публічного акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ" на користь Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" (37078808 (тридцять сім мільйонів сімдесят вісім тисяч вісімсот вісім) грн., 83 коп., 1933897 (один мільйон дев`ятсот тридцять три тисячі вісімсот дев`яносто сім) грн. 58 коп. - три відсотки річних, 23522428 (двадцять три мільйони п`ятсот двадцять дві тисячі чотириста двадцять вісім) грн. 39 коп. - інфляційні втрати., 204984 (двісті чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. 16 коп. - витрати по сплаті судового збору.

14.11.2019р. до Господарського суду Одеської області від АТ "Одеська ТЕЦ" надійшла скарга на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко Владислава Андрійовича.

У своїй скарзі АТ «Одеська ТЕЦ» просить суд визнати дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко Владислава Андрійовича неправомірними, визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко Владислава Андрійовича про відкриття виконавчого провадження від 28.10.2019р., посилаючись на те, що відповідно до п. 29 Інформаційного листа ВГСУ від 28.03.2013р №01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» після оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом поточні вимоги (грошові вимоги, що виникли під час проведення процедур банкрутства), стають конкурсними вимогами та можуть бути заявлені згідно з ч. 1 ст. 38 Закону, а відповідно до частини 2 п. 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», після припинення провадження у справі про банкрутство забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень`у немайнових спорах; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, зупиняється перебіг позовної давності, не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.11.2019р. призначено скаргу до розгляду в засіданні суду.

05.12.2019р. за вх. №25194/19 від АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» надійшов відзив на скаргу, згідно якого просить суд відмовити в задоволенні скарги, оскільки вимоги АК «Нафтогаз України» виникли під час процедури банкрутства та є поточними, заборона на стягнення на підставі ч. 2-3 п. 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не поширюється на задоволення вимог поточних кредиторів.

Сторони та державний виконавець повідомлені про час та дату судового засідання належним чином, що підтверджується наявними у справі поштовими повідомленнями та роздруківкою з офіційного веб-сайту Укрпошти.

В судовому засіданні 05.12.2019р. судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши скаргу АТ «Одеська ТЕЦ», господарський суд зазначає наступне.

Ухвалою Арбітражного суду Одеської області від 15.06.2001 р., порушено провадження у справі про банкрутство АТ «Одеська ТЕЦ».

Постановою Господарського суду Одеської області від 13.12.2016 р. у справі № 17-2- 1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010, АТ «Одеська ТЕЦ» визнано банкрутом, введено ліквідаційну процедуру строком дванадцять місяців, припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, призначено ліквідатором ПАТ «Одеська ТЕЦ» арбітражного керуючого Лахненко Євгенія Миколайовича, заборонено ліквідатору та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження активів боржника до затвердженого переліку ліквідаційної маси органом уповноваженого управляти державним майном, господарську діяльність завершено закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості п продажу за виключенням укладання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо.

13.02.2017 р. Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Господарського суду Одеської області з заявою про визнання кредиторських вимог у справі № 17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 про банкрутство АТ «Одеська ТЕЦ» на загальну суму 934 676 735,35 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.03.2017 р. у справі № 17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010, кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» було визнано на загальну суму 934 679 935,35 грн.

Відповідно до п.5 ст.12 Закон України «Про приватизацію державного та комунального майна», справи про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, не порушуються до її завершення. Провадження у справах про банкрутство таких підприємств/господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.01.2019р. у справі № 17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 провадження по справі №17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 про визнання банкрутом ПАТ "Одеська ТЕЦ" закрито, скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру ліквідації ПАТ "Одеська ТЕЦ" та повноваження ліквідатора - арбітражного керуючого Афоніна Дмитра Олександровича - припинено.

28.10.2019р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко Владиславом Андрійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження згідно наказу №916/933/16 від 13.07.2016р.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, або у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ст. 341 ГПК України).

Під час розгляду скарги, судом було встановлено дотримання АТ «Одеська ТЕЦ» вказаного строку.

Ухвала Господарського суду Одеської області від 15.01.2019 в частині закриття провадження по справі № 17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 про визнання банкрутом ПАТ "Одеська ТЕЦ" обґрунтована наступним.

Судом у вказаній ухвалі встановлено, що держава в особі Фонду державного майна України володіє акціями в статутному капіталі ПАТ "Одеська ТЕЦ" в розмірі 99,9895%.

Відповідно до п. 5 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" № 2269 від 18.01.2018 року, який набрав чинності 07.03.2018, справи про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, не порушуються до її завершення. Провадження у справах про банкрутство таких підприємств/господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 1089-р від 07.11.2014 року було внесені зміни до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.02.2013 року № 96 "Про приватизацію об`єктів паливно-енергетичного комплексу", яким було включено ПАТ "Одеська ТЕЦ" до переліку об`єктів паливно-енергетичного комплексу та групи Г, які підлягають приватизації.

Таким чином, з огляду на те, що боржник ПАТ "Одеська ТЕЦ" (Код ЄДРПОУ 05471158) є господарським товариством, в статутному капіталі якого більше ніж 50 відсотків акцій яких належать Державі, а також те, що ПАТ "Одеська ТЕЦ" належить до переліку підприємств, що підлягають приватизації, суд дійшов висновку про задоволення клопотання Фонду державного майна України про припинення провадження у справі №17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 про банкрутство ПАТ "Одеська ТЕЦ".

