Решение № 86141044, 27.11.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" листопада 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2163/19

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Енерго Трейд" (вул. Старонаводницька, буд.13, корпус Б, офіс 33, м.Київ, 01015; код ЄДРПОУ 38489035)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-17" (21-й км Старокиївського шосе, 30А, Комінтернівський район, Одеська область, 65025; код ЄДРПОУ 01353551)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар судового засідання Ісак Д.П.

Представники:

Від позивача: Бєлінгіо В.О. - заступник директора з правових питань;

Від відповідача: Ткаченко І.Т. - згідно довіреності №35 від 01.10.2019р., Шульга Ю.І.- заступник директора з правових питань.

В засіданні брали участь:

Від позивача: Бєлінгіо В.О. - заступник директора з правових питань;

Від відповідача: Ткаченко І.Т. - згідно довіреності №35 від 01.10.2019р.

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "Альянс Енерго Трейд", звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "СПМК-17" про стягнення заборгованості у розмірі 39 268 847 грн. 47 коп., пені у розмірі 2 896 789 грн. 35 коп., 3% річних у розмірі 248 095 грн. 90 коп., інфляційних втрат у розмірі 214 012 грн. 45 коп.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.08.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу № 916/2163/19 до розгляду в порядку загального позовного провадження.

23 вересня 2019р. позивачем до суду надано заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої ТОВ "Альянс Енерго Трейд" просить суд стягнути з ТОВ "СПМК-17" заборгованість у розмірі 47 964 230 грн. 83 коп., пеню у розмірі 5 157 713 грн. 28 коп., 3% річних у розмірі 448 980 грн. 58 коп., інфляційні втрати у розмірі 66 728 грн. 70 коп.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.10.2019р. закрито підготовче провадження у справі №916/2163/19 та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні. В судовому засіданні щодо розгляду справи по суті оголошувалась перерва.

Представник позивача в судових засіданнях по розгляду справи по суті позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, заяві про збільшення позовних вимог, поясненнях до позовної заяви, що надійшли до суду 10.09.2019р., та відповіді на відзив, що надійшла до суду 20.09.2019р..

Представник відповідача у судових засіданнях проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 10.09.2019р. та запереченнях, що надійшли до суду 04.04.2019р.

Позивач у справі зазначив, що 01.03.2019р. між ТОВ "Альянс Енерго Трейд" (Постачальник) та ТОВ "СПМК-17" (Покупець) був укладений Договір №0103-1 СН поставки нафтопродуктів, згідно п.2.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується передавати у власність Покупця нафтопродукти, а Покупець зобов`язується приймати ці нафтопродукти та повністю оплачувати їхню ціну ( вартість).

За умовами п.2.2 Договору поставка (передача у власність) продукції в рамках і на підставі цього Договору здійснюється окремими партіями, відповідно до заявок Покупця та/або додатків до цього Договору, оформлених на підставі поданих Покупцем заявок.

Умови про кількість, асортимент, ціну (вартість), умови оплати та поставки окремої партії продукції узгоджуються сторонами шляхом укладення (підписання) письмових додатків до цього Договору або узгодженням Постачальником поставки згідно заявки Покупця шляхом виставлення рахунків-фактур та наданням документів, що підтверджують поставку без підписання додатків (п.2.3 Договору).

З урахуванням зазначеного, позивач вважає, що у сторін за цим Договором виникли певні зобов`язання, а саме: у Постачальника- поставити продукцію на користь Покупця, а у Покупця – сплатити вартість (ціну) отриманої продукції в обумовлені сторонами строки.

Згідно п.5.9 Договору загальна сума цього Договору (тобто загальна вартість (ціна) усієї поставленої за цим Договором продукції) сторонами не обмежується і визначається на підставі фактично поставленої продукції за узгодженої на неї ціни (відповідно до видаткових накладних та/або актів прийому-передачі, які підтверджують факт передачі продукції Покупцю, її кількість та вартість).

Позивач зазначив, що у період з 06.03.2019р. по 14.06.2019р. ТОВ "Альянс Енерго Трейд" здійснювалася поставка продукції на користь ТОВ "СПМК-17" на підставі Договору та додаткових угод до нього. Всього було поставлено продукції на суму 51 693 122 грн. 50 коп.

Відповідно до п.5.5 Договору оплата продукції здійснюється на умовах повної передоплати (авансу) продукції (партії продукції), якщо інше не встановлено у додатках до цього Договору або не погоджено Постачальником іншим чином. Строк(термін) оплати продукції по кожній окремій партії продукції визначається умовами відповідних додатків.

Оплата продукції проводиться Покупцем безготівково в національній валюті Україні – гривні, шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний банківський рахунок Постачальника (п.5.6 Договору). Оплата продукції проводиться Покупцем по кожній окремій партії продукції ( п.5.7 Договору). Сторони можуть в будь-який момент дії цього Договору узгодити іншу форму проведення розрахунків, що оформляється додатками (додатковими угодами) до цього Договору ( п.5.8 Договору).

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору строк оплати продукції погоджувався сторонами в окремих додаткових угодах до Договору. У випадках, коли між сторонами не укладались додаткові угоди, для визначення строків оплати продукції застосовувались положення договору поставки про повну передоплату.

Крім того, з 01.04.2019р. сторони домовились що при виконанні умов Договору підписання рахунків на оплату, актів звірки взаємних розрахунків, видаткових накладних, актів про анулювання документа, актів коригування цін нафтопродуктів, актів коригування кількості нафтопродуктів здійснюватиметься в формі електронних EDI -документів, для підтвердження описаних в них господарських операцій з використанням системи EDI, а саме програмних рішень, зазначених у Доповненні №1 від 01.03.2019р. про врегулювання відносин електронного документообігу до Договору поставки нафтопродуктів №0103-1 СН від 01.03.2019р., у зв`язку з чим документи, починаючи з квітня 2019р., підписані сторонами з використанням електронного цифрового підпису.

Позивач звернув увагу на те, що згідно п.2.6 Доповнення №1 від 01.03.2019р. про врегулювання відносин електронного документообігу до Договору поставки нафтопродуктів №0103-1 СН від 01.03.2019р. EDI -документи вважаються підписаними і набирають чинності у випадках, коли вони були підписані ЕЦП стороною -відправником та відправлені стороні-одержувачу, проте протягом передбаченого Договором строку, сторона -одержувач не підписала такі EDI -документи та не відправила стороні – відправнику мотивованої відмови від підписання EDI -документів.

Позивач, як сторона -відправник, не отримував мотивованої відмови відповідача, як сторони - одержувача, від підписання деяких додаткових угод (додаткові угоди №19/0011 від 08.04.2019р., №19/0012 від 08.04.2019р., №19/0016 від 16.04.2019р.), а відтак документи вважаються підписаними та такими, що набрали чинності.

Крім того, позивач зауважив, що поставка продукції за видатковими накладними АЕТ190306/038 від 06.03.2019р. АЕТ190315/041 від 15.03.2019р. та АЕТ190315/042 від 15.03.2019р., на яких відсутній підпис представника відповідача, підтверджується товарно-транспортними накладними на відпуск продукції, з яких вбачається отримання продукції Покупцем, а також податковими накладними, виписаними до зазначених видаткових накладних, на яких стоять відмітки «документ прийнято контрагентом» та «зареєстровано в ЄРПН» (Єдиному реєстрі податкових накладних).

Позивач також зауважив, що відповідачем не заперечується сам факт поставки продукції позивачем, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, складеним повноважними представниками сторін за період 1 квартал 2019р.