Скаржник, зокрема, посилається на те, що згідно п. 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.

Після припинення провадження у справі про банкрутство забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, зупиняється перебіг позовної давності, не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Зазначені дії не поширюються на задоволення вимог поточних кредиторів, на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, на відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Однак, суд не погоджується із зазначеними доводами, з огляду на наступне.

21.10.2019р. введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, який набрав чинності 21.04.2019р. відповідно до ч. 3 Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Таким чином, скаржник посилається на норму Закону, який станом на дату винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження 28.10.2019р. втратив чинність, тобто норма вказаного Закону не може застосовуватись судом при розгляді вказаної скарги, у зв`язку з чим твердження скаржника з даного приводу судом відхиляються.

Стосовно посилань скаржника на те, що відповідно до п. 29 Інформаційного листа ВГСУ від 28.03.2013р №01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» після оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом поточні вимоги (грошові вимоги, що виникли під час проведення процедур банкрутства), стають конкурсними вимогами та можуть бути заявлені згідно з ч. 1 ст. 38 Закону, а відповідно до частини 2 п. 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», після припинення провадження у справі про банкрутство забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, суд зазначає, що вказаний Інформаційний лист має рекомендаційний характер та трактує норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який, як вже встановлено судом, втратив чинність, отже посилання скаржника на зазначений Інформаційний лист також судом до уваги не приймаються.

Крім того, судом встановлено, що грошові вимоги АТ «НАК «Нафтогаз України» відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства є поточними, оскільки згідно рішення суду від 29.06.2019р. виникли за період з січня по грудень 2014р., тобто після порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ «Одеська ТЕЦ».

Також, в судовому засіданні представник АТ «Одеська ТЕЦ» наголосив на тому, що державним виконавцем було повторно відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Одеської області від 13.07.2016р. №916/933/16 в порушення норм ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

З огляду на вказану норму Закону, суд зазначає, що ВП №52588534, яке закінчено згідно постанови від 28.12.2016р. не відновлювалось, як зазначено у ч. 1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження», а стягувачем повторно пред`явлено виконавчий документ до виконання, в результаті чого виконавцем відкрито інше виконавче провадження №60425177, що не суперечить нормам Закону України «Про виконавче провадження», зважаючи також на те, що зазначеним Законом не врегульовано подальші виконавчі дії в разі закриття провадження у справі про банкрутство після визнання боржника банкрутом без остаточної ліквідації юридичної особи за правилами п. 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання боржника банкрутом" оскільки таке припинення у справі про банкрутство є виключним випадком запровадженим Законом України "Про приватизацію державного та комунального майна".

Також, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Згідно ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо:

1) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа;

2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення;

4) стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа;

5) у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника);

6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі;

7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку;

8) відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася;

9) законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення;

10) відсутня його згода на заміщення приватного виконавця у випадках, передбачених Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів";

11) запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру.

Відповідно до системного аналізу норм Закону України «Про виконавче провадження» виконавець може повернути виконавчий документ стягувачу та не відкрити виконавче провадження з підстав, зазначених у ст. 37 Закону, вказаний перелік є вичерпним. Заборони на відкриття виконавчого провадження у даному випадку з підстав, зазначених у скарзі АТ «Одеська ТЕЦ» Законом України «Про виконавче провадження» та іншими нормативно-правовими актами не передбачено, підстави для повернення виконавчого документа у виконавця відсутні.

Також, суд зазначає, що наслідками невідкриття державним виконавцем виконавчого провадження згідно наказу №916/933/16 від 13.07.2016р. є сплив передбаченого 3 річного строку для подання наказу до виконання без поважних причин, що в подальшому унеможливлює поновлення АТ «НАК «Нафтогаз України» строку на пред`явлення наказу до виконання та порушення прав АТ «НАК «Нафтогаз України» на виконання рішення суду, яке є обов`язковим для виконання на всій території України в порядку ст. 18 ГПК України. При цьому виконавче провадження зупинено згідно постанови державного виконавця від 28.10.2019р. на підставі п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що права та охоронювані Законом інтереси скаржника АТ «Одеська ТЕЦ» не порушені, порушення законодавства при відкритті виконавчого провадження не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, підстави для задоволення скарги АТ «Одеська ТЕЦ» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко Владислава Андрійовича відсутні.

Керуючись ст.ст. 234, 340-344 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 26, 37, 41 Закону України «Про виконавче провадження», суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги АТ "Одеська ТЕЦ" (вх. №2-5585/19 від 14.11.2019р.) на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко Владислава Андрійовича щодо відкриття виконавчого провадження по справі №916/933/16 - відмовити.

Копію ухвали надіслати: державному виконавцю Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко Владислава Андрійовича (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13), АТ "Одеська ТЕЦ" (65003, м. Одеса, вул. Церковна, 29), АТ "НАК "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6).

Повний текст ухвали складено та підписано 10.12.2019р. згідно ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua

Ухвала набрала законної сили негайно після її проголошення згідно ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів згідно ст. 256 ГПК України.

Суддя В.Д. Найфлейш