За даними позивача відповідач систематично порушував строки оплати продукції, визначені сторонами у Договорі поставки та додаткових угодах, у зв`язку з чим за ним утворилася заборгованість у загальному розмірі 47 964 230 грн 83 коп., зокрема, Покупцем було проведено лише оплату продукції на суму 3 728 891 грн 52 коп., поставленої відповідно до додаткових від 20.03.2019р. №АЕТ190320/054 та №АЕТ190320/055, і від 22.03.2019р. №АЕТ190322/015 та №АЕТ190322/016.

Невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати отриманої продукції позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних інтересів, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 47 964 230 грн 83 коп.

У якості нормативного обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 526, 530, ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України та зазначає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, у встановлений строк (термін). Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Крім того, позивач зазначив, що відповідно до п.6.2 Договору у випадку прострочення (порушення, невиконання, протермінування, несвоєчасного виконання) Покупцем строків (термінів) оплати продукції, визначених умовами цього Договору та додатками до нього, Покупець зобов`язаний сплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за Який сплачується пеня (тобто у період впродовж якого існувала заборгованість), від суми грошової заборгованості за кожен день прострочення (протермінування, несвоєчасного виконання, порушення, невиконання). Строк позовної давності встановлюється в один рік.

Даний пункт Договору кореспондується з положеннями додаткових угод до Договору, у яких сторони також додатково визначили, що пеня нараховується з наступного дня від дня, який був визначений сторонами в кожній додатковій угоді як останній для здійснення оплати.

На підставі зазначених умов Договору позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 5 157 713 грн 28 коп.

Згідно п.6.8 Договору сплата стороною штрафу та/або пені (неустойки) не звільняє жодну зі сторін від обов`язку погасити заборгованість перед іншою стороною за передану у власність (поставлену) за цим Договором продукцію та обов`язку повністю відшкодувати протилежній стороні усі збитки (у тому числі й упущену вигоду), завдані невиконанням (неналежним виконанням) своїх грошових зобов`язань. При цьому кожна зі сторін зобов`язана сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення оплати. Штраф (пеня, неустойка) підлягають стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Позивач також зазначив, що відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми законодавства позивач нарахував відповідачу 3% річних у сумі 448 980 грн 58 коп. та інфляційні втрати у розмірі 66 728 грн 70 коп., які також просить суд стягнути з відповідача.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач не звертався з вимогою про оплату продукції, поставленої за накладними, які передбачають поставку на умовах передоплати та оплати до моменту поставки. За таких обставин, строк виконання зобов`язань щодо оплати за такими накладними ще не настав з урахуванням положень ч. 2 ст.530 Цивільного кодексу України.

Крім того, відповідач вважає, що посилання позивача на підписання певних документів електронним цифровим підписом матеріалами справи не підтверджено, надані позивачем копії електронних документів не засвідчені ЕЦП, тому не є доказами. Надані позивачем документи з боку ТОВ «СПМК-17» не укладалися, у зв`язку з чим не можуть породжувати будь-яких правових наслідків.

Виходячи з матеріалів справи та пояснень представників сторін, судом встановлено, що 01.03.2019р. між ТОВ "Альянс Енерго Трейд" (Постачальник) та ТОВ "СПМК-17" (Покупець) був укладений Договір №0103-1 СН поставки нафтопродуктів, згідно п.2.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується передавати у власність Покупця нафтопродукти, а Покупець зобов`язується приймати ці нафтопродукти та повністю оплачувати їхню ціну (вартість).

Зазначений договір за своєю правовою природою є договором поставки, адже, відповідно до положень ч.ч.1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п.9.1 Договору він набирає чинності з дати укладення (підписання) сторонами та діє до моменту повного та належного виконання сторонами усіх своїх зобов`язань за цим Договором. Поставка (передача у власність) продукції за цим Договором здійснюється протягом 1 року з моменту укладення цього Договору. У випадку якщо протягом 30 календарних днів до моменту закінчення цього строку жодна із сторін не повідомить протилежну сторону про свою відмову від продовження цього строку, цей строк щоразу автоматично пролонгується (продовжується) ще на 1 рік.

За умовами п.2.2 Договору поставка (передача у власність) продукції в рамках і на підставі цього Договору здійснюється окремими партіями, відповідно до заявок Покупця та/або додатків до цього Договору, оформлених на підставі поданих Покупцем заявок.

Умови про кількість, асортимент, ціну (вартість), умови оплати та поставки окремої партії продукції узгоджуються сторонами шляхом укладення (підписання) письмових додатків до цього Договору або узгодженням Постачальником поставки згідно заявки Покупця шляхом виставлення рахунків-фактур та наданням документів, що підтверджують поставку без підписання додатків (п.2.3 Договору).

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Отже, з моменту укладення Договору №0103-1 СН поставки нафтопродуктів від 01.03.2019р. між сторонами за цим Договором виникли певні зобов`язання. Зокрема, у Постачальника виникло зобов`язання щодо поставки(передачі у власність Покупця) продукції у певній кількості, у певному асортименті та за певною ціною, а у Покупця виникло зобов`язання щодо прийняття поставленої продукції та оплати її ціни.

За матеріалами справи, на виконання умов Договору, у період з 06.03.2019р. по 29.03.2019р. позивачем на користь ТОВ «СПМК-17» було поставлено продукцію на загальну суму 8 057 444 грн 48 коп. (з ПДВ), що підтверджується видатковими накладними №190306/38 від 06.03.2019р, №190315/041 від 15.03.2019р., №190315/042 від 15.03.2019р., №190320/054 від 20.03.2019р., №190320/055 від 20.03.2019р., №190322/015 від 22.03.2019р., №190322/016 від 22.03.2019р., №190326/026 від 26.03.2019р., №190327/013 від 27.03.2019р., №190329/015 від 29.03.2019р.

Згідно п.5.5 Договору оплата здійснюється на умовах повної передоплати (аванс) продукції (партії продукції), якщо інше не встановлено у додатках до цього Договору або не погоджено Постачальником іншим чином.

Оплата по зазначеним поставкам Покупцем проведена частково, у сумі 3 728 891 грн 52 коп. (за накладними №190320/054 від 20.03.2019р., №190320/055 від 20.03.2019р., №190322/015 від 22.03.2019р., №190322/016 від 22.03.2019р.).

Відповідач у справі проти отримання продукції на підставі зазначених накладних не заперечує, але, зазначає, що строк оплати за продукцію, поставлену на підставі умов Договору, без укладання додатків до Договору, які б містили конкретний строк оплати, ще не настав, адже, відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначив відповідач Постачальник продукції не звертався з вимогою щодо оплати поставленого за цими накладними товару.

З такою позицією відповідача не можна погодитися, адже, за приписами ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Враховуючи поставку Постачальником продукції без повної передоплати, слід дійти висновку про те, що виходячи з п.5.5. Договору Постачальником погоджено оплату іншим чином. При цьому, Постачальником не надано відстрочки платежу. Отже, у Покупця безумовно з`явився обов`язок щодо оплати за отриманий товар з моменту його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, чого ТОВ «СПМК-17» зроблено не було.

З матеріалів справи також вбачається, що починаючи з 03.04.2019р. на поставку кожної окремої партії продукції сторонами за Договором поставки №0103-1 СН від 01.03.2019р. укладалися додаткові угоди, якими визначалася кількість та ціна товару, умови поставки, загальна вартість товару по цій угоді (партії товару), строки поставки та строки оплати отриманої продукції. Поставка продукції оформлялася відповідними видатковими накладними.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Виходячи з матеріалів справи, у період з 03.04.2019р. по 14.06.2019р. ТОВ "Альянс Енерго Трейд" було поставлено ТОВ "СПМК-17" продукції на загальну суму 43 635 677 грн 87 коп. Оплата мала проводитися згідно додаткових угод, а саме: за деякими угодами - протягом 60 днів з моменту відвантаження, за деякими угодами – 100% вартості до моменту відвантаження.

Отже, у Покупця- ТОВ «СПМК-17» виникло зобов`язання щодо оплати отримано ї продукції у встановлені в додаткових угодах до Договору строки.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

За приписами ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.ст.173, 175 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, визнається майново-господарським зобов`язанням. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

При цьому, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За приписами ст.612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За матеріалами справи, Покупець- ТОВ «СПМК-17» своїх зобов`язань щодо оплати отриманої продукції у встановлені у Договорі поставки нафтопродуктів №0103-1 СН від 01.03.2019р. та додаткових угодах до цього Договору строки, не виконав, у зв`язку з чим за ним утворилася заборгованість у загальній сумі 47 964 230 грн 83 коп.

Слід зауважити, що 01.03.2019р. сторони уклали Доповнення №1 про врегулювання відносин електронного документообігу до Договору поставки нафтопродуктів №0103-1 СН від 01.03.2019р., згідно п.1.4 якого сторони домовилися, що на виконання умов цього Договору в системі EDI будуть застосовуватися наступні види електронних документів: додаткова угода; рахунок на оплату; акт звірки взаємних розрахунків; видаткова накладна; акт про анулювання документа; акт коригування цін нафтопродуктів; акт коригування кількості нафтопродуктів.

Згідно п.2. Доповнення №1 сторони також домовилися, що починаючи з 01.04.2019р. при виконанні умов Договору будуть здійснювати підписання рахунків на оплату, актів звірки взаємних розрахунків, видаткових накладних, актів про анулювання документа, актів коригування цін нафтопродуктів, актів коригування кількості нафтопродуктів в формі електронних EDI-документів, для підтвердження описаних в них господарських операцій з використанням системи EDI. EDI-документи вважаються підписаними та набирають чинності з моменту підписання з використанням ЕЦП стороною -одержувачем EDI-документу, одержаного від сторони-відправника з нанесеним нею ЕЦП. EDI-документи також вважаються підписаними і набирають чинності у випадках, коли вони були підписані ЕЦП стороною-відправником та відправлені стороні-одержувачу, проте протягом передбаченого Договором строку сторона-одержувач не підписала такі EDI-документи та не направила стороні-відправнику мотивованої відмови від підписання EDI-документів. Мотивована відмова від підписання EDI-документів може надсилатися через систему EDI, через механізм відхилення EDI-документа з обов`язковим наданням коментарів про обґрунтовані причини відхилення. При цьому, у випадку, коли Договором не встановлено строків підписання конкретних EDI-документів, сторони погодили, що строк підписання таких документів з використанням сторонами ЕЦП та системи EDI становить 5 робочих днів з дати внесення EDI-документів в систему EDI стороною-відправником.

Відповідно до п.п.2.12 Доповнення №1 про врегулювання відносин електронного документообігу до Договору поставки нафтопродуктів №0103-1 СН від 01.03.2019р. сторони домовилися, що EDI-документи, відправлені по системі EDI, завірені ЕЦП сторони, мають повну юридичну силу, породжують права та обов`язки для сторін, можуть бути представлені до суду в якості належних доказів та визнаються рівнозначними документами, що складаються на паперовому носієві. Підтвердження передачі документів по EDI (відправлення, одержання, тощо) вважається легітимним підтвердженням фактичного прийому-передачі таких документів уповноваженими особами сторін і не вимагає додаткового доказування.

Позивач, як сторона -відправник, не отримував мотивованої відмови відповідача, як сторони -одержувача, від підписання додаткових угод №19/0011 від 08.04.2019р., №19/0012 від 08.04.2019р., №19/0016 від 16.04.2019р., а відтак документи вважаються підписаними та такими, що набрали чинності.

З урахуванням зазначеного хибною є позиція відповідача у справі щодо не укладання ним додаткових угод до Договору в системі EDI в порядку, передбаченому Доповненням №1 про врегулювання відносин електронного документообігу до Договору поставки нафтопродуктів №0103-1 СН від 01.03.2019р.

Крім того, поставка продукції за видатковими накладними АЕТ190306/038 від 06.03.2019р. АЕТ190315/041 від 15.03.2019р. та АЕТ190315/042 від 15.03.2019р., на яких відсутній підпис представника відповідача, підтверджується товарно-транспортними накладними на відпуск продукції, з яких вбачається отримання продукції Покупцем, а також податковими накладними, виписаними до зазначених видаткових накладних, на яких стоять відмітки «документ прийнято контрагентом» та «зареєстровано в ЄРПН» (Єдиному реєстрі податкових накладних).

Отже, враховуючи викладене вище, на думку суду, наявні щодо стягнення з ТОВ «СПМК-17» га користь ТОВ "Альянс Енерго Трейд" заборгованості за поставлену продукцію за період з 06.03.2019р. по 14.06.2019р. у розмірі 47 964 230 грн 83 коп.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом та договором.

За умовами п.6.2 Договору у випадку прострочення (порушення, невиконання, протермінування, несвоєчасного виконання) Покупцем строків (термінів) оплати продукції, визначених умовами цього Договору та додатками до нього, Покупець зобов`язаний сплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за Який сплачується пеня (тобто у період впродовж якого існувала заборгованість), від суми грошової заборгованості за кожен день прострочення (протермінування, несвоєчасного виконання, порушення, невиконання). Строк позовної давності встановлюється в один рік.

Даний пункт Договору кореспондується з положеннями додаткових угод до Договору, у яких сторони також додатково визначили, що пеня нараховується з наступного дня від дня, який був визначений сторонами в кожній додатковій угоді як останній для здійснення оплати.

Судом перевірено розрахунок пені, наведений позивачем та встановлено, що він є вірним. З урахуванням зазначеного, на думку суду вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 5 157 713 грн 28 коп. є правомірною, підтвердженою матеріалами справи, та підлягає задоволенню.

Згідно п.6.8 Договору сплата стороною штрафу та/або пені (неустойки) не звільняє жодну зі сторін від обов`язку погасити заборгованість перед іншою стороною за передану у власність (поставлену) за цим Договором продукцію та обов`язку повністю відшкодувати протилежній стороні усі збитки (у тому числі й упущену вигоду), завдані невиконанням (неналежним виконанням) своїх грошових зобов`язань. При цьому кожна зі сторін зобов`язана сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення оплати. Штраф (пеня, неустойка) підлягають стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми законодавства позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 448 980 грн 58 коп. та інфляційні втрати у розмірі 66 728 грн 70 коп. Судом перевірено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, наданий позивачем та встановлено, що він є вірним. З урахуванням зазначеного, вимога позивача щодо стягнення з ТОВ «СПМК-17» 3% річних у розмірі 448 980 грн 58 коп. та інфляційних втрат у розмірі 66 728 грн 70 коп. є правомірною, підтвердженою матеріалами справи, та підлягає задоволенню.

Згідно ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

При цьому, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також, визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

На думку суду, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є таким, що передбачений положеннями ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України, та є таким, що забезпечить відновлення порушеного права позивача.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказів належного виконанням умов Договору поставки нафтопродуктів №0103-1 СН від 01.03.2019р. з урахуванням всіх додатків та доповнень до нього відповідачем у справі до суду не надано.

З урахуванням всього викладеного вище, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Енерго Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-17» про стягнення підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. 129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Енерго Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-17» про стягнення - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-17» (21-й км Старокиївського шосе, 30А, Комінтернівський район, Одеська область, 65025; код ЄДРПОУ 01353551) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Енерго Трейд" (вул. Старонаводницька, буд.13, корпус Б, офіс 33, м.Київ, 01015; код ЄДРПОУ 38489035) заборгованість у розмірі 47 964 230 грн. 83 коп., пеню у розмірі 5 157 713 грн. 28 коп., 3% річних у розмірі 448 980 грн. 58 коп., інфляційні втрати у розмірі 66 728 грн. 70 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 672 350 грн 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06 грудня 2019 р.

Суддя Н.В. Рога